Новини

Print This Post

Vilkov-2021-2

Розробляючи заходи із захисту суб’єктів господарювання під час проведення перевірок щодо порушення прав споживачів, не слід забувати також і про інтереси останніх.

На це звернув увагу голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков під час круглого столу, організованого  Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів.

Під час заходу народні депутати, чиновники, представники бізнес-асоціацій, науковці та адвокати обговорили концепцію законопроекту «Щодо змін у регулюванні процедури проведення перевірок щодо порушення прав споживачів та притягнення до відповідальності винних суб’єктів господарювання».

Підставою для початку підготовки цього документу став кейс одного з найбільших операторів поштового зв’язку, на якого регіональний підрозділ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів наклав два штрафи на загальну суму 325,85 млн. грн. за перешкоджання проведенню перевірок за двома скаргами клієнтів.

Згідно із чинною редакцією Закону «Про захист прав споживачів» за таке порушення передбачений штраф у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць. І перевіряючий орган обрав максимально можливу санкцію. Тоді представники бізнесу виступили на підтримку компанії, а керівництво Держпродспоживслужби навіть заявило про неадекватність санкції порушенню. Згодом штраф був скасований.

Голова ТСК з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко, яка організувала обговорення проблеми, пояснила, що накладення таких штрафів може паралізувати діяльність підприємства. Адже рішення підлягає негайному виконанню шляхом списання обігових коштів з рахунку підприємства, арешту майна тощо. А оскарження штрафу не зупиняє виконання рішення, отже фактично не піддається судовому контролю.

В ході круглого столу учасники відзначили дисбаланс у питанні відповідальності для чиновників і бізнесу, адже за замовчуванням дії перевіряючих органів є правомірними, а до підприємців діє презумпція винуватості. У зв’язку із цим окремі учасники круглого столу висловили переконання про необхідність впровадження відповідальності чиновників, обмеження дискреції Держпродспоживслужби та розміру санкцій від 0,1% до 0,5% із впровадженням обов’язкової методології розрахунку штрафу.

Підтримуючи ідею розробки проекту закону для усунення негативних наслідків для інвесторів, С.Вилков зауважив, що ці заходи не повинні зашкодити інтересам споживачів. «Адвокати надають правничу допомогу не лише суб’єктам господарювання, але й споживачам. Фактично ми маємо знайти золоту середину, щоб і ті й інші були захищені», – сказав він.

С.Вилков навів кілька аспектів, які варто додатково обговорити і врахувати під час підготовки тексту законопроекту.

Так, оцінюючи ідею впровадження відповідальності для представників перевіряючого органу, він звернув увагу на те, що чиновник за таких обставин навряд піде на особистий ризик ухвалення рішення заради захисту споживача.

Також існують процедурні нюанси звернення суб’єкта перевірки до суду: який саме суд має розглядати такі питання, за правилами якого процесу має здійснюватися підготовка матеріалів та їхній розгляд, чи будуть у державному бюджеті закладені кошти на сплату судового збору. «Такі питання потребують внесення змін не в один закон. І ці зміни тягнуть за собою додатковий тягар для платників податків», – зазначив С.Вилков. Окремої уваги, на його думку, заслуговує питання практичного застосування дискреції перевіряючого органу в обранні розміру санкції, що може містити корупціогенні чинники.