РІШЕННЯ № ІІ-016/2015
19 лютого 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Подольної Т.А., Стройванса В.Л., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
23.10.2014 року (вх. № 3483) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2014 року, яким було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 просить переглянути її скаргу та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що її доводи, зазначені у скарзі, по суті не розглянуті, письмові докази не взяті до уваги, натомість, дисциплінарною палатою враховані лише пояснення адвоката. Наполягає на тому, що її чоловік ОСОБА_3 не відмовлявся від адвоката ОСОБА_2, а ОСОБА_2 за день до судового засідання поставив ОСОБА_3 перед вибором, або він платить йому додатково певну грошову суму, або він нічого не обіцяє. Договір з адвокатом ОСОБА_2 не було розірвано. Звіт про виконані роботи не отримано. До скарги додано копію довіреності ОСОБА_3
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Київською обласною КДКА, адреса його робочого місця: ІНФОРМАЦІЯ_2, отже, скарга ОСОБА_1 розглянута належною КДКА регіону. Термін на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА не пропущений.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_4, перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
До дисциплінарної палати КДКА Київської області 23.06.2014 року надійшла скарга ОСОБА_1, в якій вона просила притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування свого звернення скаржниця вказала на те, що 26 липня 2013 року було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2 щодо захисту ОСОБА_3 (який є її чоловіком) у кримінальному провадженні № 12012100030000558. Вона з ОСОБА_3 передала адвокату за цим договором узгоджену суму гонорару, але квитанції про це їм надані не були. Домовилися, що по закінченню буде підписано Акт виконаних робіт. Адвокат вступив у справу, але захисту свого клієнта не здійснював. Судові засідання, на які він з’являвся, переносилися у зв’язку з неявкою потерпілого. 5 грудня 2013 року адвокат їм зателефонував і повідомив, що 6 грудня 2013 року його в судовому засіданні не буде, якщо вони не знайдуть ще додаткові кошти. На їх запитання, що їм робити, відповів, щоб шукали іншого адвоката. На їх зауваження, що йому було сплачено за всю роботу в суді і договір ними не розірвано, він від’єднався і більше на їх дзвінки не відповідав. Вони були змушені за один день знайти іншого адвоката, який і закінчив справу в суді. Протягом всього часу вони розшукували адвоката ОСОБА_2, але в місцях перебування його не було, на телефонні дзвінки він не відповідав. На даний час договір не розірваний, кошти за невиконану роботу не повернуті. До скарги додано копію договору про надання правової допомоги.
Членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_5, на підставі доручення голови дисциплінарної палати, проведено перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку (а.с. 15-15 зв.) з висновком про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
У письмових поясненнях адвокат ОСОБА_2 зазначив, що 26.07.2013 року між ним як адвокатом та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги останньому в кримінальному провадженні на досудовому слідстві та в суді першої інстанції за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Стосовно оплати, в договорі вони визначили, що оплата згідно домовленості. В усному порядку обумовили, що оплата буде по результату, коли Замовник залишиться на волі (отримає умовне позбавлення волі), оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, є тяжким. Загалом, з урахуванням передоплати, він мав отримати певний гонорар. Як передоплату ОСОБА_3 дав йому незначну грошову суму, які він витратив на бензин та на забезпечення початку своєї роботи. Жодних інших розрахунків між ними не проводилося. Після укладення договору з’ясувалося, що досудове слідство вже закінчено, тому він ознайомився з матеріалами кримінального провадження із застосуванням фотографування, після чого виробив тактику захисту та погодив її з підзахисним. На підготовчому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю. Кілька раз він брав участь в судових засіданнях, але справу по суті так і не почали слухати у зв’язку з неявкою потерпілого, що мешкав в іншій області. 5 грудня 2013 року він з ОСОБА_3 неодноразово зв’язувався по телефону, вони домовилися зустрітися для обговорення тактики дій на судовому процесі 6 грудня 2013 року. На зустрічі ОСОБА_3 повідомив, що вирішив відмовитися від нього, обрав собі іншого адвоката, який пообіцяв йому виправдувальний вирок. На питання, чи потрібно йому бути присутнім в судовому засіданні наступного дня, ОСОБА_3 відповів, що вже підписав договір з іншим адвокатом і він йому більше не потрібний. Наступного дня, 6 грудня 2013 року, перед судовим засіданням, він зайшов до суду по інших справах, де в коридорі побачив ОСОБА_3 з адвокатом, про якого чув напередодні. Тоді він зайшов до секретаря судового засідання, побачив там прокурора, яким повідомив, що ОСОБА_3 від нього відмовився та вже має іншого захисника. На початку 2014 року випадково дізнався, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_3 був засуджений до п’яти років позбавлення волі, взятий під варту із зали суду. Йому декілька разів телефонувала ОСОБА_1, казала, що її чоловік знаходиться в тюрмі і він в цьому винний, що напише на нього скаргу. Вважає, що в даній ситуації має місце образа скаржника ОСОБА_1, оскільки її чоловік відбуває покарання в місцях позбавлення волі, та вона намагається знайти винних в цьому. Заперечує проти доводів, що до нього неможливо було додзвонитися. До пояснення адвокат ОСОБА_2 додав копію вироку щодо ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 мотивоване відсутністю у поведінці адвоката ОСОБА_2 достатніх даних та підстав, які свідчили б про наявність у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
При розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2014 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує наступне.
