На нормативному рівні критерії грубого порушення Правил адвокатської етики не визначені. Водночас за законом такі порушення іноді мають наслідком позбавлення адвоката права на зайняття діяльністю. Чи може суд перевірити правильність кваліфікації, що застосувала КДКА?
Адвокат, якого дисциплінарні органи притягли до відповідальності та позбавили свідоцтва, оскаржив рішення ВКДКА до Одеського окружного адміністративного суду (справа №420/8326/23).
Зокрема, ООАС зупинився на розгляді питання дискреційних повноважень органів адвокатського самоврядування.
Суд нагадав, що Верховний Суд у своїх постановах (від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі № 826/15590/15, від 23 грудня 2021 року у справі №826/13972/18 від 30 вересня 2021 року у справі № 440/1376/19 та від 26 січня 2023 року у справі № 420/5597/19) вже сформував правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесно до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність КДКА на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб’єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленими частиною другою статті 2 КАС, не втручається у дискрецію суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за цими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати КДКА суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності.
У цих постановах також ідеться про те, що критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень.
Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, в межах розгляду справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Отже, інтерпретуючи ці правові висновки до обставин справи суд робить висновок, що критерії «грубого» або «систематичного» порушення Правил адвокатської етики, як і ступеню порушення аж до «підриву авторитету адвокатури України» не визначені на нормативно-правовому рівні, тому відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Суд не вправі замість дисциплінарного органу переоцінювати встановлені таким органом обставини вчинення адвокатом певних дій та їх визначення як дисциплінарного проступку, а також переоцінювати вибір дисциплінарним органом виду дисциплінарного стягнення.
Зважаючи на ці та інші обставини, суд відмовив особі у задоволенні позову.
22.08.2023