РІШЕННЯ № І-010/2015 у справі за скаргою на рішення ДП КДКА Львівської області від 18 липня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ

№ І-010/2015

30 січня 2015 року м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 18 липня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –

ВСТАНОВИЛА:

18 серпня 2014 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Львівської області №7 від 18.07.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.

Оскаржуване рішення вмотивоване відсутністю у поведінці адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.

Із вказаним рішенням скаржниця не погоджується, оскільки, на її думку, дисциплінарною палатою не було враховано той факт, що адвокат шляхом обману і тиску увійшов в довіру своїх клієнтів, під час досудового та судового провадження у кримінальній справі по обвинуваченню її сина – ОСОБА_3 схиляв його до визнання вини, а також запевняв у недоцільності вчинення дій, спрямованих на пошук доказів непричетності обвинуваченого до скоєння інкримінованого йому злочину. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає про неможливість укладення угоди з іншим захисником, оскільки адвокат ОСОБА_2 натякав на настання негативних наслідків у такому випадку.

Скаржниця просить скасувати оскаржуване рішення та застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 86) адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Івано-Франківською обласною КДКА, адреса робочого місця адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_4, пояснення скаржниці ОСОБА_1, перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Скарга розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області відповідно до ч. 2 ст. 63 Правил адвокатської етики на підставі листа Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 3610 від 06.05.2014 року, оскільки адвокат ОСОБА_2 є членом Ради адвокатів Івано-Франківської області.

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2, викладених у скарзі ОСОБА_1, була проведена членом дисциплінарної палати КДКА Львівської області ООСБА_5 із дотриманням вимог ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що складена довідка від 17.07.2014 року.

Скарга на рішення дисциплінарної палати КДКА Львівської області від 18.07.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 надійшла до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 18.08.2014 року. Таким чином, скаржницею дотримано строки на оскарження, встановлені ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як вбачається з матеріалів перевірки скарги (а.с. 15) 13.09.2012 року, між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги на захист прав та законних інтересів ОСОБА_3 у кримінальній справі по обвинуваченню останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. З 02.08.2012 року до 17.09.2014 року захист обвинуваченого, на підставі угоди про участь захисника у кримінальному процесі (а.с. 28) та постанови про допуск захисника до участі у кримінальній справі (а.с. 29), здійснював адвокат ОСОБА_6. Під час досудового слідства ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, про що 02.08.2012 року склав явку із повинною (а.с. 19). Визнання своєї вини він також підтвердив під час надання пояснень 02.08.2014 року (а.с. 20-24), допиту в якості підозрюваного 02.08.2014 року (а.с. 25), допиту в якості обвинуваченого 07.08.2012 року (а.с. 35), проведення відтворення обстановки та обставин події. Крім того, його покази підтверджувались свідченнями іншого обвинуваченого у справі ОСОБА_7 (а.с.36-43). 5 листопада 2012 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області було призначено захисником підсудного ОСОБА_3 його матір ОСОБА_1

Згідно пояснень адвоката ОСОБА_2 (а.с.15-18), після попереднього судового засідання ОСОБА_3 заявив, що він себе оговорив під фізичним тиском працівників міліції і на місці скоєння злочину його не було. З метою перевірки вказаних показань підзахисного, адвокат звертався із запитами до в.о.начальника Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківський області (а.с. 64), директора Івано-Франківської філії ПАТ «Київстар» (а.с. 65), а також із фотографією ОСОБА_3 відвідав можливі місця його перебування в день події злочину. Проте, вжиті адвокатом ОСОБА_2 заходи не мали бажаних переконливих результатів для захисту. В суді ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 01.04.2013 року у кримінальній справі № 905/2609/2012 (а.с. 52-54) за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, йому було призначено покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

На вказаний вирок адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано апеляцію з підстав тяжкості покарання. Також апеляцію подав прокурор, але з підстав м’якості призначеного покарання.

Вироком від 17.09.2013 року Апеляційного суду Івано-Франківської області (а.с.55-57) вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 01.04.2013 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасовано у зв’язку з м’якістю та постановлено новий вирок, яким ОСОБА_3 засуджено до 14 років позбавлення волі.

Не погоджуючись із вироком апеляційної інстанції, адвокат ОСОБА_2 подав касаційну скаргу. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2013 року (а.с.58-59) касаційна скарга захисника ОСОБА_2 залишена без задоволення, а вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.09.2013 року без змін.

ОСОБА_1 вироки не оскаржувала. В ході досудового слідства і провадження кримінальної справи в суді ні скаржниця, ні ОСОБА_3 не зверталися із скаргами на неналежне надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2 чи на порушення ним Правил адвокатської етики.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. У даному випадку дисциплінарної палатою КДКА Львівської області зроблений ґрунтовний висновок про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, оскільки перевіркою не встановлено неналежного виконання адвокатом обов’язку захисника у кримінальній справі. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

1. Залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 18 липня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.

3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

4. Матеріали скарги повернути до КДКА регіону.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія

Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх