29 травня 2014 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Стройванса В.Л., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.10.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,-
ВСТАНОВИЛА:
07.11.2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 17.10.2013 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
В обґрунтування своїх вимог заявниця повідомляє, що адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах своєї клієнтки ОСОБА_4, отримала та передала процесуальні документи, в результаті чого були розголошені відомості, що стосувалися кримінального провадження у її справі. Згодом, адвокат ОСОБА_3, представляючи інтереси ОСОБА_4 у цивільній справі, долучила в суді до матеріалів справи диски з аудіо записами протоколу одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 22.07.2013 року.
На думку скаржниці, адвокат ОСОБА_2 не мала права одержувати копії процесуальних документів кримінального провадження, оскільки вона не представляла інтереси ні підозрюваного, ні обвинувачуваного, а лише свідка. Відповідно до статті 66 КПК України, як стверджує заявниця, не передбачено право свідка отримувати копії процесуальних документів.
Стосовно адвоката ОСОБА_3 заявниця вважає, що будучи адвокатом вона навмисно діяла не на підставі ордеру, а на підставі довіреності, щоб уникнути дисциплінарної відповідальності як адвокат, тим самим утаємничила гонорар від оподаткування та ухилилась від сплати єдиного соціального внеску, чим порушила законодавство.
Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.1994 р., видане КДКА Київської області). ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.02.2011 р., видане КДКА Київської області). Отже, первинна скарга ОСОБА_1 розглянута належною КДКА.
Терміни оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначені частиною один статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не порушені.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Безегу Т.М., Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає скаргу такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З пояснень адвоката ОСОБА_2 та наданих нею документів щодо скарги ОСОБА_1 випливає, що 29.07.2013 року до неї звернулась її клієнтка ОСОБА_4, з якою у неї була заключна угода №17 від 10.07.2013 р. про надання правової допомоги свідку. В угоді йшлося про обов’язок адвоката зробити адвокатський запит слідчому по кримінальному провадженню для отримання копії постанови про закриття кримінального провадження, копії протоколу одночасного допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 22.07.2013 року та копії диску з відеозаписом даного протоколу одночасного допиту.
На прохання своєї клієнтки адвокат ОСОБА_1 подала слідчому адвокатський запит, на який отримала письмову відповідь з копіями витребуваних в запиті документів, які в подальшому були передані клієнтці ОСОБА_4.
Так як при наданні відповіді на адвокатський запит та копій документів до нього, слідчий не попереджав адвоката та клієнтку про не розголошення відомостей, що містять копії даних документів, ОСОБА_1 вважає, що вона мала повне право передати ці копії документів своїй клієнтці.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 66 КПК України, на яку посилається скаржниця , свідок не має права розголошувати відомості, що стосуються кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються під час нього без дозволу слідчого. В даному випадку, як зазначає адвокат ОСОБА_2, кримінальне провадження було вже закрито, а слідчий особисто надав їй вищезгадані документи без встановлення заборони щодо розголошення змісту отриманих на адвокатський запит документів.
В свою чергу, адвокат ОСОБА_3 в поясненнях щодо скарги ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до довіреності, посвідченої приватним нотаріусом від 19.08.2013 року, вона представляла інтереси ОСОБА_4 в цивільній справі. Під час підготовки позовної заяви її довіритель ОСОБА_4 надала копію постанови про закриття кримінального провадження від 29.07.2013 року, відомості про яке було внесено до ЄРДР, копію протоколу одночасного допиту від 22.07.2013 року по вказаному кримінальному провадженню та копію диску із записом даного одночасного допиту. При цьому ОСОБА_4 пояснила, що оскільки одночасний допит проводився між нею та ОСОБА_1 – вищевказані матеріали були надані їй після офіційного звернення до Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області та вже після того, як кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Оскільки зазначені матеріали мали значення для правильного вирішення цивільної справи, що знаходилась в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області і, в якій адвокат ОСОБА_1 представляла інтереси ОСОБА_4, – під час судового засідання 16.09.2013 року вона заявила клопотання про приєднання до матеріалів цивільної справи копії протоколу одночасного допиту від 22.07.2013 р. та копії відеозапису даної слідчої дії.
При цьому адвокат ОСОБА_3 не вважає, що допустила розголошення інформації з обмеженим доступом чи відомостей досудового розслідування. Клопотання про приєднання матеріалів було нею заявлене в суді 16.09.2013 року: через півтора місяця після закриття кримінального провадження (постанова про закриття від 29.07.2013 року). Отже, на той час надана нею інформація вже не становила собою таємницю досудового розслідування.
Відповідно до частини один статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого, прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Зі слів її довірителя ОСОБА_4, вищезгадані матеріали вона отримала з дозволу слідчого після її відповідного офіційного звернення.
Згідно з частиною другою статті 222 КПК України у необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати відомості без його дозволу. Як стверджує, адвокат ОСОБА_3, вона не брала участі у досудовому розслідуванні, не запитувала та не отримувала від слідчого чи прокурора будь-яких відомостей досудового розслідування та не попереджалась про обов’язок не розголошувати такі відомості.
Адвокат ОСОБА_3 в своїх поясненнях, також зазначила, що вона є членом адвокатського об’єднання ІНФОРМАЦІЯ_3, сплачує усі податки відповідно до вимог чинного законодавства. Висновки заявниці щодо уникнення податків вважає надуманими.
З огляду на це, адвокат ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 вважають, що заява ОСОБА_1 щодо них є безпідставною.
В матеріалах справи є довідка про перевірку відомостей, викладених в скарзі, згідно з якою в діях адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином, всі доводи скарги ОСОБА_1 були ретельно перевірені та ДП КДКА Київської області мотивовано відмовлено в порушенні дисциплінарної справи.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначений виключний перелік підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за завою (скаргою), яка не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини п’ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури , пунктом 3.6.5.(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 1710.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали скарги повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /підпис/ В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /підпис/ І.Б. Піх
07.07.2014