РІШЕННЯ
№ ІV-011/2015
16 квітня 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Крупнової Л.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Стройванса В.Л., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні матеріали дисциплінарного провадження №284\14 за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28 жовтня 2014 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
04.12.2014 р. (вх. № 3660) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28 жовтня 2014 року.
У скарзі зазначається, що рішення щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є незаконним та необґрунтованим, ухвалене із порушенням положень і вимог Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Скаржник вважає, що вказані адвокати порушили присягу адвоката України, у своїй діяльності вони не дотримувалися верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності. У судових процесах вони неякісно виконували свої обов’язки, не встановили повної відсутності події та складу злочину, по котрому була порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, 366 ч.2 КК України (в ред.1960 р.), примітивно тлумачили кримінальний закон, вимагали з нього хабара для передачі судді.
На думку скаржника, саме ненадання адвокатами якісної, належної правової допомоги та відсутність у них позиції, побудованої на основних принципах адвокатської діяльності, потягло незаконне кримінальне переслідування, з обмеженням його прав на свободу пересування та розпорядження власним майном на протязі п’яти років.
Скаржник також зазначає, що адвокати у своїх поясненнях надали неправдиві відомості, особливо щодо отримання гонорару і він має намір спростувати їх у ході розслідування кримінального провадження стосовно них за ст. 190 КК України – за заподіяння моральної та матеріальної шкоди шляхом шахрайства. ОСОБА_1 вказує, що дані адвокати не мають жодного відношення до його звільнення із ІТУ та направлення справи на додаткове розслідування, у цьому є лише особисто його заслуга. Так само особисто ним, без жодної допомоги із вказаних адвокатів, складались і направлялись чотири скарги до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, заява про відвід судді, скарга до Апеляційного суду Одеської області, позовна заява до Вищого адміністративного суду України та ін.
У зв’язку з чим відомості, викладені у мотивувальній частині рішення не відповідають дійсності та є неправдивими.
ОСОБА_1 просить скасувати рішення ДП КДКА Одеської області від 28 жовтня 2014 року та порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Відповідно до супровідного листа ДП КДКА Одеської області № 622/1/9-14, копію рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, на адресу ОСОБА_1 направили 30.10.2014 р. (а.103). Відомості щодо дати отримання рішення у матеріалах дисциплінарного провадження відсутні. Як вказує ОСОБА_1, дана копія ним отримана 07.11.2014 р. Відповідно до поштового штемпеля на конверті, скаржник оскаржив його 28.11.2014 р.
Терміни оскарження, передбачені ч.3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушені.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (а.12), сформованого 01.08.2014 р., ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Одеської обласної КДКА ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказана адреса робочого місця адвоката та номери засобів зв’язку: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (а. 13), сформованого 01.08.2014 р., ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_4, на підставі рішення Одеської обласної КДКА ІНФОРМАЦІЯ_5 Вказана адреса робочого місця адвоката та номери засобів зв”язку: ІНФОРМАЦІЯ_6.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (а.14), сформованого 01.08.2014 р., ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі рішення Одеської обласної КДКА ІНФОРМАЦІЯ_8. Вказана адреса робочого місця адвоката та номери засобів зв’язку: ІНФОРМАЦІЯ_9.
Тобто дисциплінарне провадження стосовно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 здійснене за адресою робочого місця адвокатів, у відповідності з вимогами ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_5, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження (а.4-10), ОСОБА_1 звернувся до голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України 08.07.2014 р., яка була спрямована для розгляду по суті 16.07.2014 р. до КДКА Одеської області заступником голови ВКДКА ОСОБА_6 (а.2-3).
ОСОБА_1 вказав, що на протязі з жовтня 2009 року по даний час неодноразово звертався за допомогою до захисників колегії адвокатів Одеської області, які повинні були забезпечити захист його інтересів як позивача по цивільній справі, підозрюваного та обвинуваченого на досудовому слідстві, підсудного при розгляді справи в суді. У цивільній справі його інтереси представляли три адвоката, у кримінальній – шість. Ніякої суттєвої допомоги від них скаржник не отримав.
Так, адвокат ОСОБА_3 повідомив йому, що без надання хабара судді справу виграти неможливо, на судові засідання при розгляді цивільної справи про стягнення боргу, з листопада 2009 р. по квітень 2011 р., він спізнювався або зовсім не приходив, ігнорував ініціювання проведення почеркознавчої експертизи. Також ОСОБА_3 відмовив його оскаржувати постанову про порушення кримінальної справи стосовно нього, яка була сфальсифікована; не заявляв про створення штучних доказів працівниками слідства; не оскаржив його незаконне затримання, не ознайомився з матеріалами кримінальної справи; неодноразово звертався до нього з пропозицією дати хабара судді за винесення вироку, не пов’язаного з позбавленням волі. Адвокат використав його психологічний стан та шляхом шахрайства привласнив його гроші.
З серпня 2011 року по січень 2012 року скаржник співпрацював з адвокатом ОСОБА_4, уклавши відповідний договір. Однак, адвокат заявив лише одне клопотання, юридично не обґрунтоване та з граматичними помилками, став проявляти незгоду з його позицією в судових засіданнях, наполягати на наданні хабара судді. Він відмовився від послуг ОСОБА_4.
У період з серпня 2012 по жовтень 2013 року його права захищав адвокат ОСОБА_2, якому він сплатив гонорар за ознайомлення з матеріалами справи, за виконання умов договору та за присутність на кожному судовому засіданні. Але даний адвокат заявив лише 2 юридично обґрунтованих та сформульованих клопотання на першому засіданні суду й більше ніякої допомоги йому не надав. ОСОБА_2 не приймав участі по оскарженню неправосудних та незаконних дій судді.
Також ОСОБА_1 скаржиться на адвоката ОСОБА_7, якому сплатив гонорар за ведення справи у суді апеляційної інстанції, однак останній зовсім не з’явився до суду.
Скаржник вважає, що вказані адвокати належать до злочинної організованої організації та об’єднані однією метою та планом по незаконному заволодінню особистого майна громадян. Вони не виконують свої професійні обов’язки, систематично порушують правила адвокатської етики.
ОСОБА_1 вказує, що якщо йому не будуть відшкодовані, нанесені вище названими адвокатами матеріальні збитки та неповернуті незаконно отриманні суми гонорарів, то він буде наполягати на притягненні адвокатів до кримінальної відповідальності за ст. 190 КК України по кримінальному провадженню № 20131170000000597, досудове розслідування котрого здійснюється у другому слідчому відділі прокуратури Одеської області.
Скаржник просить притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7.
В порядку ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заступником голови ДП КДКА Одеської області ОСОБА_8 01.08.2014 р. доручено перевірити інформацію, викладену у скарзі ОСОБА_1 відносно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, члену дисциплінарної палати ОСОБА_9 ( а.11).
У зв’язку з тим, що інформація стосовно адвоката ОСОБА_7 в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутня (а.15) та Радою адвокатів Одеської області вказаному громадянину свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не видавалось (а.19), перевірка стосовно ОСОБА_7 не проводилася.
Відповідно до довідки члена ДП КДКА Одеської області ОСОБА_9 № 284\14 від 24.10.2014 р. (а.93-95), була здійснена перевірка відомостей про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку в діях адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Базуючись на відомостях, викладених в скарзі ОСОБА_1 (а.4-10), наданих ним ксерокопій клопотань ( а.34-39, 40), письмових поясненнях адвокатів ОСОБА_4 (а.20,21), ОСОБА_2 (а.25-27), ОСОБА_3 (а.28), та наданих адвокатами ксерокопій клопотань, листів, пояснень, заяв, ордеру, розписок, витягів з протоколів судових засідань, скарг, апеляції, касаційної скарги, адвокатських запитів, переліків питань (а.22-24,29-92), перевіряючим зроблено висновок про відсутність в діях адвокатів ознак дисциплінарного проступку. Вказано, що викладені ОСОБА_1 обставини щодо надання адвокатами неналежної правової допомоги, не знайшли свого підтвердження. Також зазначено, що заявник не надав жодних підтверджень щодо передачі адвокатам зазначених сум грошових коштів в якості гонорару.
На думку перевіряючого, зусиллями адвокатів, ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід, не пов’язаний з утриманням під вартою, обвинувальний вирок не постановлявся, кримінальну справу щодо нього направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.
Рішенням ДП КДКА Одеської області від 28 жовтня 2014 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у зв’язку з відсутністю в діях адвокатів ознак дисциплінарного проступку. Вказано, що зусиллями адвокатів, внаслідок правильно зайнятої позиції по кримінальній справі, ОСОБА_1 була надана правова допомога, в результаті якої йому обрано запобіжний захід, не пов’язаний з утриманням під вартою, обвинувальний вирок не постановлено, кримінальну справу направлено прокурору для проведення додаткового розслідування. Також зазначено, що скаржник не надав жодного підтвердження щодо отримання ним зазначених сум грошових коштів в якості гонорару.
Своїми діями адвокати не порушували Правила адвокатської етики та присягу адвоката, належно виконали професійні обов’язки, не порушували інших обов’язків, передбачених законом.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Одеської області.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Зокрема, дисциплінарним проступком адвоката є порушення ним Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання ним своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Всі доводи ОСОБА_1 та надані ним клопотання були детально перевірені й не знайшли свого підтвердження. В діях адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відсутні порушення, передбачені Правилами адвокатської етики та ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на які посилається скаржник.
Як стверджує сам скаржник, він співпрацював з адвокатом ОСОБА_3 на протязі листопада 2009 року – квітня 2011 року, тобто майже півтора року. Жодних претензій щодо якості роботи адвоката ОСОБА_1 не висував, зі скаргами не звертався. Лише через 3 роки та 2 місяці ним була спрямована скарга на дії даного адвоката.
Також адвокат ОСОБА_4 надавав юридичну допомогу ОСОБА_1 на протязі з серпня 2011- січень 2012 року. Лише через два з половиною роки скаржник висунув претензії щодо якості отриманих юридичних послуг.
Сам скаржник акцентує увагу на тому, що й адвокат ОСОБА_2 надавав йому юридичну допомогу на протязі досить тривалого часу з серпня 2012 по жовтень 2013 року. І знову ж таки, претензії щодо якості роботи у нього виникли лише через значний проміжок часу. Фактично ОСОБА_1 свої претензії щодо якості роботи адвокатів пов’язує з поверненням гонорару та заявами, що у випадку неотримання коштів буде наполягати на притягненні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 190 КК України.
Дисциплінарне провадження було здійснено у відповідності до вимог ст.37-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Також ВКДКА зазначає, що питання, пов’язані з поверненням гонорару, не відносять до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Що стосується матеріалів кримінального провадження за № 20131170000000597, на які посилається скаржник, то у відповідності до вимог ст. ст. 214, 215 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проводиться відповідними слідчими органами.
На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 28 жовтня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – без змін.
2. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
3. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
16.04.2015