РІШЕННЯ
№ І-011/2015
29 січня 2015 року м.Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі головуючого засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Петренка В.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні матеріали дисциплінарного справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 14 липня 2014 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, –
ВСТАНОВИЛА:
29.07.2014 року (вх. № 3145) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1.
Терміни оскарження рішення, передбачені ч.3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушені.
ОСОБА_1 просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 17 липня 2014 року д/с № 23 та ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно нього.
Він вважає вказане рішення незаконним з огляду на те, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). На його думку, окрема ухвала Івано-Франківського міського суду від 03.06.2014 р. не є заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, а тому вона не могла бути підставою для порушення дисциплінарної справи щодо нього. Також скаржник посилається на те, що окрема ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і не набрала законної сили, оскільки оскаржена ним до суду апеляційної інстанції.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, сформованого 02.07.2014 року (а.с.10), ОСОБА_1 отримав в раді адвокатів Івано-Франківської області свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення № 1/5 від 24.05.2013 р. Адресою робочого місця адвоката є ІНФОРМАЦІЯ_2.
Тобто, дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в ЄРАУ (ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 01.07.2014 року, вх.№ 23 (а.с.1) на адресу голови КДКА Івано-Франківської області ОСОБА_3 надійшла окрема ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 червня 2014 року для реагування на дії адвоката ОСОБА_1 та з вимогою повідомити суд про вжиті заходи до адвоката.
Відповідно до довідки № 23 від 11.07.2014 р. члена дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області ОСОБА_4 була здійснена перевірка відомостей про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку у поведінці адвоката ОСОБА_1. Базуючись на відомостях, викладених в окремій ухвалі суду, вивчених у Івано-Франківському міському суді матеріалах адміністративних справ № 344/5786/14а за позовом Дідух Г.В. до відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та № 0907/10538/12 за позовом ОСОБА_5 до Департаменту соціальної політики про визнання дій неправомірними, долучених до матеріалів дисциплінарної справи копій матеріалів адміністративних справ (а.с. 3-8, 11-14), зроблено висновок про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
Перевіряючим вказано, що адвокат ОСОБА_1, як представник ОСОБА_5, 24.04.2014 року звернувся в суд з адміністративним позовом (а.с.3) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов’язання провести відповідні виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа, незважаючи на те що ОСОБА_5 померла 19.06.2013 р. (а.с.7), тобто через 10 місяців 10 днів після її смерті.
На підтвердження своїх повноважень він надав суду самостійно виготовлений ордер ІНФОРМАЦІЯ_3. Згідно зі ст. 26 Правил адвокатської етики від 17.11.2012 р. адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має надаватися клієнту в повному обсязі. Використання адвокатом ОСОБА_1 типової форми ордеру, яку він виготовив самостійно та оформив 27.05.2014 р. є невиконанням рішень органів адвокатського самоврядування – п.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.7, 10,20 Положення про ордер та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36.
Також перевіряючим вказано, що письмові пояснення щодо обставин, викладених в окремій ухвалі суду від 03.06.2014 року та копії документів на підтвердження своїх доводів, адвокат ОСОБА_1 надати відмовився. Звернуто увагу й на те, що адвокат ОСОБА_1 також не навів жодних доказів з приводу представництва в суді померлої ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі на окрему ухвалу суду. (а.с.11).
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області № д/с 23 від 14 липня 2014 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що наявні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, в діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а тому оскаржуване рішення є правильним по суті і не підлягає скасуванню. Всі доводи ОСОБА_1 детально перевірені та не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Суддя також вправі звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, винесення ним окремої ухвали не суперечить вимогам вказаної норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Оскарження ОСОБА_1 окремої ухвали суду не спростовує висновків, викладених членами дисциплінарної палати ВКДКА Івано-Франківської області у рішенні від 14 липня 2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області № д/с 23 від 14 липня 2014 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 – без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА Івано-Франківської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М.Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
29.01.2015