КААС уп’яте підтвердив позицію щодо підсудності спорів з органами адвокатського самоврядування

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

Київський апеляційний адміністративний суд послідовно відстоює позицію, що спори із органами адвокатського самоврядування мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

1 липня КААС скасував ухвалу про закриття провадження у справі №826/1973/15, яку виніс Окружний адмінсуд Києва. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спір із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури начебто підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Це вже п’яте подібне рішення Київського апеляційного адміністративного суду. Раніше аналогічні ухвали виносилися 2 квітня у справі №825/111/15-а, 21 квітня у справі №826/19511/14 та  справі №826/19670/14, а також 12 травня у справі №826/20374/14). Суд завжди виходив з того, що, по-перше, приймаючи рішення, ВКДКА реалізує владну компетенцію, якою вона наділена відповідно до положень національного законодавства. По-друге, спори з органами адвокатського самоврядування мають публічно-правову природу, а тому вони підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Проблему розуміння судами юрисдикції спорів із органами адвокатського самоврядування фактично створив Вищий адміністративний суд України, який усупереч практиці, що формувалася роками, ухвалив два рішення (9 грудня 2014 року та 26 травня 2015 року), у яких висловив позицію, що правовідносини та спори, які виникають між адвокатами та кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури не є публічно-правовими, що даний спір не підлягає розгляду в адміністративному суді, оскільки КДКА не є суб’єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а адвокат  не є особою, що проходить публічну службу, чи має намір проходити таку службу.

Нагадаємо, що з цього приводу ВКДКА вже звернулася до Верховного Суду України із відповідною заявою.

У Комісії виходять з того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під поняттям «суб’єкт владних повноважень» розуміються органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з статті 43 Закону України “Про адвокатуру та, адвокатську діяльність” завданнями адвокатського самоврядування є: 1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; 2) підтримання високого професійного рівня адвокатів; 3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності; 5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; 6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

З огляду на викладене, діяльність органів адвокатського самоврядування спрямована на забезпечення діяльності адвокатів у сфері реалізації важливого публічного інтересу – захисту від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

До владних управлінських функцій відноситься, зокрема, дії у сфері регулювання публічно-правових відносин та здійснення контролю.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до пункту 3.3. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія є юридичною особою та створюється та діє з метою реалізації публічно-правових функцій з відбору, атестування осіб, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, та як дисциплінарний орган в системі самоврядування адвокатури України.

Вищевикладене підтверджує публічно-правових характер спору, а тому, дана категорія справ підпадає під юрисдикцію саме адміністративних судів. Таким чином, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у спірних правовідносинах є іншими суб’єктами при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, а спір з ВКДКА є публічно-правовим.