РІШЕННЯ
№ І-037/2015
29 січня 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі головуючого засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Петренка В.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Тарасової А.М., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 квітня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
19.06.2014 р. (вхідний номер 2913) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов лист з Київського слідчого ізолятора разом із скаргою ОСОБА_1 від 13.05.2014 року на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 квітня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
ОСОБА_1 засуджений вироком Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2013 року до 13 років позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених пунктом 4 частини другої статті 115, частиною 1 статті 187 КК України, не згодний з прийнятим рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 квітня 2014 року стосовно адвоката ОСОБА_2. Він вважає оскаржуване рішення незаконним, постановленим без належної оцінки ефективності його захисту за призначенням на підставі статті 47 Кримінального процесуального кодексу України адвокатом ОСОБА_2 у кримінальній справі, порушеній у 2011 році, просить вжити заходів реагування відносно адвоката ОСОБА_2, який не надавав йому належної правової допомоги під час розгляду справи у судовому засіданні, без поважних причин не з’явився у судове засідання на проголошення вироку суду, після чого з ним жодного разу впродовж року не спілкувався. ОСОБА_1, який перебуває у місцях позбавлення волі, просить повідомити йому про прийняте рішення та повернути надіслане ним рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 квітня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що діями адвоката ОСОБА_2, який не був присутнім у судовому засіданні 17.06.2013 року при проголошенні відносно нього вироку суду у кримінальній справі, за яким він засуджений за особливо тяжкий злочин до 13 років позбавлення волі, порушено його право на захист, передбачене діючим законодавством України та міжнародним законодавством з прав людини. Вважає, що адвокатом порушено вимоги статті 47, частини 1 статті 52 Кримінального процесуального кодексу України, що є дисциплінарним проступком адвоката.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстрів адвокатів України, адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (а.18 ).
Скарга на поведінку адвоката розглянута належною КДКА за робочим місцем адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3, перевіривши надані матеріали, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Матеріалами перевірки встановлено, що на підставі скарги ОСОБА_1 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області проведена перевірка та складена довідка (а.14).
Проаналізувавши зібрані у матеріалах перевірки докази, дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.
Як вбачається з матеріалів перевірки, а саме із скарг ОСОБА_1, як до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (а.3), так і до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вироку Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_1 ( а.8-13), пояснень адвоката ОСОБА_2 ( а.7), адвокат ОСОБА_2 брав участь за призначенням на підставі статті 47 КПК України у кримінальній справі, порушеній у 2011 році, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 115 КК України, за яким останнього засуджено до 13 років позбавлення волі, а на підставі статті 70 КК України остаточна міра покарання визначена судом у вигляді 14 років позбавлення волі. Відповідно до скарг ОСОБА_1, він не був своєчасно доставленим у судове засідання на проголошення вироку суду 17.06.2013 року о 10 годині в приміщення Ірпінського міського суду Київської області, оскільки перебував у Київському СІЗО Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у м. Києві та Київської області. Адвокат ОСОБА_2 також не був присутнім у судовому засіданні при проголошенні вироку, що не спростовує адвокат, посилаючись на відсутність 17.06.2013 року у м. Ірпені та перебування за межами Київської області. У своїх поясненнях адвокат ОСОБА_2 вказує, що наступного дня після проголошення вироку він отримав копію вироку, на вирок суду подано апеляційні скарги засудженим ОСОБА_1 та прокурором м. Ірпеня.
Матеріалами перевірки встановлено, що вирок суду стосовно ОСОБА_1 постановлено на підставі статей 323, 324 Кримінального процесуального кодексу України (1960 р.) відповідно до розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України із змінами, внесеними згідно до Закону №5076-V1 від 05.07.2012 р. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 45 Кримінального процесуального кодексу України, діючого на час розгляду справи, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов’язковою, коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув’язнення – з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення. Відповідно до вимог частини 2 статті 45 КПК України, діючого на час розгляду справи, у суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є обов’язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.
Посилання в скарзі на недобросовісне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків у період розгляду справи не підтверджено матеріалами перевірки. Твердження ОСОБА_1 щодо неякісного надання правової допомоги спростовуються поясненнями адвоката, який зазначає, що він кожного судового засідання спілкувався із підзахисним, брав участь у всіх судових засіданнях при розгляді даної справи, брав участь у дослідженні доказів, заявляв клопотання з приводу слідчих дій та виступав у судових дебатах. В ході слухання справи у суді у його підзахисного не було жодних претензій до нього. Він вважає, що його неявка в судове засідання лише на оголошення вироку не свідчить про те, що право на захист ОСОБА_1 було порушено, оскільки не могло вплинути на призначений судом строк засудження ОСОБА_1, а тому вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено звернення особи щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей, які не містять ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області відмовила в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката за відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а ст. 39 Закону регулює порядок та суб’єктний склад уповноважених осіб щодо порушення дисциплінарної справи щодо адвоката.
Рішення дисциплінарної палати є вмотивованим та відповідає вимогам статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 квітня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 квітня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
4. Матеріали скарги повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
30.01.2015