РІШЕННЯ №II-008/2016
25 лютого 2016 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Грабовського Ю.Л., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Жукова С.В., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Мельченка В.І., Місяця А.П., Мягкого А.В., Одновола В.К., Піх І.Б., Подольної Т.А., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 76 від 08.09.2015 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
30.09.2015 року за вх. № 5172 до ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_ (далі – скаржник) на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 76 від 08.09.2015 року про визнання ОСОБА_ таким, що не склав письмовий кваліфікаційний іспит, недопуск ОСОБА_ до складення усного кваліфікаційного іспиту, відмову ОСОБА_ у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (далі – оскаржуване рішення).
Скаржником зазначено, що він не згодний з оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту, та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270 (зі змінами та доповненнями).
Скаржник зазначив, що готових фабул справ при складанні письмового іспиту йому надано не було, до кожного письмового завдання він складав свою фабулу.
Вважає, що кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області було неповно, з суб’єктивним підходом, перевірено його роботу, внаслідок чого членами КДКА було виставлено занадто низьку кількість балів, що в результаті призвело до недопущення скаржника до усної частини кваліфікаційного іспиту. Звернув увагу ВКДКА, що при оцінюванні його роботи, членами КДКА було недоставлено всього 2 (два) бали, що також, на думку скаржника, може свідчити про упереджене ставлення членів комісії до його роботи.
У скарзі до ВКДКА просить: скасувати рішення КДКА Хмельницької області від 08.09.2015 року № 76 та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_ таким, що склав письмовий іспит та допустити ОСОБА_ до складання усного кваліфікаційного іспиту.
У клопотанні, яке надійшло на адресу ВКДКА 22.02.2016 року за вх.№ 5996, скаржник просить розглядати прохальну частину скарги в наступній редакції: зобов’язати КДКА Хмельницької області провести повторний іспит відносно ОСОБА_ у найближчий час проведення такого іспиту.
Скарга на рішення КДКА Хмельницької області від 08.09.2015 року надійшла до ВКДКА в межах строків, визначених частиною 5 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і може бути розглянута по суті.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Пшеничного О.Л., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА Хмельницької області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області № 73 від 28.08.2015 року ОСОБА_ було допущено до складання кваліфікаційного іспиту (а.с. 14).
Письмовий іспит складався 08.09.2015 року. У відповідності до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту від 08.09.2015 року (далі – відомість, (а.с. 17), світлокопії білету, яка міститься у матеріалах справи (а.с. 18), письмовий іспит складався з відповідей на завдання, визначені в білеті № 13, а саме в складанні документів:
- Позовної заяви про припинення (розірвання) окремих видів зобов’язань та відшкодування нанесених збитків (шкоди);
- Адміністративного позову про визнання нечинним акту ненормативного характеру (наприклад, рішення податкового органу про донарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій);
- Клопотання про визнання доказу недопустимим.
Відповідно до відомості, оформленої належним чином, сумарна кількість балів за всі завдання дорівнює 116 (перше завдання 12, друге – 24, третє – 22, обома членами палати, які здійснювали перевірку, кількість балів виставлена однакова) середній бал за результатами письмового іспиту складає 58.
У відомості не зазначені фабули справ, що підтверджує доводи скаржника, що фабули ним складались самостійно.
По першому завданню скаржником було складено позовну заяву (а.с. 19-20), яка за формою відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам документообігу, містить нормативно-правове обґрунтування, посилання на відповідні пункти договору тощо, свідчить про достатні знання та вірне розуміння правових норм.
По другому питанню скаржником складено адміністративний позов (а.с. 21-23) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення. Зазначений процесуальний документ за формою відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам документообігу, містить належне нормативно-правове обґрунтування, свідчить про достатні знання та вірне розуміння правових норм. Зазначений процесуальний документ свідчить про належне знання правових понять і категорій та взаємозв’язку між ними, знання назв і змісту нормативно-правових актів, знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей. Зазначений документ складено у тому числі і у відповідності до існуючої практики Вищого адміністративного суду України за наслідками розгляду даної категорії справ.
По-третьому питанню скаржником складено клопотання про визнання доказу по кримінальному провадженню недопустимим (а.с. 24), яке за формою відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам документообігу, містить нормативно-правове обґрунтування.
За наслідками письмового іспиту палатою у правомочному складі було прийняте оскаржуване рішення № 76 від 08.09.2015 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (а.с. 25), яким ОСОБА_ було визнано таким, що не склав письмового іспиту, до усного іспиту ОСОБА_ не було допущено, у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту відмовлено.
За наслідками розгляду скарги ВКДКА приходить до висновку про наступне.
Допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, здійснювались у відповідності до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту, та методикою оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270 (зі змінами і доповненнями, далі – Порядок).
Порядком визначено, що: оцінка кожного письмового завдання (із трьох) здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, головою КДКА, якщо останній приймає участь у засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів; сумарна кількість балів не може перевищувати 90 та бути меншою за 60 балів (пункт 13.9); особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 60 балів і більше, вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12); до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит (пункт 14.1).
Пунктом 15 Порядку визначено, що оцінювання здійснюється за наступними критеріями: відповідність визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам документообігу (10 балів); правильне та повне нормативно-правове обґрунтування (10 балів); логіко-фактологічна обґрунтованість (10 балів); письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити: правовий аналіз проблемних правовідносин, а також очікуваний позитивний результат діяльності адвоката (10 балів); пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, порядку дій адвоката в запропонованій правовій ситуації (10 балів). Назви, види і основний зміст процесуальних документів, які слід подавати, з метою здійснення захисту прав та інтересів гіпотетичного клієнта (10 балів).
На думку ВКДКА, вимоги наведених вище нормативних документів під час оцінювання результатів письмового іспиту скаржника було дотримано не у повній мірі, що може свідчити про допущені помилки під час оцінювання результатів письмового іспиту скаржника, що мало наслідком прийняття оскаржуваного рішення.
Правовими нормами частини 5 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими визначено повноваження ВКДКА за наслідками розгляду скарги на рішення КДКА, прийнятого саме за результатами складення іспиту передбачено: особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів».
З наведеної у попередньому абзаці норми вбачається, що законодавець не наділив ВКДКА повноваженнями визнання скаржника таким, що успішно склав письмовий іспит.
На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись частиною 5 статті 9, пунктом 1 частини 4 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктами 13.9, 13.12, 14.1, 15 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту, та методикою оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, пунктом 6.1.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ задовольнити.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 76 від 08.09.2015 року про визнання ОСОБА_ таким, що не склав письмовий кваліфікаційний іспит, недопуск ОСОБА_ до складення усного кваліфікаційного іспиту, відмову ОСОБА_ у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту скасувати.
- Зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести повторний письмовий кваліфікаційний іспит скаржника у найближчий час проведення такого іспиту.
- Матеріали справи повернути до КДКА Хмельницької області.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко