РІШЕННЯ № І-011/2017
26 січня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі: голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Дроботущенко Т.О., Вишаровської В.К., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л, Удовиченка С.В., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Петренка В.М. розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2016 року № 10 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ ,–
ВСТАНОВИЛА:
22 листопада 2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2016 року № 10 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ .
Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скаржниця ОСОБА_ , не згодна з такими висновками ДП КДКА Львівської області викладеними у оскаржуваному рішенні та вважає, що КДКА розглянула скаргу поверхнево та формально, прийнявши рішення, яке є необґрунтованим, незаконним та упередженим таким, що прийнято передчасно, у зв’язку з чим, з рішенням ДП КДКА Львівської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ не погоджується.
Скаржниця ОСОБА_ , зазначила, що її доводи, які свідчать про вчинення адвокатом ОСОБА_ , дисциплінарного проступку, не були прийняті до уваги дисциплінарною палатою. Просить переглянути рішення дисциплінарної палати, перевірити факти, викладені в зазначеній скарзі, скасувати рішення ДП КДКА Львівської області та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_ та направити справу для нового розгляду до КДКА Львівської області для продовження розгляду в порядку, визначеному статтями 33-42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Терміни оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначені ч.3 ст. 39, та ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не пропущені.
За даними Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № ___ від ___р., видане Львівською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від ___ року № __.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце адвоката Дмитренка Володимира Павловича знаходиться за адресою: _______.
Тобто, дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в ЄРАУ (ч. 3 ст. 33 Закону України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ”),
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волчо В.В., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія вважає, що скаргу ОСОБА_ ., слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з таких підстав.
Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів, що надійшли з регіону, за результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі, складено довідку. Довідка члена ДП КДКА Львівської області ОСОБА_ , містить викладення обставин, виявлених під час перевірки та висновки, пропозиції щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
У своєї скарзі до ВКДКА скаржниця ОСОБА_ , вказує, що 05.02.2016 року уклала з адвокатом ОСОБА_ договір про надання правової допомоги, згідно з умовами, якого адвокат зобов’язався надати правову допомогу в аналізі перспективи позитивного для неї перегляду рішення у цивільній справі. За цим договором, як стверджує скаржниця, її знайома заплатила адвокату передбачених договором чотири тисячі 200 грн. 05.02.2016 р. А 09.02.2016 р. адвокат ОСОБА_ заставив її укласти ще один договір за підготовку, написання та подання до Верховного Суду України заяви про перегляд судових рішень по її справі та подальше представництво її інтересів при розгляді вказаної заяви розмір гонорару встановлено у розмірі 2000 доларів США у разі досягнення адвокатом позитивного результату у судах на користь Скаржниці. Скаржниця зазначає, що така допомога адвоката їй була непотрібна, але ОСОБА_ наполягав на підписанні цієї угоди, погрожуючи, що відкличе заяву з Верховного Суду України. Таку поведінку адвоката ОСОБА_ вважає неприпустимою, неетичною, а тому вважає, що такий адвокат не має права займатись адвокатською діяльністю, не вміє правильно розраховувати суму гонорару.
Скаржниця стверджує, що суть даної скарги і порушення адвоката полягає в тому, що адвокат скористався емоційно збудженим та нервово виснаженим станом скаржниці і підсунув їй на підпис вкрай невигідні для неї зміни до договору в частині оплати гонорару, і маніпулюючи ситуацією, в якій опинилась скаржниця, практично заставив її підписати, та в подальшому, почав вимагати «незаслужену» винагороду, хоча фактично, брав участь у справі у виді написання лише однієї заяви, яку і так сформулював не сам.
В першому договорі від 05.02.2016 року було чітко зазначено, вид послуг і сума гонорару за такі послуги, в той час як в додатковій угоді адвокат чітко описав, що його участь полягає в представництві інтересів скаржниці під час розгляду справи про визнання торгів недійсними у Верховному Суді України.
В змінах, що підписані скаржницею 09.02.2016р. зазначено про позитивні наслідки вирішення двох справ, однак наслідки вирішення справи про виселення безпосередньо залежало від вирішення справи про визнання прилюдних торгів недійсними, що є зрозумілим.
Скаржниця не заперечує, що Верховний Суд України розглядав її справу з двох підстав – невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновкам Верховного Суду України і неоднакове застосування одних і тих норм матеріального права касаційним судом в аналогічних справах. Останнє є заслугою адвоката, за що він отримав 4200 грн., однак суд касаційної інстанції по іншому застосовує норми матеріального права після того, як Верховний Суд України надасть свої роз’яснення, адже первинно, практика Верховного Суду України в аналогічних справах, якої дотримувався касаційний суд була не на користь скаржниці.
В заяві, що подавалась адвокатом всі судові рішення, на які він посилається як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права, датовані після 18.11.2015 року, тобто після винесення Верховним Судом України постанови у справі № 6~28цс15, якою по суті і була змінена судова практика, чим підтверджуються наведені вище обставини, що адвокат не вчинив жодної юридично значимої дії для досягнення позитивного результату.
Не важко здогадатись, що адвокат моніторів практику лише за два місяці (грудень 2015р. – січень 2016р.), що передували подачі другої заяви, коли було зрозуміло, що в справах з аналогічними правовідносинами будуть протилежні моєму судові рішення.
Все інше, дублює постанову Верховного Суду України від 18.11.2015 року та від 16.12.2016 року. Гонорар в сумі 4200 грн. в даному випадку повністю покриває розумові затрати адвоката, і останній не вправі вимагати від неї сплати 2000 доларів США.
Будь-якої іншої участі адвоката для досягнення позитивного: для мене результату, окрім як написання «продубльованої» заяви немає.
В своєму поясненні, наданому КДКА Львівської області адвокат зазначив, що 09.02.2016 року, тобто в день підписання додаткової угоди надав Скаржниці юридичний висновок.
Скаржниця наголошує, що жодного висновку їй адвокат не надавав 09.02.2016 року чого він також не зміг документально підтвердити на засіданні КДКА Львівської області 20.10.2016р., однак, який він їй міг надати висновок, коли 05.02.2016р. уклала з адвокатом договір, тобто після того, як скаржниця самостійно пройшла всі три інстанції і звернулась в найвищу інстанцію. В заяві, автором якої є адвокат немає жодної новизни, яка б для неї була юридично значимою і мала б наслідком позитивний для неї результат.
Юридичний висновок, який написано адвокатом, очевидно під час розгляду справи регіональною КДКА і умисно датовано 09.02.2016 року, за своїм змістом є біографією ситуації скаржниці, яка їй абсолютно не була потрібна, оскільки краще за неї в такій ситуації він не обізнаний.
Скаржниця стверджує, що при підписанні додаткової угоди адвокатом порушено Правила адвокатської етики щодо обов’язку адвоката надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення; дотримуватись принципів компетентності та добросовісності як на стадії прийняття, так і на стадії виконання адвокатом доручення клієнта закріплено в ст. ст. 17, 27 Правил.
Питання про гонорар та його розміри розкривається в ст. 28 цих Правил.
Так, згідно з цією статтею, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги;
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
В Преамбулі Правил адвокатської етики також зазначено, що вони мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.
Правила міжнародного адвокатського товариства закріплені в «Загальному кодексі правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства».
Відповідно до п. 3.4.1 ст. 3.4 Загального кодексу, розмір гонорару адвоката, що визначається у розумних межах і співвіднесений з характером послуг адвоката, повинен бути заздалегідь відомий клієнту в повному обсязі.
При цьому, відповідно до ст. 3.3 Загального кодексу, адвокат не повинен укладати pactum de quota litis.
Під поняттям «pactum de quota litis» розуміється угода, що укладається між адвокатом і клієнтом до винесення остаточного рішення стосовно справи, що розглядається, у якій клієнт є однією із заінтересованих сторін. Згідно з вищевказаною угодою клієнт зобов’язується у випадку винесення рішення на його користь виплатити адвокату винагороду у вигляді грошової суми або у будь-якій іншій формі.
Обов’язок дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики закріплено в п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», затверджено граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як стверджує Скаржниця вимагаючи від неї гонорар в розмірі 2000 доларів США, який не співвідноситься із розміром наданих послуг, адвокат ОСОБА_ не просто порушив цілу низку правил адвокатської етики, які закріплені на національному та міжнародному рівнях і свідчать про порушення ним присяги, він ще й діяв всупереч нормам чинного законодавства.
Незважаючи на вищенаведене, а саме на обов’язок адвоката розумно та співрозмірно розраховувати суму гонорару по відношенню до кількості та якості виконаної ним роботи з врахуванням граничних розмірів, не врахувавши, що законодавства України встановлює граничні межі розміру гонорару, а також, незважаючи на пряму заборону щодо укладення угоди про гонорар, фіксований розмір якого залежить від позитивного для клієнта рішення, КДКА Львівської області чомусь в своєму рішенні від 20.10.2016 року № 10 жодним чином не прокоментувала ці обставини з юридичної точки зору, що є очевидною ознакою незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
В оскаржуваному рішенні чомусь вказано, що заява адвоката задоволена, однак з таким же результатом вирішена її заява, з тією відмінністю, що подана вона раніше з підстав, які в подальшому продублював адвокат.
З письмових пояснень адвоката ОСОБА_ , вбачається, що дійсно між ним і скаржницею був укладений договір про надання правової допомоги 05.02.2016 р., згідно з яким адвокат зобов’язався ознайомитись з матеріалами цивільної справи в Личаківському районному суді м. Львова, промоніторити судову практику з питань вирішення спорів у правовідношеннях, аналогічних тим, які є у скаржниці, підготовки та надання юридичного висновку щодо перспективи позитивного перегляду рішення суду, та ін. За такі послуги ОСОБА_ зобов’язана була здійснити виплату гонорару на суму 4200 грн. протягом трьох банківських днів на рахунок адвоката. 09.02.2016 року ОСОБА_ надав скаржниці Юридичний висновок і запропонував укласти додаток до договору від 05.02.2016 р., на що ОСОБА_ погодилась і підписала, запропонований додаток. Заява, подана адвокатом до Верховного Суду України про перегляд рішення була судом задоволена, в подальшому суди прийняли бажане для ОСОБА_ рішення. Адвокат вважає, що добросовісно і професійно виконав свою роботу, а ОСОБА_ так і не оплатила його послуг.
Також адвокат вважає, що підставою для подання скарги стало не бажання Скаржниці сплачувати йому за надані ним їй послуги.
Доводи скарги гр. ОСОБА_ що адресована ВКДКА, не є новими і вже були предметом перевірки дисциплінарної палати.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України при дослідженні матеріалів справи не виявила будь-яких порушень адвокатом ОСОБА_ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р., чи Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 р.
Крім того як вбачається із скарги що адресована ВКДКА та скарги до КДКА Львівської області між скаржницею та адвокатом вбачається спір щодо умов договору, що не відносяться до компетенції як ВКДКА так і КДКА.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно ст.67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
З огляду на викладене вище, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області в своєму рішенні від 20 жовтня 2016року за № 10 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ , дала правильну неупереджену оцінку зібраним доказам та об’єктивно встановила відсутність в діях адвоката ОСОБА_ підстав для порушення дисциплінарного провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2016 року № 10 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.10.2016 року № 10 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ — залишити без змін.
- Матеріали справи повернути до КДКА Львівської області.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська