Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № V-009/2019

 30 травня 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

В обгрунтування скарги Скаржниця зазначає, що рішення кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року є неправомірним, оскільки КДКА Черкаської області надала неправильну оцінку результатам її усного екзамену. Рішення вважає постановленим всупереч Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270.

Скаржниця вважає, що результати оцінювання усного іспиту в середній кількості балів є такими, що не відповідають змісту відповідей як на запитання білету, так і на додаткові питання. Просила скасувати рішення кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року та зобов’язати КДКА Черкаської області призначити їй повторний іспит в найближчий час проведення таких іспитів.

Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Волчо В.В., дослідивши матеріали кваліфікаційної справи, дослідивши доводи Скаржника, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів, що надійшли з регіону, матеріалами особової справи встановлено, що Особа_1 була допущена до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про складання іспиту. Рішенням кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту, як незадовільні.

При виконанні завдань письмового іспиту (білет № 15), який відбувся 17 грудня 2018 року Особа_1 продемонструвала достатній рівень знань та за результатами складення письмового іспиту отримала 95 балів та була допущена до здачі усного іспиту.

За наслідками складення усного іспиту (білет № 6), який відбувся 13 березня 2018 року, Особа_1 отримано 43 балів, а сумарно за письмовий та усний іспити – 138 балів. Тобто, Особа_1 за результатами складення усного кваліфікаційного іспиту не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.

Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року Особа_1 відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

Відповідно до п.13.1 розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270 (далі – Порядок), письмовий іспит складається першим.

Особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (п.13.12. розділу 4 Порядку).

Згідно із п.14.1. розділу 4 Порядку, до складання усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.

Для складання усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики (14.3. розділу 4 Порядку).

Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань (п.14.6. розділу 4 Порядку). Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п.14.7. розділу 4 Порядку).

Кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати (п.14.8. розділу 4 Порядку).

Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до п.14.8 цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів (п.14.9. розділу 4 Порядку).

Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи (п.14.10. розділу 4 Порядку).

Відповідно до п. 3 розділу 5 Порядку, рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання.

Відповідно до п. 4 розділу 5 Порядку, рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дати його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім’я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Так, відповідно до пункту 3.16 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

У свою чергу, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України» ).

Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції» , національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

В той же час, прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Щодо обґрунтованості та вмотивованості прийнятого рішення зазначено також у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29.

Зі змісту рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року про затвердження результатів складання Особа_1 кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту вбачається, що кваліфікаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Черкаської області не зазначила детально, на які питання білету № 6 по усному іспиту Особа_1 дала неповні чи неправильні відповіді, або на які запитання взагалі не відповіла, що свідчить про невмотивованість рішення та порушення вимог Порядку.

З огляду на вищезазначене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приходить до висновку, що рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року є невмотивованим, необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

 ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
  2. Рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 352 від 14.03.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту Особа_1, – скасувати.
  3. Зобовʼязати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Черкаської області провести повторний іспит для Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури   С.В. Вилков

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури   К.В. Котелевська