РІШЕННЯ №II-013/2016 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 23.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ №II-013/2016

25 лютого 2016 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Грабовського Ю.Л., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Жукова С.В., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Мельченка В.І., Місяця А.П., Мягкого А.В., Одновола В.К., Піх І.Б., Подольної Т.А., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 23.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 23.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № __ від __________ року, видане Київською міською КДКА).

У зазначеній скарзі ОСОБА_не погоджується з прийнятим КДКА міста Києва рішенням, просить його скасувати та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, зважаючи на наступне.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що 01.03.2013 року між ОСОБА_ (Клієнт) та ОСОБА_, в особі Голови об’єднання ОСОБА_ (Адвокат), укладено Договір №01/03/13-01 про надання правової допомоги (надалі – Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов’язується надати Клієнту визначену цим Договором правову допомогу з усіх питань, що виникають при здійсненні господарської діяльності Клієнтом, а також здійснення представництва та захисту прав, свобод, законних інтересів Клієнта та інші види правової допомоги, визначені цим Договором, а Клієнт зобов’язується оплатити таку допомогу – гонорар та фактичні витрати Адвоката, понесені Адвокатом для виконання цього Договору.

01.03.2013 року  між сторонами також була підписана Додаткова угода №1 до Договору, відповідно до пункту 2 якої, Договір було доповнено пунктом 1.3 наступного змісту: обсяг правової допомоги, що надається за цим Договором визначається сторонами на підставі Заявки, прикладна форма якої додається до цього Договору (Додаток №2).

Відповідно до пункту 2.4.1 Договору (в редакції, погодженій в Додатковій угоді №1 до Договору від 01.03.2013) підставою для безпосереднього надання Правової допомоги є письмова Заявка про надання правової допомоги, надана Клієнтом і погоджена Адвокатом.

01.03.2013 року ОСОБА_ та ОСОБА_ підписали Заявку №1 на надання правової допомоги (Додаток №2 до Договору), відповідно до якої змістом надання правової допомоги є надання правової допомоги з усіх питань, що виникають при здійсненні господарської діяльності Клієнтом, а також здійснення представництва та захисту прав, свобод, законних інтересів Клієнта та інші види правової допомоги, визначені Договором, в об’ємі абонентського щомісячного обслуговування Клієнта.

28.03.2014 року Сторони підписали Додаткову угоду №5 до Договору, відповідно до якої дія Договору припинилась від 31.03.2014 року за взаємною згодою сторін.

Фактично, Адвокат надавав правову допомогу Скаржнику – ОСОБА_в період з 01.03.2014 року до 31.03.2014 року.

Разом з тим, як вказує в своїх поясненнях адвокат ОСОБА_, в квітні 2013 року, під час дії Договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_та ОСОБА_, до ОСОБА_ за правовою допомогою звернулося ОСОБА_.

19.04.2013 року адвокат ОСОБА_отримав лист від ОСОБА_ (вих. №302-АР від 19.04.2013 року), згідно якого Скаржник надав свою згоду ОСОБА_на надання будь-якої правової допомоги ОСОБА_ передбаченої чинним законодавством України, включаючи право на представництво інтересів ОСОБА_в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, у взаємовідносинах з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності та перед будь-якими іншими третіми особами, як фізичними, так і юридичними. Крім того, ОСОБА_ як клієнт ОСОБА_вказаним листом підтвердило факт відсутності конфлікту інтересів в разі надання ОСОБА_будь-якої правової допомоги ОСОБА_.

В подальшому, 12.05.2015 року від ОСОБА_ надійшла заявка на представництво інтересів ОСОБА_в судовому засіданні в господарському суді м. Києва у справі №910/9989/15 за позовом ОСОБА_ до ОСОБА_ про стягнення дебіторської заборгованості.

Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний негайно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; адвокату забороняється без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Пунктами 2 та 3 статті 9 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що заява-згода ОСОБА_про відсутність конфлікту інтересів лише констатувала відсутність конфлікту інтересів між ОСОБА_та ОСОБА_ станом на 19.04.2013 року і не могла встановити відсутність конфлікту інтересів на майбутнє.

Всупереч наведеним вище положенням Правил адвокатської етики, адвокат ОСОБА_прийнявши заявку на представництво інтересів ОСОБА_у судовому спорі між ОСОБА_ та ОСОБА_, не отримав від останнього письмового погодження на надання правової допомоги у господарській справі №910/9989/15 за позовом ОСОБА_ до ОСОБА_ про стягнення дебіторської заборгованості. Більше того, предметом судового розгляду у даній справі є стягнення дебіторської заборгованості, серед іншого, за період, коли адвокат ОСОБА_надавав правову допомогу як ОСОБА_, так і ОСОБА_

Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення Присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Виходячи з наведеного, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 23.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись пунктом 3 частини 5 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 23.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_.
  4. Матеріали справи направити на новий розгляд до КДКА міста Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи.
  5. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

 

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

 

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                                                       О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                                              Т.О. Дроботущенко