РІШЕННЯ
№ ІІІ-012/2015
20 березня 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 161/ ДПВ-14 від 03 грудня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1), –
ВСТАНОВИЛА:
05 січня 2015 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1) у зв’язку з відсутністю у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Рішенням від 03 грудня 2014 року дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скаржниця не погоджується з оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, вважає його незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також є таким, що ґрунтується на припущеннях членів дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області і, як наслідок, не відповідає дійсним обставинам справи. На думку скаржниці, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області не намагалася встановити дійсні факти та обставини, які стосуються цієї справи.
Скаржниця стверджує, що адвокатом ОСОБА_2 було порушено ст. 7 Правил адвокатської етики, які затверджені Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 р., і яка передбачає, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству.
Свою скаргу мотивує тим, що адвокат ОСОБА_2 здійснював представництво у Києво-Святошинському районному суді Київської області громадян у кількості 65 осіб, в інтересах яких договори про надання правової допомоги з адвокатом уклали громадяни ОСОБА_3 і ОСОБА_4.
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в свою чергу діяли в інтересах зазначених 65 осіб на підставі довіреностей на право продажу від імені цих осіб земельних ділянок, які належать їм на праві власності, а не на укладання договорів про надання правової допомоги з адвокатом та представництво їх інтересів у суді.
Крім того, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в інтересах яких були укладені з адвокатом договори про надання правової допомоги були померлими на дату укладення таких договорів (за декілька років до укладання договорів).
Також адвокат ОСОБА_2 30.09.2013 року уклав договір про надання правової дороги адвоката із ОСОБА_3 на представництво інтересів ОСОБА_8 на підставі довіреності, термін дії якої до 25.05.2012 р., тобто термін дії довіреності виданої ОСОБА_8 на ім’я ОСОБА_3 закінчився ще 25.05.2012 р. (за 16 місяців до укладання договору з адвокатом).
Скаржниця просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № 161/ ДПВ-14 від 03.12.2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення, яке полягає у позбавлені права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно витягу із Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_9, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Скарга на дії адвоката розглянута належною КДКА за робочим місцем адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла 03.12.2014 р.
Скарга ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла 05.01.2015 р. (відправлена поштою 26.12.2014 р.), тобто у відповідності до вимог ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Із матеріалів перевірки вбачається, що ОСОБА_1 є представником ОСОБА_10 на підставі довіреності від 24.07.2014 р., яка зареєстрована в реєстрі за № 1493 (л.с. 57) у цивільній справі за позовом адвоката ОСОБА_2, що діє в інтересах 65 фізичних осіб, до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання недійсними договорів, державних актів на право власності на земельну ділянку, скасування та поновлення записів в Державному земельному кадастрі (л.с. 34-35, 46 -47, 48,49,50).
Із скарги ОСОБА_1 вбачається, і адвокат ОСОБА_2 не заперечує, що він у провадженні по цій справі здійснює представництво ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_8, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64 – 65 (шістдесяти п’яти) фізичних осіб на підставі договорів про надання правової допомоги адвоката від 30.09.2013 року. Договори були укладені у кількості 65 (шістдесяти п’яти) штук, відповідно в інтересах кожної фізичної особи був укладений один договір.
30.09.2013 р. адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги адвоката з ОСОБА_55 в інтересах і від імені якої діє ОСОБА_4. Відповідно до умов договору адвокат зобов’язаний надати правову допомогу Клієнту на стадіях судового розгляду, в тому числі при підготовці процесуальних документів та при розгляді цивільної справи у Києво-Святошинському районному суді Київської області про визнання недійсними договорів, державних актів на право власності на земельну ділянку, скасування та поновлення записів в Державному земельному кадастрі (л.с. 39).
Як вбачається із довіреності від 16.08.2011 р. ОСОБА_55 уповноважує ОСОБА_4 продати за ціну і на умовах за його розсудом належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0, 2467 га, яка розташована у Києво-Святошинському районі Київської області (л.с. 40). Право на звернення ОСОБА_4, або інших осіб, до суду від її імені та представництво її у суді у довіреності відсутнє.
30.09.2013 р. адвокатом ОСОБА_2 було укладено аналогічні за змістом договори про надання правової допомоги адвоката з ОСОБА_29 в інтересах якого діє ОСОБА_3 (л.с. 41); з ОСОБА_51 в інтересах якого діє ОСОБА_3 (л.с. 43); з ОСОБА_8 в інтересах якого діє ОСОБА_3 (л.с. 44); з ОСОБА_6 в інтересах і від імені якого діє ОСОБА_4 (л.с. 51); з ОСОБА_5 в інтересах і від імені якої діє ОСОБА_4 (л.с. 53).
При укладанні договорів про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2 в інтересах громадян ОСОБА_30, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діяли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі довіреностей про продаж належних їм на праві власності земельних ділянок, які розташовані у Києво – Святошинському районі Київської області (л.с. 42, 45, 52, 54). Право на звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, або інших осіб, до суду від імені цих осіб та представництво їх у суді у довіреностях відсутнє.
Адвокат ОСОБА_2 у своїх пояснення зазначив, що 12.08.2014 року суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_65 по справі № 369/7945/14-ц, винесена ухвала про відкриття провадження по цивільній справі у спорі позивачів (65 фізичних осіб) до відповідачів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання недійсним договорів, державних актів на право власності на земельну ділянку, скасування та поновлення записів у Державному земельному кадастрі. Вказаною ухвалою встановлено, що позовна заява відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та судом не виявлено підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження по справі.
Адвокат також вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали підстави на укладання з ним договорів про надання правової допомоги, оскільки у довіреностях було зазначено, що цім особам надається право представництва інтересів довірителів в усіх державних установах, в органах влади, в органах місцевого самоврядування, в інших установах і організаціях, подавати та одержувати будь – які довідки та документи, отримувати дублікати документів, розписуватися за них, в тому числі на договорі купівлі – продажу, попередньому договорі, на договорах цивільно-правового характеру, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов’язанні з виконанням цих повноважень.
Крім того, ані жодний повірений довірителів, ані сам адвокат ОСОБА_2 не були присутні у судовому засіданні 11 липня 2014 р. у Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/7945/14-ц, коли судом була винесена ухвала про залишення позову громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без розгляду у зв’язку зі смертю.
Щодо представництва адвокатом ОСОБА_2 громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були померлі на час укладання в їх інтересах договорів про надання правової допомоги, адвокат зазначив, що довіреності надані цими особами своїм представникам були посвідчені приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області.
Адвокат ОСОБА_2 посилається на ст. 248 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
Відносно наявності в матеріалах цивільної справи договору про надання правової допомоги ОСОБА_8 від 30.09.2013 р., а не від 16.01.2012 р., то адвокат наполягає, що це є наслідком технічної помилки, яка виникла внаслідок оформлення значного об’єму договорів (65 шт.) та додатків до них (довіреностей, копій свідоцтв та ін.).
Ухвалюючи 03.12.2014 р. рішення № 161/ ДПВ-14 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області посилається на ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про недопущення зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі, ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійснення ним адвокатської діяльності та ст. 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Своє рішення дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області мотивує наступним.
Скаржниця ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи Києво-Святошинським районним судом Київської області, представляли інтереси процесуально – протилежних сторін. Ухвала про відкриття провадження по цивільній справі № 369/7945/14-ц від 12.08.2014 року, ухвалена суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_65 містила відомості про те, що подана позовна заява по справі відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та не містить підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження.
Враховуючи дослідженні докази та аналіз цивільного законодавства, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку, що дії повірених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при укладанні договорів про надання правової допомоги адвокатом від 30.09.2013 року знаходяться в межах повноважень наданих договорами доручення, що виключає, з боку адвоката ОСОБА_2 порушень ст. 26 та ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час укладання вищевказаних договорів.
Крім того, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області погодилася з доводами адвоката ОСОБА_2 щодо укладання договорі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на здійснення ними представництво громадян, яки були померлими на час укладання договорів про надання правової допомоги, посилаючись на Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який не зобов’язує та не наділяє правом адвоката на перевірку відомостей пов’язаних з чинністю нотаріально посвідчених довіреностей. Згідно Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 111/05 від 28.12.2006 року, адвокат не визначений суб’єктом, який уповноважений отримувати відомості з Єдиного реєстру довіреностей. Відповідно до «Інструкції про вчинення нотаріальних дій», ч. 2 та ч. З ст. 249 Цивільного кодексу України, зазначено те, що він, як адвокат довірителів, укладав згоди з повіреним, на підставі довіреностей, оригінали яких йому надавалися для огляду, на яких були відсутні будь-які помітки п припинення чи скасування.
Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку, що припущення скаржника щодо обізнаності адвоката про факт смерті трьох довірителів при наданні клієнтами адвокату оригіналів нотаріально посвідчених довіреностей під час укладання договорів про надання правової допомоги адвокатом від 30.09.2013 року, не може бути розціненим, як вчинення дисциплінарного проступку адвокатом.
Що стосується укладання договору про надання правової допомоги, між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_8 від 30.09.2013 року, при закінченні терміну дії довіреності, виданої останньою на ім’я ОСОБА_3, то КДКА Дніпропетровської області вказала, що дана дія адвоката може бути визначена, виключно, помилкою, оскільки не входить до переліку професійних прав та обов’язків адвоката, передбачених ст. 20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відповідно, в розумінні ст. 34 вказаного Закону – не може бути визначена, як дисциплінарний проступок.
Погодитись з таким рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області не можна виходячи з наступного.
Так відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
З цими нормами кореспондуються вимоги статей 14, 15 Правил адвокатської етики.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачаться із ст. 244 Цивільного кодексу України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій.
Статтею 25 Цивільного кодексу України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 203. Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ст. 29 Цивільного процесуального кодексу України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Представниками у суді, згідно з ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України, може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов’язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
При цьому, як зазначено у ч. 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, крім прав та обов’язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач – пред’явити зустрічний позов.
З огляду на це, при здійсненні представництва особи у суді, представник має мати належно посвідчені повноваження на здійснення такого представництва в суді.
Як вбачається із довіреностей, громадяни ОСОБА_29, ОСОБА_55, ОСОБА_8, ОСОБА_51, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уповноважили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на здійснення продажу належних їм на праві власності земельних ділянок, які розташовані у Києво-Святошинському районі Київської області та чинити дії саме пов’язані з продажем земельних ділянок, а ніяк на укладання договорів про надання правової допомоги адвокатом та на здійснення цивільних процесуальних прав та виконання обов’язків у суді (л.с. 42, 45, 52, 54) зі всіма правами, які надаються сторонам.
Таким чином, адвокат ОСОБА_2 не мав правових підстав на укладання договорів з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах третіх осіб про надання правової допомоги та подавати до суду позов від імені цих осіб, приймати участь у судових засідання, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були наділені такими повноваженнями.
У матеріалах перевірки відсутні відомості щодо звернення до суду з позовом саме адвокатом ОСОБА_2, щодо здійснення ним представництва 65 фізичних осіб у суді (відповідно до журналів судових засідань). Якщо адвокат здійснював представництво у суді зазначених осіб, то яким документами посвідчені його повноваження у суді.
У матеріалах перевірки наявні три ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.07.2014 р. по цивільній справі № 2 -2212/12 та ухвала цього ж суду від 12.08.2014 р. по цивільній справі № 369/7945/14-ц, але із змісту цих ухвал не зрозуміло звертався до суду з позовом саме адвокат ОСОБА_2, здійснював він представництво позивачів у суді та на підставі яких документів.
Крім того, як вбачається із договорів про надання правової допомоги, клієнт зобов’язується сплатити гонорар адвокату згідно з домовленістю по факту виконання адвокатом обов’язків за договором.
В матеріалах перевірки також відсутні відомості щодо сплати гонорару, розмір якого договором не визначено.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що необхідно направити матеріали перевірки для нового розгляду до дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області для з’ясування відомостей щодо звернення адвоката ОСОБА_2 до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом в інтересах 65 фізичних осіб, здійснення ним представництва цих осіб у суді, якими документами підтверджені його повноваження у суді, був сплачено адвокату гонор, ким і в якому розмірі.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись пунктом першим частини п’ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 161/ ДПВ-14 від 03 грудня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 – задовольнити частково.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 161/ ДПВ-14 від 03 грудня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 – скасувати.
3. Направити матеріали перевірки до дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області для нового розгляду з метою з’ясування наведених у цьому рішенні питань.
4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
20.03.2015