РІШЕННЯ №II-037/2016
26 лютого 2016 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Грабовського Ю.Л. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Жукова С.В., Котелевської К.В., Крупнової Л.В., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Мельченка В.І., Місяця А.П., Мягкого А.В., Одновола В.К., Піх І.Б., Подольної Т.А., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.И., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 04.11.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, –
ВСТАНОВИЛА:
17.11.2015 року за вх. № 5443 до ВКДКА надійшла скарга адвоката ОСОБА_ (далі – скаржник) на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 04.11.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ___, виданого _____ року Тернопільської обласною КДКА (далі – оскаржуване рішення).
Рішення палати прийняте за заявою прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності через систематичну неявку в судові засідання, що негативно вплинуло на оперативність здійснення правосуддя, безпідставну тяганину розгляду кримінальних проваджень тощо.
Скаржник у скарзі до ВКДКА зазначив:
– рішення палати є необґрунтованим, незаконним, таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
– під час прийняття оскаржуваного рішення палата вийшла за межі скарги, межі наданих їй повноважень, перевірка за скаргою була проведена однобічно, рішення палати було упередженим, дії палати були заздалегідь направлені на анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката;
– рішення палати є невмотивованим, оскільки в ньому відсутні вказівки щодо наслідків;
– приймаючи оскаржуване рішення, палата вийшла за межі скарги, оскільки у тому числі, і у заяві прокурора не йшлося про невідповідність договору адвоката з клієнтами вимогам чинного законодавства тощо;
– скарга прокурора направлена у зв’язку з його правовою позицією як по кримінальних провадженнях, які зазначені в скарзі і рішенні палати, так і в інших провадженнях, з метою усунути його від захисту.
У доповненнях до скарги на рішення палати, направлених на адресу ВКДКА, зазначено, що скарга, за якою прийняте оскаржуване рішення, направлена для здійснення тиску на нього через правову позицію в інших кримінальних провадженнях, при цьому, зокрема, зазначає, що отриманим стороною захисту експертним висновком спростовані доводи обвинувачення щодо винуватості особи у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України, через неодноразові повернення обвинувальних актів прокурору, визнання судом недопустимими доказів у кримінальних провадженнях тощо.
ОСОБА_ зазначив, що внаслідок рішення палати втратив можливість надавати клієнтам, у тому числі потерпілим, правову допомогу.
Перевірка скарги за дорученням голови ВКДКА від 22.12.2015 року за вих.№8541 здійснювалась членом ВКДКА Пшеничним О.Л.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Пшеничного О.Л., пояснення адвоката ОСОБА_, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скарга на рішення палати ОСОБА_ подана в строки, визначені частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Заява відносно адвоката розглянута і рішення прийняте належною КДКА, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується профайлом адвоката ОСОБА_ (а.с. 120), у якому адресою робочого місця адвоката зазначено: ______________.
Вивчивши матеріали справи, ВКДКА встановила наступне.
25.08.2015 року за вх. № 301 до КДКА Дніпропетровської області надійшла заява (а.с. 116-118) прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу ОСОБА_ (далі – скаржник) про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Заявник зазначив про порушення адвокатом правових норм Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту «Про громадянські і політичні права», якими гарантовано право кожного обвинуваченого на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, правових норм пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися Присяги адвокатів України та Правил адвокатської етики.
Порушення з боку адвоката, на думку заявника, полягали в наступному:
– адвокат не повідомив завчасно про неможливість явки в судове засідання по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_ та ОСОБА_. 22.06.2015 року, без повідомлення причин неявок не з’явився в судове засідання 28.07.2015 року, внаслідок чого розгляд судом питання, пов’язаного з забезпеченням та реалізацією права на захист обвинувачених ОСОБА_ та ОСОБА_, негативно вплинуло на оперативність здійснення правосуддя у даному кримінальному провадженні;
– в провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з жовтня 2013 року перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_ за частиною 1 статті 286 КК України, у якій бере участь адвокат ОСОБА_. Захисником допущені систематичні неявки в судове засідання протягом тривалого часу (03.07.2014 року, 02.12.2014 року, 22.12.2014 року, 20.03.2015 року, 15.05.2015 року, 29.05.2015 року, 04.08.2015 року).
– адвокат допускає необґрунтовану судову тяганину по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_ з метою подальшого звільнення обвинуваченого ОСОБА_ від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
– поведінка адвоката суперечить розумним строкам розгляду кримінального провадження, адвокат свідомо порушує Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», використовує свої права всупереч правам, свободам га законним інтересам своїх клієнтів. У справах допущено безпідставну тяганину з вини адвоката.
Заявник стверджує, що через порушення строків розгляду кримінальних проваджень та допущені адвокатом зриви судових засідань у справах через його неявку, не виконуються вимоги Конституції України та не дотримуються розумні строки розгляду справ, передбачені статтею 28 КПК України.
Просив порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката та притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
Перевірка відомостей, викладених в скарзі, за дорученням за вих. № 211 від 26.08.2015 року (а.с. 115) здійснювалась членом дисциплінарної палати ОСОБА_.
