РІШЕННЯ № V-007/2014
6 листопада 2014 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Місяця А.П., Мягкого А.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 та скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2014 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (НОМЕР_1 від 12.03.2014 р.) на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2013 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5.
Як вбачається з тексту поданих скарг, скаржники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять переглянути рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2013 року та порушити дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_5, притягнути його до відповідальності за допущені порушення і застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Також до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1, представника ОСОБА_3, (НОМЕР_2 від 11.03.2014 р.) на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2013 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5.
ОСОБА_1 також просить переглянути рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2013 року та притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_5 за неналежне виконання своїх обов’язків, порушення положень чинного законодавства України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Питання про скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2013 року відносно адвоката ОСОБА_5 скаржниками не порушується.
На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначають, що вони є потерпілими у кримінальному провадженні НОМЕР_3, скористалися послугами адвоката ОСОБА_5. Згідно з досягнутою домовленістю адвокат мав представляти їх інтереси під час розслідування та судового розгляду кримінальної справи, порушеної за фактом дорожньо-транспортної події, що сталася 20 червня 2009 року, у якій загинули ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Дорожньо-транспортна подія сталася за участю ОСОБА_8, відносно якого 23 червня 2010 року було порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб та завдання тяжких тілесних ушкоджень двом іншим особам. Певний час адвокат ОСОБА_5 намагався виконувати свої зобов’язання за договором, але ставився до них невідповідально: слідство велося поверхово, не об’єктивно, без виконання всіх необхідних слідчих дій, а адвокат не вживав належних заходів для усунення та попередження зазначених порушень. Справа вже розслідується більше чотирьох років. Адвокатом своєчасно не подано скарг і вимог до суду про отримання ними матеріального і морального збитку від ОСОБА_8, як винуватця ДТП. 20 січня 2012 року ОСОБА_2 уклав договір про надання адвокатських послуг з адвокатом ОСОБА_5 31.08.011 р., 25.05.2012 р. та 01.04.2013 року слідчим прокуратури було винесено постанови про закриття кримінальної справи. Вони пропонували ОСОБА_5 оскаржити постанови про закриття кримінальної справи, оскаржити дії слідчого до суду та до Генеральної прокуратури України, натомість адвокат наполягав на тому, щоб вони прийняли гроші, запропоновані ОСОБА_8 в обмін на їх невтручання у розслідування кримінальної справи. Після їх відмови від даної пропозиції адвокат ОСОБА_5 заявив, що їх справа безперспективна і відмовився надалі надавати адвокатські послуги. Задля оскарження постанови про закриття кримінальної справи вони звернулися до іншого адвоката, понесли додаткові затрати. На підтвердження відмови адвоката ОСОБА_5 від надання адвокатських послуг до скарги надані копія договору НОМЕР_4 із ОСОБА_2 від 20.01.2012 року та копії повісток про явку ОСОБА_2 до суду у справі, у якій мав брати участь адвокат ОСОБА_5 як представник позивача, та який не з’явився на розгляд справи після того, як її розгляд відкладався. Вважають, що адвокатом ОСОБА_5 порушено вимоги ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
ОСОБА_1, представником ОСОБА_3, наведені аналогічні доводи на обґрунтування своєї позиції.
09.07.2014 року, на відповідний запит, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла копія довіреності, посвідченої 06.10.2011 року ОСОБА_9, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, відповідно до якої ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_1 представляти його інтереси та захищати його права у всіх організаціях, установах, підприємствах, з усіх питань, що його стосуються, з наданням права оскарження рішень. Довіреність дійсна до 06.10.2014 року.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає за необхідне скарги об’єднати, розглянути їх одночасно, оскільки вони стосуються одного і того ж рішення.
Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Особа_5 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_5, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 Харківською обласною КДКА, робоче місце адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2, отже, скарга розглянута належною КДКА.
