РІШЕННЯ № ІІ-019/2015
19 лютого 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Подольної Т.А., Стройванса В.Л., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скарги ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 17 грудня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
18 липня 2014 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 17 грудня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1) у зв’язку з відсутністю у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скаржниця вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та зазначає, що у рішенні ДП КДКА міста Києва вказано, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою. Інтереси ОСОБА_3 у суді представляла адвокат ОСОБА_2, яка надала до суду документи та посилалася на обставини, які, на думку скаржниці, не відповідають фактичним обставинам та просить надати оцінку ведення цивільної справи адвокатом ОСОБА_2.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за ІНФОРМАЦІЯ_1, видане кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ІНФОРМАЦІЯ_4, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скарга на дії адвоката розглянута належною КДКА регіону за робочим місцем адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням від 17.12.2013 року дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
Скарга громадянки ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла з порушенням вимог ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме лише 18.07.2014 року.
У матеріалах дисциплінарного провадження відсутні відомості про надіслання або вручення під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, копії прийнятого рішення, а тому скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА м. Києва підлягає розгляду.
Із матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що 08.10.2013 р. ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до КДКА м. Київ стосовно адвоката ОСОБА_2.
Відповідно до доручення голови дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 14.10.2013 р. була проведена перевірка відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1, про що 17.12.2013 р. була складена довідка.
У ході перевірки було з’ясовано, що адвокат ОСОБА_2 на підставі угоди № 1 від 16.01.2013 р. була представником ОСОБА_3 у цивільній справі № 2610/18210/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою. Адвокат подала до суду заперечення на вказаний позов та документи на підтвердження заперечень, а саме: свідоцтво про право власності на житло – 11,1 кв. м., технічний паспорт на кімнату в двохкімнатній комунальній ІНФОРМАЦІЯ_3 та довідку Ф №3, які їй надав безпосередньо довіритель.
У своїх скаргах ОСОБА_1 посилається на те, що адвокатом ОСОБА_2 до суду надано документи, а саме договір найму житла укладений 31.08.2012 р., тоді як квартиранти проживали у спірній комунальній квартирі з вересня 2011 р. На думку скаржниці, докази, які надані адвокатом ОСОБА_2 до суду, не відповідають дійсним обставинам справи.
Крім того, адвокат у запереченнях стверджувала, що ОСОБА_1, як позивач по справі, не несла жодних витрат на утримання спірної комунальної квартири, з чим вона також не згодна.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Видами адвокатської діяльності відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката.
Відповідно до п. 1 та п. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 р. (надалі Правила), у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Як вбачається із скарги ОСОБА_1 та її пояснень, відомості про можливе допущення адвокатом ОСОБА_2 порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правил адвокатської етики та ознаки вчинення дисциплінарного проступку – відсутні, оскільки з матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з прийнятими судовими рішеннями.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 17 грудня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 – без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали перевірки скарги повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
19.02.2015