РІШЕННЯ
№ І-032/2015
30 січня 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Рівненської області від 26.06.2014 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
28.07.2014 (вх. № 3148) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Рівненської області від 26.06.2014 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, якій на підставі рішення Рівненської обласної КДКА видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України від 28.04.2014 року. Робоче місце адвоката ОСОБА_2 знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що засвідчує належну компетенцію ДП КДКА Рівненської області щодо розгляду зазначеної скарги.
Скаржниця просить скасувати рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, скаржниця стверджує, що нею було укладено договір про надання правової допомоги від 12 листопада 2012 року з адвокатом ОСОБА_2 на захист її сина ОСОБА_3 у кримінальній справі по обвинуваченню за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України в Рівненському міському суді і сплачено узгоджений гонорар авансом у повному обсязі. Для сплати гонорару нею було зібрано значну суму коштів і для цього отримано кредит в банку та позичено кошти. Однак, захисник неналежним чином здійснювала захист її сина, не застосовувала знань КПК України 1960 року, зокрема ст. 375, не виконала своїх адвокатських обов’язків по застосуванню у судовому процесі усіх можливих заходів захисту підсудного, не заявила клопотань, які належало заявити, схиляла підзахисного до визнання ним вини, некваліфіковано ставила питання в судовому засіданні судово-медичному експерту і зайняла, виступаючи в дебатах, позицію всупереч волі підзахисного, який не визнавав свою вину, а захисник вину свого підзахисного визнала та акцентувала увагу суду лише на пом’якшуючих вину обставинах і не навела жодного доводу перед судом для постановлення виправдувального вироку, і, відповідно така позиція адвоката ОСОБА_2 призвела до погіршення становища підзахисного. З огляду на викладене, скаржниця вважає, що адвокат ОСОБА_2, якій вона безумовно довіряла спочатку, неправомірно заволоділа грошовими коштами скаржниці, не уклавши додаткової угоди про визначення розміру гонорару, і, створивши у скаржниці переконання про досягнення позитивного результату в справі за обвинуваченням її сина, переконувала, що сплачені їй кошти пішли «по призначенню», повинна повернути їй сплачені кошти в розмірі 20 тисяч гривень, а контроль у питаннях про порядок укладання, виконання угоди про надання правової допомоги повинна здійснювати КДКА, оскільки вказані питання належать до компетенції дисциплінарних органів адвокатури, як це передбачено Правилами адвокатської етики. Скаржниця вважає, що адвокат ОСОБА_2 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 26.06.2014, на підставі ст.ст. 33-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скарги ОСОБА_1 від 28.04.2014 року із доданими до неї копіями судових рішень та інших документів, письмового пояснення адвоката ОСОБА_2 від 13.05.2014 року, довідки члена ДП КДКА Рівненської області ОСОБА_4 від 26.06.2014 року – відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що у поведінці адвоката ОСОБА_2 відсутній склад дисциплінарного проступку.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в порядку, встановленому ч. 2 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно запиту від 06.08.2014 № 4513 витребувала матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 від КДКА Рівненської області.
20.08.2014 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов супровідний лист КДКА Рівненської області від 18.08.2014 року № 143 з додатками – оригіналом дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_1 від 28.04.2014 року щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 на 39-и аркушах.
Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА ОСОБА_5, перевіривши доводи скарги ОСОБА_1 від 24.07.2014 року, вивчивши матеріали перевірки стосовно адвоката ОСОБА_2, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення дисциплінарної палати КДКА Рівненської області від 26.06.2014 скасуванню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2, перевірку відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку здійснював член ДП КДКА Рівненської області ОСОБА_4. В довідці від 26.06.2014 за результатами перевірки звернень викладено доводи скаржниці, заперечення адвоката, в яких вона визнала, що займала по справі позицію, яка була протилежна позиції підзахисного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, однак, встановленим обставинам надано суб’єктивну оцінку та зроблено висновок про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
Перевіркою матеріалів за скаргою ОСОБА_1 встановлено, що адвокат ОСОБА_2 на підставі угоди-доручення про надання правової допомоги від 12 листопада 2012 року, укладеного із ОСОБА_1 на здійснення функцій захисника її сина ОСОБА_3 в Рівненському міському суді, здійснювала в період з 12.11.2012 року по травень 2013 року (вирок судом першої інстанції було проголошено 22.05.2013 року) функції захисника і брала участь в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України в Рівненському міському суді, беручи участь в усіх судових засіданнях під час розгляду справи судом першої інстанції, заявляючи відповідні клопотання, здійснюючи підготовку до участі в судових засіданнях, мала зустріч із підзахисним в СІЗО, досягла домовленості з потерпілим про відшкодування обумовленого розміру збитків, внаслідок чого потерпілий подав суду заяву про відсутність претензій матеріального характеру до підсудного та з проханням звільнити підсудного ОСОБА_3 з-під варти.
В заключних положеннях угоди-доручення про надання правової допомоги від 12 листопада 2012 року обмовлено, що у випадку виникнення потреби участі адвоката у інших, ніж обумовлені даною угодою діях процесу або наданні допомоги з інших питань, укладається окрема угода.
До початку судового засідання 22.05.2013, в якому відбулись судові дебати, ОСОБА_1 було заявлено адвокату ОСОБА_2 про те, що вони із сином, порадившись із іншими фахівцями в галузі права, вирішили змінити правову позицію. Виступаючи в дебатах в Рівненському міському суді підсудний ОСОБА_3 заявив, що винним себе не визнає і вважає, що у кримінальній справі не здобуто доказів його винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України. Однак, адвокат ОСОБА_2, незважаючи на доведену до її відома ще до початку судового засідання позицію підзахисного та його матері, яка також брала участь у судовому процесі в якості захисника, продовжувала захист ОСОБА_3 відповідно до узгодженої раніше, як стверджувала адвокат у своїх поясненнях на скаргу, правової позиції і займала по справі позицію, яка була протилежна позиції підзахисного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, визнаючи винуватість дій свого підзахисного. Після проголошення обвинувального вироку адвокат ОСОБА_2 передала всі матеріали адвокатського досьє ОСОБА_1 і апеляційної скарги на вирок від 22.05.2013 не подавала.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарною палатою КДКА Рівненської області не було дотримано вимоги статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведені перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку у поведінці адвоката ОСОБА_2.
Ухвалюючи рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи, дисциплінарною палатою КДКА Рівненської області зроблено передчасний висновок про відсутність у матеріалах перевірки відомостей, які б свідчили про вчинення адвокатом ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, і про ініціювання ОСОБА_1 питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав.
Матеріали перевірки скарги дають підстави вважати, що адвокатом ОСОБА_2 визнано обставини проголошення нею в судовому процесі позиції, яка була протилежною позиції підзахисного, який свою вину не визнавав та наполягав на відсутності в матеріалах кримінальної справи належних і достатніх доказів його вини.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату забороняється займати у справі правову позицію всупереч волі підзахисного, крім випадків, якщо підзахисний визнає вину, а адвокат впевнений у самообмові підзахисного.
Крім того, адвокатом ОСОБА_2 не було подано апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_3 на вирок від 22.05.2013, незважаючи на те, що підзахисний наполягав на обставинах своєї невинуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики, 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що ДП КДКА Рівненської області дійшла передчасного висновку про те, що матеріали перевірки не містять відомостей про наявність у поведінці адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
На підставі викладеного, керуючись ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 26.06.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
3. Направити скаргу ОСОБА_1 на поведінку адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області для розгляду у порядку, передбаченому ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
30.01.2015