12 листопада 2013 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б. та членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вагіної Н.А., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Соботника В.Й., Тарасової А.М., Таргонія В.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу начальника 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 29 липня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернувся начальник 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 зі скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 29 липня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3936 від 25.05.2011р., видано КДКА Донецької області).
Начальник 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 не згодний з постановленим відносно адвоката ОСОБА_2 рішенням. Скаржник вказує на неправомірну поведінку адвоката ОСОБА_2. під час проведення слідчим слідчого відділу УСБУ в Луганській області в рамках розслідування кримінального провадження обшуку відносно особи, яка звернулася до адвоката для захисту своїх прав. На думку скаржника, адвокат всупереч вимогам ст.7, 47 Правил адвокатської етики, вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству, та навмисно перешкоджав законному здійсненню процесу досудового розслідування, а саме, непомітно для учасників слідчої дії, передав мобільний телефон свого підзахисного, що мав доказове значення для розслідування кримінального провадження та мав бути долучений як речовий доказ, який свідчив би про причетність останнього до вчинення злочину, іншій особі для його знищення. У зв’язку з цим телефон було знищено через каналізацію. Крім того, на думку скаржника, адвокат порушив також вимоги ст. 20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», нехтував вимогами ст.12 Правил адвокатської етики, своєю поведінкою підривав престиж адвокатури та адвокатської діяльності. Скаржник вважає, що прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області рішення відносно адвоката було здійснено поверхнево, невмотивовано, упереджено та односторонньо (з урахуванням виключно думки та доводів адвоката), не беручи до уваги безумовні факти неетичної та часом неправомірної поведінки ОСОБА_2, викладені у матеріалах скарги. Він просить повторно розглянути дану скаргу та притягти адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності з накладенням відповідного дисциплінарного стягнення.
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга начальника 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Із матеріалів перевірки встановлено, що оскарження дій адвоката, викладених в скарзі до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, було предметом розгляду дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та 29 березня 2013 року було постановлено рішення про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 за відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Матеріалами перевірки підтверджено факт того, що рішення відносно адвоката ОСОБА_2 прийнято дисциплінарною палатою КДКА Донецької області після проведення перевірки обставин, викладених у скарзі, на підставі довідки члена дисциплінарної палати.
Згідно матеріалів перевірки, а саме, пояснень адвоката ОСОБА_2, вбачається, що 07.06.2013 року він надавав правову допомогу в кримінальному провадженні за підозрою співробітника ГУМСВ України в Луганській області у вчиненні злочину. Перед початком обшуку в квартирі підозрюваного слідчий повернув останньому його мобільний телефон, який був вилучено у нього в автомобілі без участі адвоката та відповідного протоколу. Підозрюваний в присутності слідчого передав мобільний телефон адвокату ОСОБА_2 Під час проведення обшуку мобільний телефон знаходився у адвоката, слідчий жодних дій щодо вилучення телефону не проводив, а тому адвокат віддав телефон вітчиму свого підзахисного. Адвокат вважає, що скарга на нього є наслідком подання ним 10.06.2013 року двох скарг до прокуратури Луганської області на неправомірні дії слідчого, які раніше були викладені в окремому додатку до протоколу обшуку ОСОБА_4
Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Луганська від 29.05.2013 року про дозвіл на обшук (а.4) вбачається, що мобільний телефон підозрюваного не входив до переліку предметів, речей та документів, щодо яких надано дозвіл на обшук. Із наявної копії протоку обшуку від 07.06.2013 року (а.10), проведеного за участю адвоката, вбачається, що слідчим долучено до протоколу аркуш за № 8-а, не підписаний ні підозрюваним, ні адвокатом, виконаний недбало, на пів-сторінки, в якому зазначено про те, що телефон в ході обшуку підозрюваний передав адвокату Онуфрієнко А.А., в подальшому даний телефон зник із квартири. До протоколу обшуку долучено додатки адвоката Онуфрієнко А.А. відносно порушень, допущених слідчим в ході проведення обшуку, які підписані слідчим, адвокатом, підозрюваним. Згідно протоколу обшуку від 07.06.2013 року при обставинах, викладених у скарзі начальника 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1, слідчі дії не призупинялися, телефон у адвоката не вилучався, що підтверджується відсутністю відповідних слідчих документів. Як вбачається із матеріалів перевірки, відсутні докази реагування з боку слідчого на дії адвоката під час проведення кримінального провадження.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, керуючись ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено звернення особи щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
За результатами перевірки такої скарги, дисциплінарною палатою КДКА регіону має бути прийняте рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову у їх порушенні у порядку, визначеному ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А саме, статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врегульовано порядок та суб’єктний склад уповноважених осіб щодо порушення дисциплінарної справи, а не дисциплінарного провадження. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку і складається із певних стадій.
Стадії дисциплінарного провадження – це визначена ст. 37 Закону послідовність дій з розгляду скарги щодо поведінки адвоката.
Статтею 38 Закону, якою регламентовано стадію дисциплінарного провадження з перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, визначено, що за її результатами член дисциплінарної палати складає довідку, яка має містити, зокрема, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи, тобто про наявність (відсутність) у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Розглядаючи скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та матеріали перевірки, у відповідності до вимог Закону, дисциплінарна палата повинна прийняти рішення про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката у залежності від наявності чи відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Таким чином, дійшовши висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката ОСОБА_2, дисциплінарна палата повинна була прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, посилаючись на відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи, а не на за відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до зазначених норм Закону до повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не відносить питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відповідно до ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, тобто виконує роль другої інстанції, і до її повноважень не входить розгляд питань про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, віднесених згідно ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 29 липня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 є правильним по суті, проте підлягає зміні в частині визначення відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи. Скарга начальника 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 42, п.2 ч.5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 6.2.2 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п. 3.6.5.(2) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу начальника 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 29 липня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 змінити та резолютивну частину викласти в наступній редакції:
«Скаргу начальника 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 залишити без задоволення. У порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3936 від 25.05.2011 р., видано Донецькою обласною КДКА) відмовити.
3. Матеріали скарги повернути до регіональної КДКА.
4. Про прийняте рішення повідомити начальника 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України в Луганській області ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М.Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
06.12.2013