РІШЕННЯ № ІІ-009/2015
19 лютого 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Подольної Т.А.,Стройванса В.Л., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 05.08.2014 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
03.10.2014року (вх. № 3406) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА міста Києва від 05.08.2014 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
Скаржниця не згодна із рішенням дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 05.08.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, яке, на її думку, прийнято на підставі неповного, однобічного, поверхневого дослідження обставин її скарги. Так, ДП КДКА міста Києва не взято до уваги пояснення скаржниці, а взяті до уваги пояснення адвоката ОСОБА_2 Скаржниця вважає, що пояснення адвоката є неправдивими та не відповідають обставинам, які були викладені у її скарзі до ДП КДКА міста Києва, що дисциплінарна палата неповно дослідила докази, в результаті чого неправильно встановила обставини у справі.
Зі змісту скарги не вбачається вимога щодо скасування рішення дисциплінарної палати
КДКА міста Києва від 05.08.2014 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, у скарзі скаржниця просить притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2, призначити експертизу договору від 19.07.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, призначити перевірку правомірності дій всіх членів комісії, які брали участь у розгляді її скарги, взяти в адвоката додаткові правдиві пояснення в її присутності.
Скаржниця вважає, що адвокат ОСОБА_2 своїми діями грубим чином порушила норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в її діях є ознаки шахрайства, та вона суттєво порушила права скаржниці як її клієнта.
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з ДП КДКА м. Києва, заслухавши доповідача – члена ВКДКА ОСОБА_3, інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з таких підстав.
За даними Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Київською міською КДКА на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце адвоката ОСОБА_2 знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Тобто первинна скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 розглянута належною КДКА регіону за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме дисциплінарною палатою КДКА міста Києва.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, що надійшли з КДКА міста Києва, 03 червня 2014 року до КДКА міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2, скаргу обґрунтовувала тим, що вона, потребувала правової допомоги у питанні щодо стягнення аліментів з батька її дитини – сина ОСОБА_4, 05.08.2004 р.н. За таких обставин звернулась до адвоката ОСОБА_2 За погодженням сторін, адвокат мала підготувати позовну заяву та представляти її інтереси в судових засіданнях, за що отримала узгоджений гонорар. Разом з тим, внаслідок некваліфікованих дій адвоката, які полягали у непідписанні договору про надання правової допомоги; неправильному поданні позовної заяви; невірному зазначенні адреси позивача; відсутності адвоката у судових засіданнях, що призвели до затягування розгляду справи і понесення додаткових матеріальних витрат, скаржник вважає свої права порушеними та просила притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
За дорученням голови дисциплінарної палати КДКА міста Києва проведено перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 За результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі, складено довідку. Довідка члена ДП КДКА міста Києва містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
Адвокат ОСОБА_2 надала свої пояснення, в яких зазначила, що обставини, викладені у поданій гр. ОСОБА_1 скарзі, не відповідають фактичним обставинам. Так, адвокат ОСОБА_2 пояснила, що, зустрівшись з ОСОБА_1, нею було з’ясовано, що вона та її колишній чоловік зареєстровані в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. Обидва працюють в місті Києві. ОСОБА_1 фактично проживає в Києво-Святошинському районі Київської області, її колишній чоловік – в м. Києві. Адвокатом було роз’яснено, що відповідно до ст. 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Таким чином, ОСОБА_1 не мала необхідності звертатися до Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької області, оскільки мала право звернутися з позовом про стягнення аліментів до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Разом з тим, на підтвердження свого фактичного проживання, необхідно було звернутись до відповідної ради за довідкою про фактичне місце проживання. Крім того, сторонами було обумовлено підготовка позовної заяви та участь адвоката у судовому засіданні.
На початку липня 2013 року до адвоката ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що на 19 липня 2013 року в Києво–Святошинському суді Київської області на 9.00 годину призначено розгляд справи за її позовом про стягнення аліментів. Крім того, скаржник в телефонній розмові повідомила, що у неї немає зараз грошей на оплату послуг адвоката.
Під час судового засідання 19 липня 2013 року суддя повідомила, що довідка з Рихтівської сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, яку надала ОСОБА_1, не є належним підтвердженням того, що ОСОБА_1 фактично проживає в Києво-Святошинському районі Київської області. Суддя також із порозумінням віднеслась до ОСОБА_1 та за клопотанням оголосила на кілька днів перерву для того, щоб ОСОБА_1 взяла довідку в Хотівській сільраді Києво-Святошинського району Київської області на підтвердження свого фактичного місця проживання.