Нормативно-правовим актом, що визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI .
Частиною 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені професійні обов’язки адвоката під час здійснення адвокатської діяльності, зокрема зазначено, що адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Згідно ч. 2 статті 21 вказаного Закону, адвокату забороняється відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтями 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено вимоги щодо форми і змісту договору про надання правової допомоги, зокрема, зазначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Згідно з ч. 1 статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Згідно з п.п. 1, 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 27 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ст. 33 Правил адвокатської етики.
Частиною другою ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 2 статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена для виконання, а адвокат зобов’язаний повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Відповідно до статті 36 Правил адвокатської етики при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов’язаних з виконанням доручення.
Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 26.07.2013 року (а. 3), копія якого є в матеріалах дисциплінарного провадження, адвокат ОСОБА_2 брав на себе зобов’язання надавати правову допомогу та захищати інтереси ОСОБА_3 під час досудового слідства та в суді першої інстанції по кримінальному провадженню № 12012100030000558. В ході перевірки було встановлено, що на час укладення даного договору досудове слідство було закінчено, адвокат ОСОБА_2 знайомився з матеріалами кримінального провадження, декілька разів брав участь в судових засіданнях, але справу по суті слухати не почали у зв’язку з неявкою потерпілого. 5 грудня 2013 року він спілкувався з ОСОБА_3 В судовому засіданні 6 грудня 2013 року та в подальших судових засіданнях участі не брав. Відповідно до пункту 2.1. договору про надання правової допомоги від 26.07.2013 року, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов’язань – закінчення розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції. З письмових пояснень адвоката ОСОБА_2 вбачається, що він не був присутнім при відмові ОСОБА_3 від захисника або його заміні в судовому засіданні. На час проведення перевірки дія договору від 26.07.2013 року між адвокатом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не припинена і його не розірвано в установленому законом порядку. Матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей та доказів відмови ОСОБА_3 від послуг адвоката ОСОБА_2 напередодні судового засідання. В договорі про надання правової допомоги від 26.07.2013 року, крім того, відсутній порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару та умови його повернення. Відсутні докази складання та відправлення звіту про виконання доручення.
За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла передчасного висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи.
За приписом ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарну справу стосовно адвоката, зокрема, не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
У даному випадку обставини, викладені у скарзі, містять дані про недотримання адвокатом ОСОБА_2 засадницьких положень щодо діяльності адвоката, недотримання ним вимог ст. 21, п. 5 ст.ст. 27, 29, п. 1, 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а матеріали перевірки скарги не містять даних, які б, поза розумним сумнівом, свідчили про відсутність ознак дисциплінарного проступку.
Проведений аналіз матеріалів перевірки скарги, зокрема пояснень сторін та наданих ними документів, зумовлює необхідність порушення дисциплінарної справи, розгляд доказів та прийняття рішення в порядку, передбаченому статтями 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
3. Прийняти нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 і направити дисциплінарну справу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для розгляду у порядку, передбаченому статтями 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
19.02.2015