РІШЕННЯ
№ І-038/2015
30 січня 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 11 вересня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
01.10.2014 р. (вхідний номер 3414) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 11 вересня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
ОСОБА_1 не згодний з прийнятим рішенням стосовно адвоката ОСОБА_2, вважає його незаконним, постановленим без з’ясування всіх обставин скарги, просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката і позбавити ОСОБА_2 права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. В своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що будучи інвалідом 1-ї групи Великої Вітчизняної війни, 04 лютого 2008 року склав договір щодо отримання юридичних послуг з ЮРОСОБА_1 в особі директора ОСОБА_2, зі строком виконання 1 місяць, відповідно до умов якого сплатив особисто ОСОБА_2 грошові кошти в узгодженому розмірі. Предметом договору було представництво юридичною фірмою інтересів ОСОБА_1 в судах м. Києва за його позовом до Київського міського військкомату щодо неправильного нарахування пенсійного забезпечення та отримання позитивного рішення суду щодо нарахування та виплати компенсації. Після закінчення зазначеного строку виконання договору, ОСОБА_2 передав йому постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 вересня 2006 року, в якому ОСОБА_1 зазначений як позивач, поряд з іншими фізичними особами, та яким його позовні вимоги були задоволені, як і позовні вимоги інших осіб. За його зверненням до районного управління Пенсійного фонду України, а потім до Дарницького районного суду м. Києва виявилось, що він не перший, хто звернувся із зазначеним рішенням, яке є підробленим. В подальшому ОСОБА_1, для повернення своїх грошей у зв’язку з невиконанням умов договору, намагався додзвонитися до ОСОБА_2, проте, на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідав, а за адресою юридичної фірми він його не знайшов. Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2011 року позов ОСОБА_1 до ЮРОСОБА_1 про захист прав споживачів і відшкодування збитків задоволено та стягнуто на користь ОСОБА_1 11 158 (одинадцять тисяч сто п’ятдесят вісім) грн. та судові витрати. Після набрання рішенням суду законної сили, 15.01.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іванківського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження, проте виконавчий лист було повернуто у зв’язку з тим, що коштів на рахунках ЮРОСОБА_1 не виявлено. 15.01.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іванківського районного управління юстиції відкрите нове виконавче провадження, проте, до цього часу ОСОБА_2 гроші йому так і не повернув. ОСОБА_1 вважає, що адвокатом ОСОБА_2 порушено його права та інтереси, статті 6,11,13,31 Правил адвокатської етики, стаття 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки він умисно відмовляється від виконання рішення суду. На думку ОСОБА_1, оскільки зазначені порушення з боку ОСОБА_2 фактично тривають з березня 2008 року і фактично продовжуються невиконанням ним рішення суду від 26.07.2011 року, річний строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, передбаченої статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пройшов. До скарги ОСОБА_1 надає копії документів на 14 аркушах.
Згідно з витягом із Єдиного реєстрів адвокатів України адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури ( а.28).
Рішенням Ради адвокатів України № 103 від 16.02.2013 року «Про розмежування юрисдикцій кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області» встановлено, що на адвокатів, які станом на 19 листопада 2012 року (на день державної реєстрації НААУ) отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області та адреса робочого місця яких знаходиться в м. Києві, розповсюджується юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та ради адвокатів Київської області.
Таким чином, скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 розглянута належною КДКА за робочим місцем адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3, перевіривши надані матеріали, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Матеріалами перевірки встановлено, що на підставі скарги ОСОБА_1 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області проведена перевірка та складена довідка (а.22-23). Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної палати (а. 24-25) адвокат ОСОБА_2 не скористався своїм правом надати пояснення щодо скарги ОСОБА_1.
Проаналізувавши зібрані у матеріалах перевірки докази, керуючись ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.
Як вбачається з матеріалів перевірки між ОСОБА_1 та ЮРОСОБА_1, в особі директора ОСОБА_2, 04 лютого 2008 року було укладено договір №01/04.02 (а.6-7), предметом якого було представництво інтересів ОСОБА_1 в судах м. Києва за його позовом до Київського міського військкомату щодо неправильного нарахування пенсійного забезпечення та отримання позитивного рішення суду щодо нарахування та виплати компенсації. Представником юридичної особи під час укладення договору був директор ОСОБА_2. Договору про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2 ОСОБА_1 не укладав. Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ЮРОСОБА_1 про захист прав споживачів і відшкодування збитків позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача – ЮРОСОБА_1, – на користь ОСОБА_1 11 158 (одинадцять тисяч сто п’ятдесят вісім) грн. та судові витрати (а.12-15).
Зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, на підставі якого відкрито виконавче провадження, встановлено, що 04 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ЮРОСОБА_1 в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір №01/04.02 про надання юридичних послуг. Відповідно до пункту 1 Договору замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов’язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених Договором. Рішенням суду також встановлено, що відповідач на виконання умов договору про надання юридичних послуг не звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 протягом 2006-2008р., що підтверджується довідкою Дарницького районного суду м. Києва ( а. 11).Також судом встановлено,що Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві була порушена кримінальна справа відносно директора ЮРОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, рішення у даній справі не прийнято.
Відповідно до статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, матеріалами перевірки встановлено, що відповідальність за невиконання умов договору про надання юридичних послуг покладена на ЮРОСОБА_1. Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями, а відповідно до частини 3 статті 96 учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Із матеріалів перевірки вбачається, що відносини, що склалися між ОСОБА_1 та юридичною фірмою, носять цивільно-правовий характер. Грошова сума, сплачена ОСОБА_1 за угодою з ЮРОСОБА_1 стягнута з юридичної особи, про що свідчить і постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2013р. (а.16).
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено звернення особи щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей, які не містять ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Як вбачається із матеріалів перевірки, скарга ОСОБА_1 містить обставини неналежного виконання умов договору, взятих юридичною особою, а не адвокатом.
Вирішення питання щодо повернення адвокатом гонорару по договору про надання правової допомоги та стягнення коштів із юридичної особи до компетенції Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не відносяться, як не відносяться і до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які передбачені ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та вирішуються в судовому порядку згідно діючого законодавства України.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 11 вересня 2014року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області 11 вересня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали скарги повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
30.01.2015