РІШЕННЯ № ІІ-013/2015
19 лютого 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Подольної Т.А., Стройванса В.Л., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області №10-5/14 від 24.10.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
28.11.2014 р. (вхідний номер 3639) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області №10-5/14 від 24.10.2014року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
ОСОБА_1 не згодна з прийнятим рішенням стосовно адвоката ОСОБА_2 Вона вважає його незаконним, постановленим без з’ясування та перевірки всіх фактів, які вона зазначала в своїх скаргах, просить рішення скасувати та порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2.
ОСОБА_1 скаржиться до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як і раніше до дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області, на поведінку адвоката ОСОБА_2 Скаржниця зазначає, що адвокат вчинив відносно неї шахрайські дії при відчужені нею 05 вересня 2012 року на підставі договору купівлі-продажу двокімнатної квартири, яка відповідно до правовстановлюючих документів була оформлена на неї, проте, як вона вважала, відчужувала лише половину квартири, а не всю квартиру, оскільки інша половина квартири формально належала її колишньому чоловікові. Від продажу квартири отримала від адвоката ОСОБА_2 гроші в сумі 10 000 дол. США, покупця при складанні договору купівлі-продажу не бачила, підписала договір, який уже був підписаний покупцем, довіряючи адвокату. 24 вересня 2012 року вона придбала іншу двокімнатну квартиру, витративши 10 000 дол. США, які отримала від продажу квартири, та 15 000 дол. США, які нею були відкладені впродовж життя. Через рік вона була повідомлена, що покупець квартири ОСОБА_3 подав до Новозаводського районного суду м. Чернігова позов до ОСОБА_4, її колишнього чоловіка, третя особа – ОСОБА_1, про виселення з квартири, як спосіб усунення перешкод у користуванні власністю, а її чоловік ОСОБА_4 подав зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу житлового приміщення недійсним, визнання права власності на ½ частину квартири. Відповідно до рішення суду від 27 грудня 2013 року позов ОСОБА_4 було задоволено, визнано відчужену нею квартиру спільною сумісною власністю подружжя, визнано договір купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнано право власності на ½ частину квартири за її колишнім чоловіком, а з неї стягнуто половину вартості квартири в сумі 98 717 грн., начебто надмірно отриманих відповідно до договору. Адвокат ОСОБА_2 представляв її інтереси у справі. Вона звинувачує адвоката в тому, що він на підставі її довіреності від 16 грудня 2011 року знайшов покупця, який не був присутнім при укладенні договору купівлі-продажу квартири, спонукав її до того, що вона підписала договір, начебто про відчуження половини квартири, отримала гроші від адвоката за половину квартири, а на теперішній час на підставі рішення суду та відкритого виконавчого провадження сплачує 20% від своєї пенсії та перебуває у відчаї, що на її квартиру накладено арешт та вона у віці 75 років може залишитися без житла. На підтвердження своїх доводів вона надала копію витягу з кримінального провадження, відкритого 27.03.2014 року, та копію протоколу допиту її в якості потерпілої. Одночасно вона скаржилась до ВКДКА на бездіяльність КДКА Чернігівської області щодо розгляду її скарги на адвоката ОСОБА_2
Згідно з витягом з Єдиного реєстрів адвокатів України адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Чернігівської області (а.42).
Скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 розглянута належною КДКА за робочим місцем адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_5, перевіривши надані матеріали, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Матеріалами перевірки встановлено, що на підставі скарги ОСОБА_1 членом дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області проведена перевірка та складена довідка (а.66-67).
Проаналізувавши матеріалах перевірки, керуючись ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.
При ознайомленні з матеріалами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 скаржиться до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, як і раніше до дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області на адвоката ОСОБА_2, через те, що він скоїв щодо неї шахрайські дії при складанні нею договору купівлі-продажу квартири, яка відповідно до правовстановлюючих документів була оформлена на неї, проте, як вона вважала, відчужувала лише половину квартири, а не всю квартиру, за що отримала гроші в сумі 10 000 дол. США, вважаючи, що це вартість половини квартири. На підтвердження цієї обставини ОСОБА_1 надала копію довіреності, складеною неї 16 грудня 2011 року (а.46).
