У межах перевірки членом КДКА відомостей про дисциплінарний проступок адвоката опитування осіб та витребування інформації шляхом письмових запитів не є обов’язковими діями. Закон надає відповідні повноваження як право, що дозволяє обирати спосіб перевірки залежно від конкретних обставин.
На це звернув увагу Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 15.01.2026 у справі №640/9051/22, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Адвокат отримав від слідчого вилучені під час обшуку кошти для передачі клієнту, але повернув йому лише частину. Щодо решти суми виникли неузгодженості між розписками та фактичними діями адвоката. Це стало приводом для скарги до КДКА, яка притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням від 20.05.2022 №V-011/2022 залишила це рішення без змін.
Адвокат оскаржив рішення дисциплінарних органів адвокатури до адміністративного суду. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2025 відмовив у задоволенні позову. Після цього позивач подав апеляційну скаргу.
Серед доводів були посилання на процедурні порушення під час дисциплінарного провадження. Зокрема, позивач наполягав, що дисциплінарна палата не здійснила дій з опитування осіб та не зверталася із письмовими запитами для отримання відомостей (у тому числі від слідчого), а це, на його думку, призвело до порушення принципів змагальності та рівності сторін.
Оцінюючи ці доводи, Шостий ААС виходив із того, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлює стадії дисциплінарного провадження та визначає інструменти перевірки. Суд прямо послався на абз. 2 ч.2 ст. 38, яким передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати має право, зокрема, опитувати осіб, яким відомі обставини діяння, та отримувати за письмовим запитом необхідну для перевірки інформацію (крім інформації з обмеженим доступом).
Далі суд сформулював висновок: опитування та витребування відомостей у межах перевірки є саме правом, а не обов’язком КДКА. Тому відсутні підстави автоматично стверджувати про порушення принципу змагальності та рівності сторін лише через те, що дисциплінарний орган не скористався цими можливостями в конкретному випадку.
Окремо суд звернув увагу, що матеріали дисциплінарної справи не містили доказів того, що позивач до ухвалення рішення КДКА заявляв клопотання про виклик свідків чи наполягав на їх опитуванні в межах провадження.
Зважаючи на ці та інші обставини, апеляційну скаргу залишили без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 17.04.2025 та дисциплінарні рішення КДКА і ВКДКА — без змін.
28.01.2026