РІШЕННЯ № II-032/2016 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 15.10.2015 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ №II-032/2016

26 лютого 2016 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Грабовського Ю.Л. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Жукова С.В., Котелевської К.В., Крупнової Л.В., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Мельченка В.І., Місяця А.П., Мягкого А.В., Одновола В.К., Піх І.Б., Подольної Т.А., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.И., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 15.10.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, –

ВСТАНОВИЛА:

16.11.2015 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 15.10.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати КДКА міста Києва, вважає його незаконним та прийнятим з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На думку скаржника, дисциплінарна палата КДКА міста Києва не повно з’ясувала обставини, що мають значення для дисциплінарної справи та не в повній мірі вивчила документи, які є у матеріалах справи. Свою скаргу мотивує тим, що свої обов’язки щодо захисту ОСОБА_ виконував сумлінно у відповідності до Правил адвокатської етики; здійснював захист ОСОБА_ у першій та другій інстанціях, а також у Бориспільському міжрайонному суді Київської області при вирішені питання застосування до ОСОБА_ амністії.

Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 15.10.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно витягу із Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури ___ року. Робоче місце адвоката: ________________. Тобто, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснено належною КДКА, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Терміни оскарження рішення до ВКДКА, визначені частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником дотримані.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Подольну Т.А., пояснення ОСОБА_, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали дисциплінарної справи та додатково надані ОСОБА_ матеріали, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга адвоката ОСОБА_ підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 20.01.2015 року до дисциплінарної палати КДКА міста Києва звернулась ОСОБА_ зі скаргою на адвоката ОСОБА_ (а.с. 1).

Із скарги вбачається, що 30.06.2011 року ОСОБА_ уклала договір з Адвокатським об’єднанням «_____ «_____» на захист її сина – ОСОБА_ по кримінальній справі. Вона сплатила узгоджений гонорар, який на її думку, адвокати не відпрацювали. Скаржниця стверджує, що адвокати неодноразово не з’являлися на судові засідання, не надавали клопотання, не довели справу до кінця, тому вона просить повернути їй кошти, відшкодувати матеріальні та моральні збитки.

Перевіркою встановлено, що 30.06.2011 року між ОСОБА_ та Адвокатським об’єднанням «_____ «_____», в особі голови об’єднання ОСОБА_, було укладено договір № ___ про надання правової допомоги, (а.с. 3-5)

Предметом договору було надання юридичної допомоги з представництва інтересів та захисту ОСОБА_ з питань звинувачень у вчиненні діяння, передбаченого статтею 307 КК України.

Відповідно до пункту 3.2. договору, гонорар сплачується протягом одного банківського дня після підписання договору та на покриття витратної частини мають бути сплачені кошти протягом трьох банківських днів після підписання договору.

Скаржниця ОСОБА_ сплатила узгоджений гонорар, що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 8).

Крім того, ОСОБА_ уклала 30.06.2011 року угоду № ___ з адвокатом ОСОБА_ відповідно до якої адвокат ОСОБА_ зобов’язався надати адвокатські послуги з юридичних консультацій, підготовки документів та представництва в суді, прокуратурі, органах МВС України, Генеральній прокуратурі України, усіх державних та недержавних органах України в якості захисника сина ОСОБА_ – ОСОБА_ (а.с. 6).

30.08.2011 року ОСОБА_ уклала угоду № ___ з адвокатом ОСОБА_ про надання адвокатської допомоги (а.с. 7).

Згідно з цією угодою, адвокат ОСОБА_ зобов’язався надати адвокатську допомогу ОСОБА_ з юридичних консультацій, підготовки документів та представництва інтересів довірителя в Шевченківському районному суді м. Київ, в апеляційній та касаційній інстанціях, в органах МВС України, органах прокуратури, усіх державних та недержавних органах України в якості захисника та юридичного консультанта.

Відповідно до доручення голови дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 22.01.2015 року була проведена перевірка відомостей, викладених у скарзі гр. ОСОБА_, про що 23.06.2015 року була складена довідка (а.с. 9, 11-12).

17.09.2015 року дисциплінарна палата КДКА міста Києва прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ (а.с, 20-21).

Рішення від 15.10.2015 року про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності дисциплінарна палата КДКА міста Києва мотивувала тим, що адвокатом порушено частину 2 статті 11 Правил адвокатської етики, затверджених установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 року (далі – Правила адвокатської етики), а саме – адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. А також порушено частину 1 статті 27 Правил адвокатської етики, відповідно до якої кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу.

Дисциплінарна палата КДКА міста Києва при розгляді скарги ОСОБА_ та доданих до неї документів прийшла до висновку, що є достатні докази, які дають підстави вважати, що в діях адвоката ОСОБА_ є ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та частини 2 статті 11, частини 1 статті 27 Правил адвокатської етики.

Погодитись з висновками дисциплінарної палати КДКА м. Києва не можна з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі, зокрема, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно частини 2 цієї статті, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

  • порушення присяги адвоката України;
  • розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
  • заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
  • систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Таким чином, накладання на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у випадках, наведених у частині 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Дисциплінарна палата КДКА міста Києва, ухвалюючи рішення про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, не звернула уваги на вимоги частини 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як убачається із статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.

Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Договори між ОСОБА_ та Адвокатським об’єднанням «_____ «_____», а також з адвокатами ОСОБА_ та ОСОБА_ про надання адвокатської допомоги були укладені у 2011 році.

Однак, рішення дисциплінарної палати невмотивовано щодо строків притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності у відповідності до частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення також невмотивоване щодо конкретного адвоката, який мав здійснювати захист ОСОБА_.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону, під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Проте, дисциплінарна палата КДКА міста Києва не звернула уваги та належним чином не перевірила доводи скаржника, не витребувала у скаржника докази невиконання адвокатом ОСОБА_ своїх обов’язків щодо захисту ОСОБА_ та інші, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи. Із додатково наданих адвокатом ОСОБА_ документів, а саме, вироку Дарницького районного суду м. Києва від 13.02.2013 року, убачається, що розгляд кримінальної справи ОСОБА_ відбувався за участю захисників ОСОБА_ та ОСОБА_. Із письмових пояснень адвоката ОСОБА_ убачається, що вона була адвокатом Адвокатського об’єднання «_____» _____». У подальшому, 03.04.2013 року адвокат ОСОБА_, ОСОБА_, котрий також був адвокатом Адвокатського об’єднання «_____» _____», склали заперечення на апеляційну скаргу прокурора на зазначений вирок, останній брав участь у суді апеляційної інстанції. Також ОСОБА_ склав касаційну скаргу на вирок. Крім того, адвокатами Адвокатського об’єднання складено заяву до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про застосування до ОСОБА_ Закону України «Про амністію» 2014 року.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 52 Закону, Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право, зокрема, скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що за наявних обставин необхідно скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове – про закриття дисциплінарної справи у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись пунктом 3 частини 5 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_ задовольнити.
  2. Рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 15.10.2015 року про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_ закрити у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
  4. Матеріали справи повернути до КДКА міста Києва.
  5. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           Т.О. Дроботущенко