Можливі збитки адвоката – не підстава для забезпечення позову при оскарженні рішення КДКА

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

Матеріальні збитки через зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, навіть у разі їх доведення, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі про оскарження відповідних рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

На це звернув увагу Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.10.2023 у справі №320/25799/23

Адвокат, якого дисциплінарні органи адвокатури притягли до відповідальності та наклали стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, оскаржив таке рішення до суду. Також він подав заяву про забезпечення позову, в які просив зупинити дію оскаржуваного рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати останню видалити з ЄРАУ інформацію про стягнення.

Втім, ані перша інстанція, ані апеляція не підтримали позивача.

Шостий ААС зокрема звернув увагу на те, що суд застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення (на які посилався адвокат), на основі наявних у справі доказів. І повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Водночас, твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Шостий ААС при цьому послався на постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18 та від 07 квітня 2020 року у справі № 826/13413/18 щодо «очевидності» ознак протиправності дій та порушення прав позивача. Попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Водночас, сама лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов’язання вчинити певні дії ще не е достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Також судді згадали про висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 640/110/20. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача.

На обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення, скаржник вказував на те, що не вжиття заходів забезпечення, про які він просить, призведе до матеріальних збитків, до вирішення справи по суті. Оскільки адвокатська діяльність є єдиним джерелом доходів йому буде завдано матеріальної шкоди близько 300 тис. грн лише за договором оренди за користування офісом, шкоди за неотримання прибутку у зв’язку із зупиненням адвокатської діяльності.

Однак, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що рішення чи дії суб’єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов’язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим дисциплінарним органом, спрямоване на застосування передбаченої законом спеціальної професійної відповідальності, правова природа якої обумовлена особливим статусом адвоката. Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

З іншої сторони, забезпечення позову у визначений позивачем може призвести до продовження його діяльності як адвоката на противагу спірному рішенню ВКДКА, яка є компетентним органом щодо прийняття рішень про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Також судді нагадали, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом (така правова позицієя Верховного Суду викладена у постанові від 03.08.2023 у справі №600/2304/22-a).