23.09.2015 року палатою на підставі матеріалів перевірки за скаргою, довідки від 23.09.2015 року (а.с. 99-100) прийняте рішення №_____ (а.с. 97-98) про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката через наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку: порушення вимог частини 2 статті 47 КПК України, частини 4 статі 45 Правил адвокатської етики, неприбуття в судові засідання без поважних причин та відсутність завчасного повідомлення суду про неможливість явки, що свідчить про невиконання адвокатом своїх професійних обов’язків. Рішення прийняте з урахуванням тієї обставини, що адвокат, не надавши на усний запит копії договорів про надання правової допомоги, перешкоджав здійсненню перевірки (протокол № 11 від 23.09.2015 року, а.с. 9-10).
На засіданні палати 08.10.2015 року, заслухавши адвоката, який заперечував проти заяви прокурора, розглянувши надані адвокатом документи та пояснення, палата прийшла до висновку, що надані адвокатом документи викликають сумніви, і розгляд справи було зупинено, призначено додаткову комісійну перевірку обставин порушення адвокатом законодавства, регламентуючого діяльність адвокатури, до складу комісії було включено членів палати ОСОБА_ та ОСОБА_ (а.с. 7-8), розгляд справи було призначено на 04.11.2015 року.
Під час проведення перевірки, у т.ч. комісійної, було направлено письмові запити до різних судів з метою з’ясування законності судових повісток, виданих на ім’я адвоката. Запити містили клопотання про надання інформації щодо відкладення судових засідань, надання відповідних документів адвокатом (в описовій частині окремих запитів зазначено про зловживання адвокатом своїм процесуальним становищем (а.с. 34, 35, 70, 72).
Було направлено запит до голови АО «__________» про законність видачі наказу про чергову відпустку завідуючого юридичною консультацією Криворізького району ОСОБА_, до голови Ради адвокатів Дніпропетровської області про наявність рекомендацій відносно відпусток тощо.
Адвокатом було надано письмові пояснення (а.с.76, 102), документи, які, на його думку, підтверджували поважність причин відкладення та неявки в судові засідання, правомірність видання адвокатом як керівником юридичної консультації Криворізького району, наказу про власну відпустку з 02.07.2015 року по 26.07.2015 року.
У поясненні адвокат ОСОБА_ зазначив про неправомірність звернення прокурора з зазначеною заявою, відсутність з приводу неявок в судові засідання претензій від суддів, в провадженні яких перебувають відповідні кримінальні провадження, правомірність видання наказу про перебування у відпустці тощо. Адвокатом надано договори про надання правової допомоги та заяви від його клієнтів. Клієнти зазначили, що судові засідання неодноразово відкладалась через хворобу потерпілого, незабезпечення прокурором явки понятих, заяву прокурора розцінюють як тиск на адвоката у зв’язку з труднощами, що виникли у прокуратури з доведенням вини та втратою речових доказів (а.с. 77-79, 80-82). Клієнти адвоката претензій до останнього не мають.
02.11.2015 року ОСОБА_ направив до Ради адвокатів Дніпропетровської області заяву про зупинення адвокатської діяльності, станом на дату прийняття рішення палатою відповідні відомості до Єдиного реєстру адвокатів України внесені не були.
04.11.2015 року з урахуванням матеріалів перевірки, викладених в довідці від 30.10.2015 року, складеній членами палати ОСОБА_ та ОСОБА_ (а.с. 30-34), палатою було прийняте оскаржуване рішення (а.с. 14-19), що підтверджується протоколом № 14 від 04.11.2015 року (а.с. З-6).
В обґрунтування оскаржуваного рішення палата, зокрема, зазначила:
– заяви клієнтів адвоката про відсутність претензій до нього не виправдовують дії адвоката ОСОБА_ стосовно зривів судових засідань з його вини та не знімають з нього відповідальності за використання неправдивої інформації в своїх інтересах;
– заявники не можуть правильно оцінювати об’єм наданої правової допомоги, кваліфікацію дій адвоката ОСОБА_, оскільки договір про надання юридичної (правової) допомоги б\н від 09.11.2013 року, укладений з ОСОБА_ та договір про надання правової допомоги від 28.01.2014 року, укладений з ОСОБА_, не відповідають загальним вимогам договірного права, в чому вбачається порушення адвокатом вимог частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме в пункті 1 договору «Принципові основи взаємодії замовника і виконавця». У договорі адвокат взагалі перелічив всі можливі види правової допомоги, державні органи та суди, всі види справ та процесуальні статуси особи, не вказуючи конкретно обсяг дії договору, що унеможливлює право Замовника пересвідчитись у належному виконанні договору.
У пункті 2 договору «Межі дії договору» не вказано форму винагороди «Гонорар», порядок обчислення (фіксований розмір чи погодинна оплата), що є порушенням вимог статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та порушення статті 31 Правил адвокатської етики та не відповідає загальним вимогам договірного права, а саме статтям 632, 638 ЦК України.
