Під час засідання захисники залишили залу, чим завадили суду розглянути питання обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного. Прагнучі покарати процесуальних опонентів, детектив Національного антикорупційного бюро звернувся зі скаргою до органів адвокатського самоврядування, але ті стали на бік колег. Тоді в НАБУ вирішили оскаржити рішення ВКДКА до суду, але програли справу і там.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив відповідне рішення (текст постанови від 23.12.2020 у справі № 826/11330/17 нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
У червні 2016 року Солом’янський районний суд м. Києва в раках кримінального провадження розглядав клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу підозрюваному. Останньому стало зле і він знепритомнів. Тоді захисники, посилаючись на перебування клієнта у безпорадному стані, заявили клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. Суд відмовив. Тоді адвокати склали акт про неможливість надання правової допомоги підзахисному та залишили залу судових засідань.
Таку поведінку захисників їхні процесуальні опоненти оцінили як порушення Правил адвокатської етики та подали відповідну скаргу до КДКА регіону. Оскільки вимога притягти адвокатів відповідальності задоволена не була (КДКА закрила справу), детектив звернулися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Але у ВКДКА, проаналізувавши обставини зауважили, що адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності. При цьому згідно з ПАЕ, в межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.
Матеріали дисциплінарної справи містили письмові пояснення від клієнта адвокатів, в яких він вказував на те, що заходи, вжиті його захисниками під час того судового засідання, були чи не єдиним законним способом захистити його права. Адже дії адвокатів насправді не дали можливість розглянути питання, про обрання йому запобіжного заходу (йшлося про тримання під вартою) без його участі, під час його непритомності, та без можливості ознайомлення з суттю підозри.
Зважаючи на це у ВКДКА відмовили детективу у задоволенні скарги (рішення від 14.07.2017 № VІІ-024/2017). Тоді НАБУ звернулося до суду, де зокрема, просило скасувати рішення ВКДКА. Спір дійшов Верховного Суду.
Колегія суддів ВС відзначила, що здійснення правосуддя на засадах поваги до честі та гідності, рівності перед законом і судом має забезпечуватись не тільки положеннями закону, а й усією судовою діяльністю. Суд зобов`язаний не тільки поважати честь і гідність усіх учасників процесу, а й не допускати порушення цих прав з боку учасників процесу.
Принцип верховенства права в діяльності адвокатури в Україні виражається в тому, що адвокати, представляючи права та законні інтереси громадян, повинні використовувати не заборонені законодавчими актами засоби та прийоми. Будь-яка діяльність адвоката не може суперечити чинному законодавству України та міжнародним нормам права, прийнятими та ратифікованими в Україні. Адвокат також не може приймати завідомо протизаконні доручення та використовувати неправочинні засоби навіть для захисту законних інтересів своїх клієнтів.
ВС виходив з того, що для цілей перевірки наявності підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, дії адвоката слід оцінювати з точки зору необхідності дотриманням балансу між чітким дотриманням вимог процесуального закону та недопущенням настання несприятливих наслідків для інтересів клієнта, а також з урахуванням обставин, за яких такі дії були вчинені.
Перевіряючи обґрунтованість рішення ВКДКА, суди нижчих інстанцій вірно врахували рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тарасов проти України», відповідно до якого право обвинуваченого за статтею 6 Конвенції на ефективну участь у судовому розгляді його справи включає в себе не лише право відвідувати, але й також чути та розуміти хід провадження.
Водночас, відповідно до статті 59 Конституції України кожному гарантовано право на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав.
Що стосується дій самих адвокатів, які залишили залу судових засідань, то тут у ВС нагадали, що судова процедура вимагає чіткого виконання правил в суді з боку всіх учасників судового процесу. Для забезпечення ефективної діяльності суду від учасників процесу вимагається певний рівень правової поведінки та відповідна культура юридичної практики і професійної правової культури, насамперед з боку суду, адвоката, прокурора. Однак у суду мають бути механізми певного примусу для підтримання порядку в судовому засіданні, тобто впорядкування поведінки людей за допомогою заходів процесуального примусу.
Згідно із частиною другою статті 329 КПК сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
Захисники дійсно покинули судове засідання, однак, процесуальних дій, які б вказували на протиправну поведінку захисників, головуючим суддею не вчинено. Слідчий суддя також не вважав за необхідне порушити перед КДКА питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності захисників.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності та скасування оскаржуваних рішень ВКДКА та КДКА є законними та обґрунтованими.
25.01.2021