РІШЕННЯ №III-030/2014

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

30 травня 2014 року                                                                                                     м. Київ

 

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2,-

 

ВСТАНОВИЛА:

27.01.2014 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 26.12.2013 р. про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 просить прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх вимог заявниця, повідомляє, що в травні 2011 р. вона звернулася за допомогою до адвоката ОСОБА_2, з якою було укладено договір від 16.05.2011 р. про надання юридичної допомоги. Згідно з цим договором адвокат ОСОБА_2 брала на себе зобов’язання забезпечити захист прав ОСОБА_1 і надати їй необхідну юридичну допомогу.

За цим договором адвокат ОСОБА_2 гонорар отримала у повному обсязі, однак свої зобов’язання не виконала. ОСОБА_1 вказує, що перед першим допитом адвокат попереднє ознайомлення з матеріалами справи проігнорувала, посилаючись на брак часу. Іншим разом, коли адвокату необхідно було разом з ОСОБА_1, з’явитися до міліції для вилучення зразків почерку ОСОБА_1 з метою їх дослідження, адвокат до міліції так і не з’явилася, тому на допиті ОСОБА_1 знаходилась без свого захисника.

ОСОБА_1 стверджує, що адвокат телефонувала її чоловікові та чинила психічний тиск з метою отримання грошей.

З цих підстав скаржниці довелося відмовитися від послуг адвоката ОСОБА_2.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.09.1993 р., видане КДКА Дніпропетровської області.

Первинна скарга ОСОБА_1 розглянута належною КДКА.

Строк оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не порушений.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглянувши доводи скарги, матеріали, які надійшли з КДКА Дніпропетровської області, заслухавши доповідь члена ВКДКА Безеги Т.М., вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

З пояснень адвоката ОСОБА_2, які є в матеріалах справи, щодо скарги ОСОБА_1, випливає, що до неї 16.05.2011 року звернувся Президент туристичної фірми ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, з проханням надати юридичні послуги ОСОБА_1, оскільки раніше ОСОБА_1 працювала у зазначеній туристичній фірмі. Цього ж дня адвокат зустрілася з ОСОБА_1 та її чоловіком, і в ході бесіди ОСОБА_1 повідомила, що стосовно неї 15.02.2011 року слідчим СВ ДГУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за фактом привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб і спричинення збитків ТОВ II ІНФОРМАЦІЯ_3 загальною сумою 2634,00 гривні, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Після цього, ОСОБА_1, попросила ОСОБА_2 надати їй правову допомогу. На її прохання було укладено договір про надання юридичних послуг. Чоловік ОСОБА_1 сплатив адвокату ОСОБА_2 незначну суму грошових коштів як аванс за надання нею юридичних послуг у даній кримінальній справі, оскільки визначити гонорар було неможливо, оскільки адвокат на той час не могла дати фактичну оцінку обсягу роботи, оскільки не була ознайомлена з матеріалами кримінальної справи. Того ж дня адвокат разом з ОСОБА_1, з’явилися до ДГУ ГУМВС України в Дніпропетровській області для з’ясування обставин по даній кримінальній справі, де відбулася розмова зі слідчим, в якій слідчий запропонував ОСОБА_1 відшкодувати завдані нею матеріальні збитки, після чого справу буде закрито. ОСОБА_1 на пропозицію слідчого відреагувала неадекватно і заявила, що відшкодовувати збитки вона відмовляється і більше допомоги адвоката не потребує, тому що йому не довіряє. Позиція підзахисної ОСОБА_1 була для адвоката незрозумілою, оскільки між адвокатом та підзахисною була раніше узгоджена тактика захисту. Заяви ОСОБА_1 про те, що вона більше не потребує юридичної допомоги, ОСОБА_2 розцінила як реальні, тому договір про надання юридичної допомоги ОСОБА_1 був розірваний. Грошові кошти, які були передані як аванс, за надання юридичних послуг були повернуті адвокатом чоловіку ОСОБА_1 в присутності генерального директора туристичної компанії ІНФОРМАЦІЯ_2 під розписку, оскільки сама ОСОБА_1 відмовилася забирати гроші. Крім цього, чоловік ОСОБА_1 вибачився перед адвокатом за поведінку своєї дружини і повідомив, що позиція його дружини в кримінальній справі йому також не зрозуміла. Після цього з ОСОБА_1 та її чоловіком адвокат не спілкувалася. В усних поясненнях адвокат ОСОБА_2 вказала, що жодних документів, зокрема таких, що підтверджували б факт отримання нею коштів та їх повернення у неї не збереглося, тому що пройшов значний проміжок часу, протягом якого ніяких претензій від ОСОБА_1 вона не отримувала.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено право особи на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для його дисциплінарної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей, які не містять ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката за відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а ст. 39 Закону регулює порядок та суб’єктний склад уповноважених осіб щодо порушення дисциплінарної справи щодо адвоката.

Вирішення питання щодо повернення адвокатом гонорару по договору про надання правової допомоги до компетенції Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не належить, як і не належить до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які передбачені ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та вирішуються в судовому порядку відповідно до  чинного законодавства України.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відповідно до ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, тобто виконує роль другої інстанції, і до її повноважень не належить розгляд питань про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, віднесених згідно зі ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Матеріалами перевірки підтверджено той факт, що рішення відносно адвоката   ОСОБА_2 прийняте дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області після проведення перевірки обставин, викладених у скарзі, на підставі довідки члена дисциплінарної палати.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, керуючись ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата дійшла вірного висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.

ОСОБА_1 звернулась до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зі скаргою на адвоката ОСОБА_2 08.11.2013 р., тобто через два з половиною роки з дня вчинення зазначеного скаржницею проступку.

Відповідно до вимог п. 34 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05 травня 1993 року №с 155/93, який діяв на час зазначених у скарзі обставин, дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше як через місяць після його виявлення та не може бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку. Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який набрав законної сили 16.07.2012р., адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, навіть у випадку вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, неможливо порушити дисциплінарне провадження у зв’язку із спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішення дисциплінарної палати є вмотивованим та відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_1 – задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 6.2.1. Положення про ВКДКА, п. 3.6.5.(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, –

 

ВИРІШИЛА:

  1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
  2.  Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 26.12.2013 року залишити без змін.

3.    Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

4.    Матеріали скарги повернути до регіональної КДКА.

 

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

 

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури       /підпис/       В.М. Загарія

 

 

Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури      /підпис/        І.Б.Піх