Обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
На цю позицію Верховного Суду звернув увагу Волинський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 26.07.2022 у справі 140/3992/22.
Справа стосувалася оскарження адвокатом рішення ВКДКА №IV-017/22. Ним комісія скасувала рішення КДКА області про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно правника та ухвалила порушити справу через наявність ознак дисциплінарного проступку.
ВОАС врахував позицію представника ВКДКА, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права, свободи чи законні інтереси позивача, оскільки воно не є рішенням прийнятим по суті справи.
«Учасникам справ слід чітко розуміти зміст та розмежовувати стадії дисциплінарного провадження, визначені ст. 37 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність, – прокоментував кейс голова ВКДКА Сергій Вилков. – Коли вирішується питання відкриття провадження, правова оцінка діям адвоката фактично не надається. До порушення справи з’ясовується лише наявність ознак складу дисциплінарного проступку. Бо саме ці ознаки є підставою для ухвалення відповідного рішення. А от правова кваліфікація того, що адвокату ставлять у провину, здійснюється на стадії розгляду, як завершується прийняттям рішення по суті».
Суд зауважив, що сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок. Для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи зробити неможливо.
З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах, з’ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов’язком останньої, адже йдеться як про професійну діяльність адвоката, яка є публічною, так і про особу, яка звернулася зі скаргою і має підстави вважати, що її права були порушені у зв’язку (чи під час) надання правової допомоги таким адвокатом.
Суд указав, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
Тож суд констатував, що позивачем не було наведено жодних доказів стосовно невідповідності діяльності ВКДКА та прийнятого в ході здійснення такої діяльності рішення критеріям, визначеним Конституцією та Кодексом адміністративного судочинства.
09.08.2022