23 липня 2013 року перед початком судового засідання ОСОБА_1 надала договір оренди житла та довідку Хотівської сільради. Як виявилося, в договорі оренди житла відсутній підпис орендодавця. Довідка сільради мала ознаки оригіналу, оскільки на ній була печатка. Під час судового засідання суддя також звернула увагу на відсутність підпису орендодавця в договорі оренди. Розуміючи, які можуть бути наслідки для ОСОБА_1 щодо надання суду неналежних документів, остання попросила суддю віддати документи. Таким чином, в суді постало питання щодо направлення справи до іншого суду за підсудністю, тобто до Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької області або залишення заяви без розгляду. Обговоривши це питання з ОСОБА_1, та не мала бажання їздити до Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької області та сказала, що спробує вирішити питання з документами про фактичне місце проживання. Таким чином, ОСОБА_1 власноручно написала заяву до Києво-Святошинського районного суду Київської області про залишення її позову без розгляду. Суд постановив відповідну ухвалу по справі № 369/5643/13-ц.
Через деякий час ОСОБА_1 зателефонувала та повідомила адвокату, що в неї не виходить зробити необхідні їй документи, у зв’язку з чим позов було подано до Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької області. Крім того, адвокат повідомила ОСОБА_1, що їх відносини припинені. При цьому остання зазначила, що у разі виникнення необхідності в пораді чи в консультації, вона може дзвонити. Додатково адвокат проінструктувала ОСОБА_1 в телефонному режимі перед початком розгляду справи як себе поводити в суді, що треба говорити в суді. Після цієї розмови протягом години, ОСОБА_1 зателефонувала та повідомила, що суддя задовольнила позовні вимоги та з відповідача стягнуто аліменти. Після цього будь які відносини між сторонами були припинені.
Крім того, адвокатом надано копію договору про надання юридичних послуг від 19 липня 2013 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 як замовником власноручно зазначено реквізити її адреси: ІНФОРМАЦІЯ_4.
За таких обставин вважає, що неотримання ОСОБА_1 судових повісток із Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької області про розгляд справи про стягнення аліментів жодним чином не стосується правильності чи неправильності зазначення адрес позивачки в позовній заяві, оскільки помилки в цій частині адвокатом ОСОБА_2 не зроблено.
В письмових поясненнях адвокат ОСОБА_2 також вказує, що вона належним чином виконувала свої обов’язки з представництва інтересів гр. ОСОБА_1 У зв’язку з наданням саме гр. ОСОБА_1 неналежних доказів, які підтверджували її фактичне місце проживання у Києво-Святошинському районі Київської області, позовну заяву останньої було залишено без розгляду. Крім того, адвокат ОСОБА_2 була присутня у вказаних судових засіданнях. Разом з тим, з поважних причин остання не змогла бути присутньою під час розгляду вказаного позову у Кам’янець-Подільському районному суді Хмельницької області. Проте, повністю проконсультувала гр. ОСОБА_1 щодо перебігу судового засідання. За наслідками судового розгляду позов останньої було задоволено та стягнуті аліменти в розмірі ¼ частини від усіх доходів відповідача.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_1, матеріалів перевірки дисциплінарна палати КДКА міста Києва на своєму засіданні 05.08.2014 р. дійшла обґрунтованого висновку про відсутність у поведінці адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку та одноголосно прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, яке відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та є правильним по суті.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 67 Правил адвокатської етики, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України при дослідженні матеріалів справи не виявила будь-яких порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р., чи Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 р.
Також Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважає за доцільне роз’яснити скаржнику, що вирішення питання щодо призначення будь-яких експертиз до компетенції Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не відносяться.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Закону України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Копію рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 05.08.2014 р., згідно супровідного листа від 07.08.2014 року, було направлено скаржниці ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила, що скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 05.08.2014 року направлена до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 01.10.2014 року, про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті та сама скарга ОСОБА_1, датована 01.10.2014року – тобто більше ніж через п’ятдесят шість днів після винесення оскаржуваного рішення. Строк, передбачений ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для оскарження рішення КДКА, пропущено.
У скарзі до ВКДКА скаржниця не ставить перед ВКДКА питання щодо поновлення строку на оскарження рішення ДП КДКА міста Києва від 05.08.2014 року та не надала до скарги будь яких документів які б свідчили про поважність пропуску строку на оскарження зазначеного рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 05 серпня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 05 серпня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали скарги повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
19.02.2015