Терміни оскарження рішень, визначені частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушені.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_10, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, що надійшли з КДКА Харківської області, та заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи, скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на адвоката ОСОБА_5 надійшла до КДКА Харківської області 16.12.2014 року. Скаржники зазначають, що, будучи потерпілими по кримінальному провадженню, вони скористалися послугами адвоката ОСОБА_5. З кожним з них був укладений договір. Посилаються на те, що 20 січня 2012 року ОСОБА_2 уклав з адвокатом ОСОБА_5 договір про надання адвокатських послуг. Згідно з досягнутою домовленістю, адвокат мав представляти їх інтереси під час розслідування та судового розгляду кримінальної справи, порушеної за фактом дорожньо-транспортної події, що сталася 20 червня 2009 року, у якій загинули водій ОСОБА_7 та пасажирка ОСОБА_6, а ОСОБА_3 та ОСОБА_11 було завдано тяжких тілесних ушкоджень. Дорожньо-транспортна подія сталася за участю ОСОБА_8, по відношенню до якого 23 червня 2010 року було порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб та завдання тяжких тілесних ушкоджень двом іншим особам. Вони не задоволені послугами адвоката та зазначають, що певний час адвокат ОСОБА_5 намагався виконувати свої зобов’язання за договором, але не довго. Розслідування справи велося поверхово, не об’єктивно, без виконання всіх необхідних слідчих дій, а адвокат фактично не вживав жодних дій, які б вплинули на хід розслідування. 31.08.2011 р., 25.05.2012 р. та 01.04.2013 р. слідчим прокуратури виносилися постанови про закриття кримінальної справи. Вважають, що значна «заслуга» у їх прийнятті належить адвокату ОСОБА_5. Внаслідок його байдужої поведінки слідчий дійшов невірного висновку, що ДТП сталася у зв’язку з недодержанням вимог Правил дорожнього руху загиблим ОСОБА_7., а не дійсним винуватцем – ОСОБА_8. Вважаючи, що постанови про закриття кримінальної справи є незаконними та порушують їх права, вони запропонували ОСОБА_5 оскаржити дії слідчого до суду та до Генеральної прокуратури України, натомість, під час їх зустрічі адвокат наполягав на тому, щоб вони прийняли гроші, запропоновані ОСОБА_8 в обмін на їх невтручання у розслідування справи. Після їх відмови від цієї пропозиції ОСОБА_5 заявив, що їх справа безперспективна та відмовився надалі надавати адвокатські послуги. Вони змушені були шукати іншого адвоката, вводити його у курс справи, оскаржувати дії слідчого, нести додаткові затрати. За допомогою іншого адвоката вони виграли дві справи: по відновленню кримінальної справи та скасуванню постанови про закриття справи за фактом ДТП. Вважає, що адвокат ОСОБА_5 всупереч заборони, встановленій статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмовився від надання правової допомоги, що відповідно до статті 34 вказаного закону є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
31.01.2013 року вказаними особами подана додаткова скарга, в якій окрім доводів, зазначених вище, вказано, що складені адвокатом ОСОБА_5 позовні заяви про стягнення з ОСОБА_8 матеріальних та моральних збитків їм довелося самим відправляти до суду, на засідання по цим справам він не з’являвся, на підтвердження чого до скарги приєднані копії повісток до суду, виписані на позивача ОСОБА_2 на підтвердження невиконання договору, укладеного з ним від 20.01.2012 року.
За дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Харківської області перевірку відомостей, викладених у скарзі, здійснювала член дисциплінарної палати ОСОБА_12.
Адвокат ОСОБА_5 надав письмові пояснення (а.с. 11-14), у яких зазначив, що належним чином виконував обов’язки по наданню правової допомоги потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_2. Представляти їх інтереси почав не з 20 січня 2012 року, як вказують скаржники, а з березня 2010 року. За правову допомогу клієнтами було сплачено лише половину обумовленого договором гонорару. Щодо обставин справи, зазначив, що кримінальна справа за фактом ДТП була порушена 22.06.2009 р. Згідно висновків комісійної судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи від 16.04.2010 року, свідчення водія ОСОБА_8, його пасажира ОСОБА_13, пасажирів автомобіля ВАЗ НОМЕР_6 ОСОБА_11 та ОСОБА_3 щодо місця зіткнення визнані неспроможними з технічної точки зору. Дії водіїв ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не відповідали вимогам Правил дорожнього руху. 23.06.2010 року порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_8 з ч. 3 ст. 286 КК України. У липні 2010 року ОСОБА_8 подав до суду дві скарги на вказану постанову, одна з них була залишена без розгляду, в задоволенні іншої відмовлено. 24.11.2010 року постанова про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 була скасована. За клопотанням ОСОБА_8 були проведені додаткові слідчі дії. Згідно висновку повторної експертизи Київського НДІСЕ від 09.06.2011 року, на підставі свідчень ОСОБА_8 та ОСОБА_13, дії водія ОСОБА_7 з технічної точки зору не відповідали вимогам ПДР України, у діях водія ОСОБА_8 невідповідності Правилам дорожнього руху не вбачається. 31.08.2011 року слідчий з особливо важливих справ прокуратури Харківської області виніс постанову про закриття справи. В подальшому по справі проводилися повторні експертизи, якими підтверджені висновки експертизи, проведеної спеціалістами Київського НДІСЕ. Потерпілим він надавав консультації; приймав участь у розгляді Червонозаводським районним судом м. Харкова скарг ОСОБА_8 на постанову про порушення кримінальної справи; організував зустріч з захисником ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_14 (з його ініціативи), який повідомив, що ОСОБА_8 готовий добровільно відшкодувати 50 тисяч доларів США потерпілим, але за умови, що ОСОБА_11 та ОСОБА_3 будуть давати правдиві свідчення. ОСОБА_4 відмовився від пропозиції, вказав, що це дуже мало. Він висловив потерпілим свою думку з цього приводу, сказавши, що якщо вони бажають отримати компенсацію шкоди, то така пропозиція варта уваги. Тривалий час після цього ОСОБА_4 допитувався у нього, чи не пропонують відшкодування більше, але інших пропозицій не надходило. Він не наполягав на тому, щоб вони взяли гроші. Окрім цього він вивчав разом з потерпілими і окремо матеріали кримінальної справи, складав та подавав скаргу на постанову про закриття кримінальної справи від 31.08.2011 р., складав звернення потерпілих до обласної та Генеральної прокуратури, брав участь у допитах потерпілих, складав позовні заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_11, подавав позов ОСОБА_11 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова та позов ОСОБА_2 до Харківського районного суду, брав участь у судових засіданнях з розгляду позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. У зв’язку з тривалим розглядом кримінальної справи він пропонував потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_11 подати позови про відшкодування з ОСОБА_8 шкоди, не дочікуючись закінчення розгляду кримінальної справи, на що вони погодилися. Саме у зв’язку з цим з ними були укладені додаткові договори, про один з яких йдеться у скарзі. ОСОБА_4 на той час не був визнаний потерпілим і підстав для відшкодування йому шкоди не було. Позови про відшкодування шкоди було вирішено подавати у червні 2012 року. Потерпілий ОСОБА_3 20.06.2012 року отримав підготовлений ним позов і заявив, що тепер його інтереси буде представляти інший адвокат, і від його послуг він відмовляється. Будь-яких претензій майнового характеру до нього він не має. Підписувати угоду про розірвання договору відмовився і більше вони не спілкувалися. Позов потерпілого ОСОБА_2 він подав до Харківського районного суду особисто та двічі приїздив для участі в судовому засіданні, які не відбулися. Після цього ОСОБА_2 припинив відповідати на його дзвінки, з того часу їх спілкування припинилося. Йому відомо, що позов судом розглянутий і частково задоволений. Претензії майнового характеру до нього не пред’являлися. Позов ОСОБА_11 розглянутий, її інтереси він представляє до цього часу. У жовтні 2012 року під час розмови з ОСОБА_4 про наявність конфлікту, різні погляди на обставини справи та складність стосунків, що склалися між ними, він погодився на розірвання договору про надання правої допомоги, але відмовився підписувати угоду про його розірвання. Претензій майнового характеру не висловлював.
На підтвердження доводів, зазначених у поясненні, та спростування відомостей, зазначених скаржниками, додав документи (а. с. 15 – 55), в тому числі, копію постанови про закриття кримінальної справи від 31.08.2011 р., (а. с. 15 – 38), копію скарги до Генерального прокурора на постанову про закриття кримінальної справи від 31.08.2011 р. (а. с. 39-42), копію скарги до Червонозаводського районного суду м. Харкова на постанову про закриття кримінальної справи від 31.08.2011 р. (а. с. 43-47), копію скарги до прокурора Харківської області на дії слідчого (а.с. 48), копію звернення до Генерального прокурора (а.с. 49), копії позовних заяв про стягнення шкоди, датованих 20.06.2012 року, складених від позивачів ОСОБА_11 (а.с. 50-51), ОСОБА_3 (а.с. 52-53), ОСОБА_2 (а. 54-55).
В додаткових поясненнях (а.с. 7-8) стосовно відмови від участі в судових засіданнях з розгляду позову ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди зазначив, що прибувши до суду на одне з засідань, яке не відбулося, він попросив ОСОБА_2 дочекатися, коли буде призначена та повідомлена дата наступного засідання та повідомити його, проте ОСОБА_2 йому не зателефонував, а на його дзвінки не відповідав. Таку поведінку ОСОБА_2 він розцінив як небажання його участі у розгляді справи. Жодних додаткових оплат за участь у цивільній справі якості його представника він не отримував та не вимагав.
Згідно пояснення, наданого ОСОБА_11 (а.с. 60), адвокат ОСОБА_5 представляє її інтереси як потерпілої у кримінальній справі з травня 2010 року. В червні 2012 року ним був поданий позов про стягнення з водія ОСОБА_8 на її користь шкоди, спричиненої ДТП. Справа судом розглянута за участю адвоката ОСОБА_5, позов задоволений частково. До цього часу адвокат супроводжує виконання даного рішення суду в ВДВС Червонозаводького району м. Харкова. Претензій до адвоката ОСОБА_5 вона не має. Також зазначає, що ОСОБА_4 нерідко висловлював свої думки як думки всіх потерпілих, при цьому не погоджуючи їх, у всякому випадку, з нею. Крім того, ОСОБА_4 намагався змусити її давати свідчення щодо обставин ДТП, які вважав необхідними, на що вона не погодилася. Іноді за неї підписував скарги, клопотання, не повідомляючи її, про що їй стало відомо згодам.
За результатом перевірки обставин, викладених скаржниками, членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_15 складено довідку (а.с.67-67 зв.), в який зазначено, що фактично адвокат ОСОБА_5 не виконав зобов’язань згідно договору НОМЕР_4 від 20.01.2012 року про надання адвокатських послуг ОСОБА_2, не з’явившись в судові засідання по його справі, з пропозицією про порушення стосовно нього дисциплінарної справи.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 04 лютого 2014 р. порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_5 (а.с. 68).
18.02.2014 року дисциплінарна палата КДКА Харківської області за результатом розгляду скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_5, довідки та матеріалів перевірки, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_5 та скаржника ОСОБА_2, вирішила закрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_5.
Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2014 р. про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5 прийнято більшістю голосів від її загального складу, що підтверджується протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 18.02.2014 р., витяг з якого є в матеріалах (а.с. 77).
Вказане рішення обґрунтовано відсутністю доказів належного повідомлення адвоката ОСОБА_5 про час та місце слухання справи за позовом ОСОБА_2, на яке він не з’явився, поясненнями скаржника ОСОБА_2, що після того, як розгляд справи відкладався, він ОСОБА_5 не повідомляв про час її слухання, але повідомив його про те, що має домовленість на ведення його справи іншим адвокатом.
Дисциплінарна палата прийшла до висновку про відсутність підстав, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для притягнення адвоката ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.
Рішення також містить посилання на частину 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, та на статтю 67 Правил адвокатської етики, згідно якої при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення; щодо відносин дисциплінарної відповідальності діє презумпція невинуватості.
Доводи скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1, що надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вже були предметом перевірки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та не спростовують правильне по суті її рішення.
Крім цього, враховуючи зміст прохальної частини скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, необхідно відзначити, що стаття 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регулює порядок та суб’єктний склад уповноважених осіб щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, відповідно до ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, і до її повноважень не входить розгляд питань про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, віднесених, згідно ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 лютого 2014 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5 – залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
06.11.2014