РІШЕННЯ № V-024/2015 у справі за скаргою на рішення ДП КДКА Києва від 27 січня 2015 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 1 рік

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ
№V-024/2015

29 травня 2015 року м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова O.A. та Бєляєва O.A., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Жукова С.В., Дроботущенко Т.О., Крупнової Л.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 січня 2015 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 1 (один) рік, –

ВСТАНОВИЛА:

17 лютого 2015 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла cкарга адвоката ОСОБА_1, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 січня 2015 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 1 (один) рік. Скаржник не згоден із рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 27 січня 2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування зазначеного дисциплінарного стягнення, просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 січня 2015 року як необґрунтоване та прийняте з порушенням норм чинного законодавства України.

За даними Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце адвоката ОСОБА_1 знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Тобто дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в ЄРАУ, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Терміни оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначені частиною першою статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущені.

Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА міста Києва, заслухавши доповідача – члена ВКДКА ОСОБА_2, інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія вважає, що скарга адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 27 січня 2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 1 (один) рік, підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів дисциплінарної справи, що надійшли з ДП дисциплінарної палати КДКА м. Києва, 16.09.2014 року до дисциплінарної палати КДКА м. Києва від ВКДКА надійшла скарга громадянки ОСОБА_3 від 15.08.2014 року на дії адвоката ОСОБА_1, у якій скаржниця наводить факти, які, на її думку, свідчать про те, що адвокат ОСОБА_1, надаючи їй правову допомогу у справі щодо позбавлення батьківських прав її колишнього чоловіка та батька її доньки, неналежним чином виконував свої професійні обов’язки. Це проявлялось у необґрунтованому гарантуванні позитивного результату вирішення справи з посиланням на зв’язки у суді, що вплинуло на вартість послуг адвоката в сторону їх збільшення, підготовки процесуальних документів неналежної форми, уникненні адвокатом від виконання обов’язків по представництву клієнта в суді, невірному обранні адвокатом стратегії розгляду справи. У зв’язку з цим, ОСОБА_3 просить притягнути адвоката до відповідальності.

У своїх поясненнях по суті скарги адвокат ОСОБА_1 відкидає усі пред’явлені звинувачення та посилається на те, що клієнт ОСОБА_3 насправді звернулась по правову допомогу до його матері – ОСОБА_4, яка також є адвокатом, однак та, враховуючи стан інвалідності та відсутність у неї печатки адвоката, не змогла б в повній мірі виконувати свої обов’язки по представництву інтересів клієнта, а тому попросила його укласти договір про правову допомогу із ОСОБА_3 та супроводжувати її справу. Будь-які закиди скаржниці щодо одержання від неї коштів за укладення договору, підготовку запитів та позову до суду, адвокат ОСОБА_1 відкидає, посилаючись на те, що «всі свої справи вона вела із адвокатом ОСОБА_4», а послуги з подання запитів до установ та складення позову до суду були безкоштовними.

За результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі, членом дисциплінарної палати ОСОБА_5 складена відповідна довідка.

Рішенням дисциплінарної палати від 23 грудня 2015 року стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу, розгляд якої призначено на 27.01.2015 року.

27.01.2015 року на засіданні дисциплінарної палати була присутня скаржниця ОСОБА_3, яка підтримала доводи своєї скарги та додатково пояснила, що адвокат ОСОБА_1 надавав їй правову допомогу, склав позовну заяву, за його послуги вона сплатила йому грошові кошти. Проте, адвокат ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив факти, які не відповідали дійсності, і позовну заяву необхідно було переробляти. Після цього адвокат на контакт не виходив. Скаржниця самостійно переробила позовну заяву. Ще два місяці адвокат не виходив на зв’язок. Скаржниця попросила адвоката повернути сплачені йому грошові кошти, на що його мати, яка також зі слів адвоката ОСОБА_1 є адвокатом, та він – адвокат ОСОБА_1, почали їй погрожувати, що затягають її по судах. Скаржниця просить притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та повернути їй грошові кошти, сплачені адвокату.

Враховуючи наявні в матеріалах та встановлені під час перевірки та розгляді справи обставини, дисциплінарна палата прийшла до висновку про необхідність притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з вчиненням адвокатом дисциплінарного проступку. Суть дисциплінарного проступку полягає у неналежному виконанні адвокатом своїх професійних обов’язків. Адвокатом не надано жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій та поведінки. Отже, поведінка адвоката не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Дисциплінарна палата вважає, що дії адвоката, про які стверджує скаржниця, не спростовуються його поясненнями, адже договір про надання правової допомоги адвокатом був укладений саме з ним, тому він як адвокат, який отримав доручення клієнта, повинен був забезпечувати його належне виконання. Також аргументи адвоката, що послуги клієнту надавались безкоштовно і він особисто не отримував жодних коштів за надані послуги, комісія не бере до уваги, оскільки в п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 2403/14 від 24.03.2014 р., укладеним між ним та скаржницею, зазначено, що адвокат зобов’язується відповідно до завдання-доручення Клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги).

За таких обставин, дисциплінарна палата дійшла висновку, що адвокатом вчинено дисциплінарний проступок, який кваліфікується як неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків. При обранні виду дисциплінарного стягнення відносно адвоката дисциплінарною палатою враховано, що до дисциплінарної відповідальності він притягується вперше. Вивчивши скаргу ОСОБА_3, надані для перевірки матеріали, обставини, викладені в скарзі, пояснення адвоката, дисциплінарна палата дійшла до висновку про те, що адвокат ОСОБА_1 своїми діями грубо порушив Правила адвокатської етики та неналежно виконав свої професійні обов’язки, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з вчиненням адвокатом дисциплінарного проступку та прийняла рішення від 27.01.20015 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

У скарзі до ВКДКА адвокат ОСОБА_1 вказує, що це рішення є необґрунтованим, не відповідає нормам чинного законодавства України та жодним чином (документальним підтвердженням) не знайшло відображення та підтвердження порушення ним – адвокатом ОСОБА_1, норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики з наступних підстав.

