20 червня 2014 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Петренка В.М., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргами ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 14 березня 2014 року, –
ВСТАНОВИЛА:
17 квітня 2014 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1, у якій він просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 14 березня 2014 року та прийняти нове рішення, яким позбавити адвоката ОСОБА_2 права на заняття адвокатською діяльністю. У скарзі ОСОБА_1 посилається на невідповідність рішення характеру і наслідкам вчиненого адвокатом ОСОБА_2 проступку та на формальний підхід, застосований під час розгляду скарги та прийняття рішення.
18 квітня 2014 року до ВКДКА надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 на оскаржуване ОСОБА_1 рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 14 березня 2014 року, у якій вона просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у дисциплінарній справі за скаргою директора ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 стосовно неї. ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відсутні докази порушення нею норм Закону та Правил адвокатської етики, відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки не доведена її винувата поведінка, що може свідчити про вчинення дисциплінарного проступку. ОСОБА_2 зазначає, що у липні 2012 року вона не могла відмовити своєму одногрупнику ОСОБА_1 у наданні безоплатної правової допомоги у складенні документів і представництві інтересів у Вищому адміністративному суді України. 25 лютого 2013 року від імені ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 видав довіреність на ім’я ОСОБА_2 на представництво інтересів у суді. Оскільки представництво відбувалося на безоплатній основі, сторони не укладали договір про надання правової допомоги, а обмежилися лише довіреністю. З обставин отримання гонорару, які зазначені в оскаржуваному рішенні та у скарзі ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 зазначає, що жодного гонорару не отримувала, а під час розбійного нападу 27.04.2013 р. у м. Шостка, особисто ОСОБА_1, шляхом застосування до неї фізичної сили примусив скласти розписку на суму 25000 доларів США. Обставини складення скаржницею розписки викликають сумніви щодо відношення позичених коштів до сфери адвокатської діяльності ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бірюкової А.М., перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла наступних висновків.
Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, 14 березня 2014 року дисциплінарна палата КДКА Закарпатської області прийняла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.
Дисциплінарна палата, оцінюючи зібрані по дисциплінарній справі матеріали, дійшла висновку про порушення адвокатом ОСОБА_2 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 14 Правил адвокатської етики, оскільки вона надавала правову допомогу ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 без укладення договору про надання правової допомоги.
Крім того, висновок про порушення адвокатом ОСОБА_2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 28 Правил адвокатської етики зроблений на підставі того, що дисциплінарною палатою було встановлено, що кошти у сумі 25000 доларів США, які адвокат ОСОБА_2 зобов’язалася повернути директору ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1, отримані нею у якості гонорару за надання правової допомоги по адміністративній справі. Такий висновок мотивований тим, що адвокат ОСОБА_2 не вказала будь-яких інших підстав для виникнення у неї зобов’язання з повернення цих коштів директору ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1.
Разом з тим, дисциплінарна палата, встановлюючи факт приналежності грошей, отриманих громадянкою ОСОБА_2 за розпискою від ОСОБА_1, до гонорару за надання правової допомоги, вийшла за межі, наданих їй Законом повноважень.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата входить до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, до повноважень якої належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів, прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.
Таким чином, для виконання цих завдань, діють кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури загалом, дисциплінарні палати зокрема. Таким чином, дисциплінарна палата КДКА не наділена повноваженнями на встановлення фактів, що не належать до її компетенції.
При цьому, оцінюючи кошти, отримані ОСОБА_2 по розписці, як гонорар за надання правової допомоги, поза увагою дисциплінарної палати залишилися обставини, що свідчать про написання розписки не адвокатом ОСОБА_2, а звичайною громадянкою, у тексті розписки також не зазначається, що ці кошти пов’язані із наданням ОСОБА_2 правової допомоги. Крім того, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, довіреність, що видана ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім’я ОСОБА_2, 25.04.2013 р. скасована особою, яка її видала (а.с. 26), а розписка ОСОБА_2 про зобов’язання передати ОСОБА_1 грошові кошти, складена нею 27.04.2013 р. (а.с. 29), тобто після припинення ОСОБА_2 представництва ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 за довіреністю.
Крім того, висновок дисциплінарної палати, про порушення адвокатом ОСОБА_2 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 14 Правил адвокатської етики, що полягало у наданні нею правової допомоги ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 без укладення договору про надання правової допомоги, не узгоджується із дослідженими матеріалами дисциплінарної справи та не відповідає положенням законодавства України, що регулює організацію і діяльність адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Інших підстав для здійснення адвокатом адвокатської діяльності Закон не встановлює. При цьому, відповідно до статті 26 Закону, довіреність є одним з документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги. Як видно з тексту довіреності, виданої ПВКФ ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25), остання видана не на підставі договору про надання правової допомоги та без зазначення надання такої допомоги саме адвокатом ОСОБА_2.
Крім того, обраний дисциплінарною палатою вид дисциплінарного стягнення стосовно адвоката ОСОБА_2, не відповідає вимогам частини другої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно із зазначеною нормою, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. При цьому, дисциплінарною палатою до адвоката ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, із посиланням на вчинення нею дисциплінарного проступку у виді порушення Правил адвокатської етики. Виходячи з наведеного, такий вид дисциплінарного проступку не є підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Виходячи із зазначеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку про необхідність скасування рішення дисциплінарної палати та ухвалення у дисциплінарній справі нового рішення, яким дисциплінарна справа підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись пунктом третім частини п’ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктами 6.2.3 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пунктом 3.6.5.(3) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
3. Скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 14 березня 2014 року про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці і ухвалити нове рішення, яким закрити дисциплінарну справу у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /підпис/ В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /підпис/ І.Б. Піх
21.07.2014