РІШЕННЯ
№ ІІІ-007/2015
20 березня 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 листопада 2014 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
12 грудня 2014 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки ОСОБА_1, у якій вона не погоджується з рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 листопада 2014 року яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, вважає, що останній, надавав правову допомогу особі з якою не укладався договір про надання правової допомоги, вважає це порушенням ст.ст. 26, 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та правил адвокатської етики, рішення ДП КДКА міста Києва прийняте без проведення належної перевірки, без повного обсягу наданих доказів порушення перевірки, без надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи, та як пізніше було встановлено неправдивих пояснень адвоката, що спростовуються відповідними почеркознавчими експертизами, неповнотою проведених перевірок.
Адвокат ОСОБА_2 зареєстрований у Єдиному реєстрі адвокатів України, свідоцтво ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією, робоче місце якого знаходиться: ІНФОРМАЦІЯ_2. У своєму поясненні адвокат ОСОБА_2 пояснив, що між ним та позивачами по цивільній справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мешкають у Російській Федерації було укладено договір про надання правової допомоги про усунення перешкод у користуванні квартирою з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскільки як позивачі так і відповідачі володіли нею на праві часткової сумісної власності.
20 січня 2014 року своїм рішенням Солом’янський районний суд м.Києва задовольняє позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселяє останніх у житло. 05 лютого 2014 року відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подарували свої частки у квартирі громадянці ОСОБА_1 і 10 лютого 2014 року звертаються до Апеляційного суду міста Києва про скасування рішення Солом’янського районного суду від 20 січня 2014 року. 10 квітня 2014 року колегією суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва винесено ухвалу, якою рішення Солом’янського районного суду від 20 січня 2014 року залишив залишено без змін.
29 квітня 2014 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 20 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2014 року.
18 червня 2014 року Колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було винесено ухвалу, якою скарга ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 була відхилена, а рішення Солом’янського районного суду міста Києва та Ухвала Апеляційного суду міста Києва залишені без змін.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_7, пояснення скаржниці ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, які надійшли з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно 24 вересня 2012 – року та 26 вересня 2012 року видали адвокату ОСОБА_2 доручення на для представництва їх інтересів, які є нотаріально посвідчені. 01 жовтня 2013 року між ЮРОСОБА_1, де адвокат ОСОБА_2 є головою об’єднання та громадянином ОСОБА_8, який діяв в інтересах своєї дружини ОСОБА_3, було укладено договір №01/10-13 про надання правової допомоги, предметом якого було усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 20 січня 2014 року було задоволено позовні вимоги довірителів та зобов’язано відповідачів не чинити перешкод у користуванні квартирою іншим співвласникам. 05 лютого 2014 року відповідачі подарували свої частки квартири ОСОБА_1, а 10 лютого 2014 року разом з обдарованою звернулися з апеляційною скаргою до Апеляційного суду міста Києва про скасування рішення суду першої інстанції. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 січня 2014 року рішення Солом’янського районного суду залишено без змін. 29 квітня 2014 року скаржники разом Із ОСОБА_1 звернулися до Вищого-спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, а 18 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалила касаційну скаргу відхилити, а рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 20 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного міста Києва від 10 квітня 2014 року залишити без змін;
Таким чином скаржницею не було доведено того, що адвокат ОСОБА_2 діяв без укладення договору про надання правової допомоги своїм довірителям та порушив вимоги Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
На підставі викладеного, керуючись ст.52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”,- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 листопада 2014 року відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали дисциплінарного провадження повернути до КДКА міста Києва.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
20.03.2015