Прийнявши до розгляду та розглядаючи заяву ОСОБА_3 КДКА м. Києва ретельно не вивчила пакет документів, що додавався до заяви, а саме в матеріалах справи немає жодних документальних підтверджень щодо порушення ним норм Закону чи Правил адвокатської етики. Зокрема, скаржниця посилається на неправильно складений ним позов про позбавлення батьківських прав, але до матеріалів дисциплінарної справи не додано вказаного позову. Скаржниця наводить факт перероблення нею позовної заяви, якої також не додано до матеріалів справи. Таким чином, неможливо провести порівняльний аналіз позовних заяв, та, відповідно, робити висновок про складання ним процесуальних документів неналежної форми.

У своїй заяві скаржниця посилається на відсутність необхідності направлення зроблених ним запитів до лікувальних установ міста Києва з метою отримання достовірної інформації про стан здоров’я дитини, оскільки скаржниця наполягала, що стан здоров’я її дитини погіршився та постійно погіршується після спілкування з батьком. Однак, скаржницею не було надано вказаних запитів, а дисциплінарна палата, відповідно, не звернула на це уваги при розгляді справи та прийнятті рішення.

У своєму рішенні КДКА м. Києва вважає, що пояснення скаржниці знайшли своє підтвердження при розгляді справи, маючи в якості доказів лише пояснення скаржниці, копію договору про надання правової допомоги, довідку про місце реєстрації відповідача по справі та ухвалу Солом’янського районного суду міста Києва про повернення позовної заяви позивачеві з причини непідсудності вказаної справи за територіальним принципом. Таким чином, правильність складання ним позовної заяви підтверджується навіть ухвалою суду, оскільки позовна заява повернута не з причин невідповідності форми чи змісту вимогам чинного законодавства, а з причин непідсудності. При складанні позовної заяви він отримав інформацію від клієнта про фактичне місцезнаходження відповідача, яким була адреса, яка згідно територіальної підсудності відноситься до Солом’янського районного суду. Про місце паспортної реєстрації відповідача йому інформацію скаржниця не надала з причини відсутності в неї такої інформації. Однак, довідка про місце реєстрації відповідача видана 9 січня 2013 року. Таким чином, скаржниця повідомила адвокату неправильну інформацію про суттєві обставини, які можуть вплинути на розгляд справи. Своїми діями скаржниця порушила норми п.2.2.4 укладеного договору про надання правової допомоги, в якому вказано, що клієнт зобов’язується «негайно, протягом 1 (однієї) доби повідомляти Адвокату інформацію, яка стає відомою Клієнту впродовж виконання предмету договору, і яка стосується юридичних послуг, що надаються Адвокатом та може вплинути на результати роботи». За порушення умов Договору клієнт несе відповідальність згідно п.3.1. укладеного договору. З огляду на вищевикладене, адвокат вважає, що скаржниця необґрунтовано та з використанням неправдивих відомостей звинувачує його в непрофесійному виконанні своїх обов’язків. КДКА м. Києва у своєму рішенні дійшла, відповідно, необґрунтованого та такого, що порушує його права як адвоката, висновку.

У рішенні дисциплінарної палати КДКА міста Києва вказано про уникнення адвокатом обов’язку по представництву клієнта в суді, однак в жодному документі, наданому на розгляд палати не вказано про його обов’язок представляти інтереси клієнта в суді. У п.1.1 Договору про надання правової допомоги вказано про права, які делегує адвокату клієнт, та жодним чином не визначається його обов’язок участі у суді. Обсяг послуг, які надаються клієнту, визначається в акті наданих послуг, який є невід’ємною частиною договору про надання правової допомоги, має бути складений у письмовій формі та скріплений підписами сторін, про що прямо вказано у п.5.3. договору про надання правової допомоги. Також дисциплінарна палата КДКА м. Києва вважає, що він як адвокат невірно обрав стратегію розгляду справи. Адвокат зауважує, що стратегію розгляду справи адвокат обирає на власний розсуд, з урахуванням інтересів Клієнта та з дотриманням вимог чинного законодавства України. У конкретному випадку він обрав стратегію підготовки справи до розгляду, а не розгляду справи про суті в суді. Факт його участі в справі на всіх етапах міг бути підтверджений лише адвокатським ордером, який додається до матеріалів позовної заяви та відповідно подається в суд. У даному випадку скаржниця виявила бажання отримати правову допомогу лише по підготовці документів та складанні позовної заяви і ці доручення він виконав без жодних порушень.

За результатами перевірки скарги адвоката ОСОБА_1, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 27 січня 2015 року про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 1 (один) рік адвоката ОСОБА_1, прийнято без урахування пояснень адвоката та без витребування документів від скаржниці – ОСОБА_3, на які посилається адвокат у своїй скарзі до ВКДКА та в своїх поясненнях. З цієї причини дисциплінарна справа підлягає направленню на новий розгляд до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

При новому розгляді скарги належить врахувати зауваження, викладені у мотивувальній частині цього рішення.

Згідно з викладеним, відповідно до статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-

ВИРІШИЛА:

1. Скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 27 січня 2015 року про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 1 (один) рік адвоката ОСОБА_1, задовольнити частково.

2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 27 січня 2015 року про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 1 (один) рік адвоката ОСОБА_1 скасувати, справу направити для нового розгляду до КДКА м. Києва.

3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія

Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх