РІШЕННЯ №IV-033/2014

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

20 червня 2014 року                                                                                                            м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Беляєва О.А., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О.,  Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П, Петренка В.М., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., Удовиченка С.В.,  розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  Івано-Франківської області Д/с № 24/2013-2/1/2014 від 10 січня 2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_2, –

ВСТАНОВИЛА:

10.02.2014 року за вхідним № 2251 на розгляд Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1, в якій він зазначає, що рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області Д/с № 24/2013-2/1/2014 від 10.01.2014 року не відповідає Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Вважає, що адвокат порушила Присягу адвоката, а саме, не дотрималась принципу конфіденційності та правил адвокатської етики, розголосила відомості, що становлять адвокатську таємницю, припустилася грубого одноразового порушення Правила адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

 Рішенням  ВКДКА № ІX-021/2013 від 13.11.2013 року скаргу громадянина ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення КДКА Івано-Франківської області Д/с № 24 від 31.07.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та постановлено нове рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2.

Рішенням КДКА Івано-Франківської області Д/с № 24/2013-2/1/2014 від 10.01.2014 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 за вчинення нею дисциплінарного проступку та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю  строком на шість місяців.

Строки для подачі скарги ОСОБА_1 не порушені.

Адвокат ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному реєстрі адвокатів України (Свідоцтво № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2009 року). Місце діяльності адвоката зазначено:  ІНФОРМАЦІЯ_2. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, згідно рішення дисциплінарної палати № 24/2013-2/1/2014 від 10.01.014 року, строком на шість місяців, внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  Борсука П.Й., перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна  комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скаржник зазначає, що адвокат ОСОБА_2 надала обвинувальні свідчення проти нього, чим порушила присягу адвоката, розголосила відомості, що становлять адвокатську таємницю, грубо одноразово порушила правила адвокатської етики.

Із пояснень адвоката ОСОБА_2 вбачається, що 10.08.2012 року органами СВ Івано-Франківського MB УМВС було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину. На стадії досудового слідства, до моменту її вступу до участі в кримінальній справі в якості його захисника, останнім було написано явку з каяттям, де він визнає вину у вчиненні крадіжки. У зв’язку із неможливістю захисту своїх інтересів самостійно та виявлених захворювань, керуючись нормами статті 45 КПК України (в редакції 1960 року) слідчим СВ Івано-Франківського MB УМВС лейтенантом міліції  ОСОБА_3 23.08.2012 року було винесено постанову про призначення її в якості захисника в порядку пункту 1 частини четвертої статті 47 КПК України (в редакції 1960 року) на стадії пред’явлення ОСОБА_1 обвинувачення. Надалі, в момент допиту останнього органами слідства в якості обвинуваченого в її присутності, ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Органами слідства щодо ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Проте, у зв’язку із повторною неявкою останнього у судове засідання без поважних причин, головуючим по справі в суді першої інстанції було змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.

05.12.2012 року ОСОБА_1 було затримано. При розгляді даної кримінальної справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 свої свідчення, надані на стадії досудового слідства, підтримав, їх не змінював та вину визнав у повному обсязі.

04.04.2013 року Івано-Франківським міським судом було винесено вирок по даній кримінальній справі та визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. При призначенні покарання віднесено до пом’якшуючих обставин та враховано повне визнання вини та щире каяття. Вирок Івано-Франківського міського суду від 04.04.2013 року не оскаржено в апеляційному порядку.

14.03.2013 року прокуратурою м. Івано-Франківська було розпочато кримінальне провадження за фактом повідомлення ОСОБА_1 про злочин, який вчинено працівниками міліції за перевищення влади та службових повноважень, яке супроводжувалось насильством.

В мотивувальній частині вказаного рішення КДКА Івано-Франківської області 10.01.2014 року зазначила позицію Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка прийшла до висновку про те, що скарга ОСОБА_1 містить дані про наявність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, оскільки вона діяла всупереч вимогам статті 65 КПК України. З протоколу її допиту від 26.03.2013 року вбачається, що адвокат ОСОБА_2 надала свідчення, які  лягли в основу обвинувального акту в кримінальному провадженні по  обвинуваченню ОСОБА_1 в злочинах, передбачених частиною другою статті 383, частиною другою  статті 384 КК. У відповідності до статті 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката.

Пунктами 3, 4 статті 10 “Правил адвокатської етики” передбачено, що розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю. Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта/особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” підстав. При цьому інформація та документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Згідно пункту 1 частини другої статті 65 КПК України не можуть бути допитані як свідки захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні про обставини, які стали їм відомі у зв`язку з виконанням функцій представника чи захисника.

Таким чином, скарга ОСОБА_1 містить дані про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області прийшла до висновку про вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, оскільки вона порушила вимоги статті 22 Закону України “Про  адвокатуру та адвокатську діяльність”, пункти 3, 4 статті 10 “Правил адвокатської етики”, пункт 1 частини другої  статті 65 КПК України.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката, яка характеризується позитивно та до дисциплінарної відповідальності притягається вперше, усвідомила вчинене та запевняє, що подібного не повторить.

Скаржник наполягає у своїй скарзі на посиленні виду дисциплінарного стягнення, а саме, позбавленні права на заняття адвокатською діяльністю. Проте, матеріали дисциплінарної справи засвідчують, що вид дисциплінарного стягнення у даному випадку обрано з урахуванням конкретних обставин поведінки адвоката, даних про особу адвоката.

За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вбачає підстав для зміни або скасування рішення ДП КДКА Івано-Франківської області. На підставі викладеного, керуючись пунктом1 частини п’ятої  статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пунктом 3.6.5. (1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

 

ВИРІШИЛА:

1. Скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області Д/с № 24/2013-2/1/2014 від 10 січня 2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.

3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

4. Матеріали дисциплінарної справи повернути до регіональної КДКА.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

 

 

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури    /підпис/    В.М. Загарія

 

 

Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури    /підпис/    І.Б. Піх