В пункті 6 «Термін дії договору» вказано, що Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє відповідно до положень до моменту фактичного виконання завдання. Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов’язання, що виникло з цього договору. Адвокат ОСОБА_ у договорах не визначив коло своїх обов’язків та не вказав завдання, яке йому доручили Клієнти, а тому термін дії Договору самим Договором не встановлений.
Палата зазначила, що дії адвоката ОСОБА_ були свідомо спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справ, в яких він брав участь, і дисциплінарна палата визначила такі дії як неодноразове грубе порушення Правил адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», обов’язків захисника, передбачених статтею 47 КПК України.
Приймаючи рішення щодо виду дисциплінарного стягнення, підлягаючого для застосування відносно адвоката ОСОБА_, дисциплінарна палата враховує небажання адвоката надати пояснення щодо відомостей, які стали предметом перевірки на початковій стадії перевірки та намагання адвоката ОСОБА_ ввести в оману членів дисциплінарної палати шляхом надання недостовірних відомостей на підтвердження поважності причин його неявки в судові засідання, про які вказано в повідомлені прокурора прокуратури Тернівського району м. Кривого Рогу ОСОБА_, що є недопустимою формою взаємовідносин адвоката з органами адвокатського самоврядування та свідчить про відсутність у ОСОБА_ поваги до адвокатської професії, яку він уособлює, сутності та громадського призначення, що має наслідком підрив престижу адвокатури в цілому.
Чинне законодавство України не містить вимог щодо оперативного здійснення правосуддя, і не покладає обов’язку забезпечення оперативного здійснення правосуддя ні на адвоката, ні на суд, ні навіть на прокурора.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Частиною 3 статті 14 Міжнародного пакту «Про громадянські і політичні права», про порушення якої адвокатом стверджується в заяві прокурора, визначено гарантії особи при розгляді будь-якого висунутого проти неї кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду, зокрема у справах «Войтенко проти України» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2004 року), «Паскал проти України» (рішення ЄСПЛ від 15.09.2011 року), «Буров проти України» (рішення ЄСПЛ від 17.03.2011 року), «Коробов проти України» (рішення ЄСПЛ від 21.07.2012 року), «Іззетов проти України» (рішення ЄСПЛ від 15.09.2011 року) «Тодоров проти України» (рішення ЄСПЛ від 12.01.2012 року). «Балицький проти України» (рішення ЄСПЛ від 03.11.2011 року), саме державні органи несуть відповідальність за порушення статті 6 Конвенції.
Правовими нормами статті 28 Кримінального процесуального кодексу України також визначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
Клієнти адвоката та суди не звертались з заявами (скаргами) щодо дій адвоката, сам адвокат також не звертався з заявою (скаргою) про порушення розумних строків розгляду справ, і адвокат не є особою, на яку покладено обов’язок дотримання розумного строку розгляду кримінальних проваджень.
Як вбачається з оскаржуваного рішення палати, під час його прийняття палата вийшла за межі заяви прокурора.
Правовими нормами пункту 4 частини 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватись виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, за умови, що такі порушення підривають авторитет адвокатури України.
У заяві прокурора зазначено про неявку адвоката в судові засідання 22.06.2015 року, 28.07.2015 року, 03.07.2014 року, 02.12.2014 року, 22.12.2014 року, 20.03.2015 року, 15.05.2015 року, 29.05.2015 року, 04.08.2015 року.
В оскаржуваному рішенні палати зазначено про відкладення судових засідань за ініціативою адвоката 03.07.2014 року, 05.09.2014 року, 25.09.2014 року, 13.10.2014 року, 31.10.2014 року, 02.12.2014 року, 22.12.2014 року, 20.03.2015 року, 15.05.2015 року, 29.05.2015 року, 22.07.2015 року, 04.08.2015 року, і, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення палати, кожне відкладення судового засідання палата вважає грубим порушенням Правил адвокатської етики.
Рішення палати не містить правового обґрунтування притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за неявку в судові засідання 03.07.2014 року, 05.09.2014 року, 25.09.2014 року, 13.10.2014 року, 31.10.2014 року, поза межами строків, визначених частиною 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не обґрунтовано притягнення адвоката до відповідальності через неявку в судові засідання під час хвороби 05.09.2014 року, 31.10.2014 року, при тому, що довідки про перебування на лікуванні палатою під сумнів не ставляться.
На думку ВКДКА, не є обґрунтованим твердження палати щодо грубого порушення Правил адвокатської етики ОСОБА_ у зв’язку з виданням наказу, як керівником відокремленого підрозділу АО «__________», про власну відпустку, відкладенням у зв’язку з цим судового засідання.
Таким чином, за результатами розгляду скарги ВКДКА приходить до висновку, що рішення палати не узгоджується з приписами чинного законодавства України, якими регламентовано здійснення адвокатської діяльності, не ґрунтується на матеріалах справи і підлягає скасуванню, а справа – закриттю.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката ОСОБА_ задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 04.11.2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю скасувати.
- Ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити.
- Матеріали справи повернути до КДКА Дніпропетровської області.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко