30 травня 2014 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 29 жовтня 2013 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3,-
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернулися громадяни ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зі скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 29.10.2013 року. Як вбачається з тексту поданої скарги, скаржники просять переглянути вищевказане рішення. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказують, що у квітні 2013 року вони звернулися до голови НАА України та прокуратури м. Києва по питанню надання додаткової інформації стосовно адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (він же ОСОБА_4) в діях яких, на думку скаржників, є ознаки шахрайства. Результатом розгляду цієї заяви стало рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 29.10.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3.
Із даним рішенням скаржники не згідні, і в обґрунтування своєї позиції зазначають, що дисциплінарна палата, при ухваленні свого рішення, зробила висновки без повного ознайомлення з викладеними у зверненні фактами, та без належної перевірки вказаних матеріалів.
У документах дисциплінарної справи відсутній витяг з Єдиного реєстру адвокатів України. У витягу, що отриманий електронною поштою від адвоката ОСОБА_3 на день підготовки проекту рішення, зазначено, що робочою адресою даного адвоката є ІНФОРМАЦІЯ_1.
Скарга подана до ВКДКА 27 листопада 2013 року. Відповідно, вона розглянута належною КДКА регіону і подана у строк, передбачений чинним законодавством, що регулює дані правовідносини, з дотриманням положень ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично оскаржують рішення КДКА міста Києва від 29.10.2013 року в частині відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3, з огляду на це Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адокатури розглядає дані матеріали перевірки в межах скарги.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ноцького О.В., перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів перевірки скарги, які надійшли на адресу ВКДКА 24.01.2014 року, в них наявне рішення дисциплінарної палати КДКА міста Києва від 29.10.2013 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3.
Також у цих матеріалах міститься звернення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 29.04.2013 року.
Доводи скаржників, викладені у скарзі, що направлена на адресу ВКДКА, були предметом розгляду на засіданні ДП КДКА регіону. Всі доводи щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_3 вже досліджувалися дисциплінарною палатою КДКА міста Києва, і їм надана оцінка.
Посилання скаржників на зміст рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.07.2009 року, а також рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій, якими воно було залишено без змін, не мають доказового значення в контексті скарги, оскільки даним рішенням встановлено, що заповіт має бути визнаний недійсним у зв’язку з тим, що батько скаржників перебував у стані, коли не міг усвідомлювати значення своїх дій. Такі обставини були викликані хворобою та призначеним лікуванням, а не неправомірними діями адвоката ОСОБА_3. Така причина для часткового задоволення позову скаржників немає нічого спільного із визначенням ними ж дій адвоката як шахрайських, а тому не може бути покладена в основу рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 та притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності. Прохання скаржників про встановлення і визначення дій адвоката як шахрайських виходить за межі компетенції дисциплінарних органів адвокатури, а тому не може бути задоволене. Ці обставини мають бути досліджені у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. п. 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п. п. 3.6.5. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії міста Києва від 29 жовтня 2013 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 залишити без змін.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до регіональної КДКА.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
24.06.2014