Адвокат ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначає, що не брав участь ні в продажі квартири ОСОБА_1, ні в придбанні нею іншої квартири, що сама ОСОБА_1 в заяві вказує, що цими питаннями опікувалося ЮРОСОБА_1. Адвокат підтвердив, що здійснював представництво ОСОБА_1 на підставі договору про надання адвокатських послуг виключно у суді першої інстанції (а.52). В доповненнях до пояснень (а.65) зазначив, що довіреності ОСОБА_1 від 16 грудня 2011 року не отримував та жодних дій, направлених на продаж її квартири не вчиняв.
Як вбачається з матеріалів перевірки 20 листопада 2013 року між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання адвокатських послуг на представлення інтересів в Новозаводському районному суді м. Чернігова та апеляційному суді Чернігівської області по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_1 про виселення з квартири, як спосіб усунення перешкод у користуванні власністю (а.44), копія якого була надана адвокатом при розгляді справи. Сама ОСОБА_1 участь у справі брала через свого представника – адвоката ОСОБА_2 ОСОБА_1 не оскаржує дії адвоката при наданні правової допомоги у зазначеній справі, а оскаржує саме рішення суду, відповідно до якого з неї стягнуто 98 717 грн., нібито надмірно одержаних нею при продажі квартири.
Матеріалами перевірки не підтверджується участь адвоката ОСОБА_2 при складанні ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири від 05 вересня 2012 року та отримання нею від адвоката грошей у сумі 10 000 дол. США, тобто за половину квартири. Відповідно до наданої копії довіреності ОСОБА_1 від 16 грудня 2011 року, складеної на адвоката ОСОБА_2, строк дії довіреності закінчився 01.07.2012 року (а.46). Крім того, відповідно до змісту довіреності не встановлено особу представника, оскільки помилково зазначено, що свідоцтво адвокату ОСОБА_2 видано «Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Чернігівської області». ОСОБА_1 не надано Витягу з реєстру нотаріальних дій.
Відповідно до умов договору (а. 47) купівлі-продажу квартири продавець Белік Марія Георгіївна продала, а покупець ОСОБА_3 придбав квартиру (п.1 Договору). Продаж вчинено за 197 434 ( сто дев’яносто сім тисяч чотириста тридцять чотири ) грн. (п. 4 Договору). Відповідно до п. 7 договору продавець ОСОБА_1 свідчить, що дане нерухоме майно є особистою власністю відповідно до зазначених в п.3 цього договору правовстановлюючих документів. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_1 відчужуваної квартири перевірено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу при посвідчені договору. Договором участь інших осіб, крім сторін у договорі, а також їх представників, не підтверджується. Відповідно до рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 грудня 2013 року (а.53-57), судом встановлено, що ОСОБА_1 при укладенні 05 вересня 2012 року договору купівлі-продажу спірної кваритирирозпорядилася всією квартирою, у зв’язку з чим суд відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України визнає оскаржуваний правочин недійсним в ½ частини квартири. Копією виконавчого листа від 27 грудня 2013 року у зазначеній справі підтверджується, що рішення набрало законної сили. Доказів оскарження рішення суду ОСОБА_1 чи її представником у цивільній справі, адвокатом ОСОБА_2, не надано. Надана копія витягу з кримінального провадження, відкритого 27.03.2014 року за заявою ОСОБА_1 про те, що невстановлені особи, зловживаючи довірою ОСОБА_1, заволоділи квартирою ІНФОРМАЦІЯ_3, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА, та копія протоколу допиту її в якості потерпілої у кримінальному провадженні не є доказами на підтвердження, на думку ОСОБА_1, неправомірних дій адвоката ОСОБА_2, оскільки щодо дисциплінарної відповідальності адвоката діє Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено звернення особи щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей, які не містять ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Як вбачається із матеріалів перевірки, в скарзі не містяться відомості про недобросовісне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків при участі у справі.
Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а ст. 39 Закону регулює порядок та суб’єктний склад уповноважених осіб щодо порушення дисциплінарної справи щодо адвоката.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішення дисциплінарної палати є вмотивованим та відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області №10-5/14 від 24.10.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області №10-5/14 від 24.10.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
19.02.2015