27 вересня 2013 року м. Львів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Вагіної Н.А., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Шестака В.С., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 березня 2013 року, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України звернулася громадянка ОСОБА_1 із скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28 березня 2013 року.
Як вбачається із тексту поданої скарги, скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 та постановити нове рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Скаржниця вказує, що вона звернулася до КДКА Київської області по питанню порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 Розгляд її заяви відбувся 28 березня 2013 року, і його результатом стала постанова про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно вищезазначеного адвоката.
Не погоджуючись із вказаною постановою, в обґрунтування своєї позиції скаржниця зазначає наступне. Про розгляд її скарги дисциплінарною палатою КДКА Київської області, призначений на 28 березня 2013 року її не було повідомлено, і, тим самим, дисциплінарна палата порушила положення ст. ст. 28, 40 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зокрема, за інформацією скаржниці адвокат ОСОБА_2 з 12.06.2012 року приймає участь в якості представника громадянки ОСОБА_3 в цивільній справі № 2-341/12 в Оболонському районному суді м. Києва. Із моменту вступу у справу адвокат ОСОБА_2, на думку скаржниці, почав сприяти своїй клієнтці у невиконанні нею рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, завданого внаслідок залиття квартири останньої. 19.03.2013 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України.
Заявниця зазначає у своїй скарзі, що з моменту ухвалення судом рішення на її користь боржниця, яка є клієнткою адвоката ОСОБА_2, подарувала своїм чоловіку та батьку дев’ять майнових об’єктів на суму приблизно 4 мільйони гривень, створивши для себе скрутне матеріальне становище. Також, ОСОБА_1 вказує, що адвокат ОСОБА_2, використавши свої особисті зв’язки в Оболонському районному суді м. Києва для впливу на нього, 21.08.2012 року перед судовим засіданням сповістив секретаря судового засідання, що прийшов сьогодні з приводу зняття арешту з квартири ОСОБА_3, і про це в суд повинні були зателефонувати.
Після цього, безпосередньо у судовому засіданні 21.08.2012 року адвокат ОСОБА_2 повідомив суду неправдиві відомості щодо того, кому саме належить квартира № 7 по вулиці Майорова в м. Київ. Так, в своїй заяві про зняття арешту даний адвокат вказав власником вищезазначеного нерухомого майна свою клієнтку ОСОБА_3, хоча, як вбачається із листа БТІ в м. Київ від 09.08.2012 року, що був наданий на запит прокурора Оболонського району м. Київ від 30.07.2012 року, право власності на дану квартиру 13.02.2012 року перейшло від ОСОБА_3 до її батька ОСОБА_4 Крім цього, під час судового засідання адвокат ОСОБА_2 свідомо не повідомив суд, що на момент винесення постанови державного виконавця від 30.07.2012 року, якою було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3, і яка стала підставою для звернення в суд із заявою про скасування арешту, накладеного Оболонським районним судом м. Києва при розгляді цивільної справи № 2-341/2012, жодного майнового об’єкту за ОСОБА_3 вже не було зареєстровано.
Надалі скаржниця зазначає, що адвокат ОСОБА_2 замість того, щоб пояснити своїй клієнтці наслідки її протиправної поведінки, постійно сприяє останній в умисному ухиленні нею від виконання рішення суду, а саме: систематично подає до Оболонського районного суду м. Києва скарги на дії державного виконавця, який не надсилає виконавче провадження по місцю реєстрації боржниці ОСОБА_3 у м. Малин Житомирської області; усвідомлюючи умисел клієнтки на невиконання рішення суду, пише та подає до апеляційного суду м. Києва скарги на ухвали Оболонського районного суду щодо обмеження її права виїзду за межі України, щодо примусового входу в її житло, тощо; залякує та тисне на державного виконавця ОСОБА_5 шляхом подання на нього заяв до компетентних органів щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за перевищення повноважень.
Таким чином, на думку скаржниці, адвокат ОСОБА_2 порушуючи вимоги чинного законодавства, а відтак і її права, сприяє своїй клієнтці ОСОБА_3 в умисному невиконанні рішення суду, та затягує його виконання усіма можливими заходами.
Скаржник на доказ викладених ним фактичних обставин подав копію листа прокуратури м. Києва від 29.03.2013 року № 04/2/2-2621-13, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 19.03.2013 року повідомлено про підозру у вчинені злочину за ч.1 ст. 382 КК України, а 04.02.3013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо службової недбалості службових осіб ВДВС Оболонського РУЮ за ч. 2 ст. 367 КК України.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, які надійшли на адресу ВКДКА відповідно до супровідного листа Голови КДКА Київської області від 21.05.2013 за № 285, в них наявне рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 28.03.2013 року.
Також в матеріалах дисциплінарної справи міститься скарга ОСОБА_1 від 03.12.2012 року та заява про додаток до скарги від 20.03.2013 року, в яких викладені обставини, що у короткому вигляді повторені у скарзі на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.03.2013 року.
У справі наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, із якого вбачається, що скаржниці ОСОБА_1 04.04.2013 року було вручено рекомендований лист, надісланий їй 02.04.2013 року КДКА Київської області.
Єдиною формою роботи КДКА регіону у відповідності до змісту 6.1.1. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77, є засідання. Згідно п. 6.1.2. цього ж Регламенту, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються, не пізніше як за п’ять днів до проведення засідання. А згідно із п. 6.4. цього ж Регламенту учасником засідання КДКА (палати) є, зокрема, особа, звернення якої включено до порядку денного.
Таким чином, розглянувши скаргу громадянки ОСОБА_1 без належного її повідомлення про місце, день та час засідання дисциплінарної палати, остання суттєво порушила права скаржниці, що дає підстави для скасування оскаржуваного рішення, і направлення справи до КДКА регіону для нового розгляду по суті.
Що стосується фактичної сторони обставин, викладених у скарзі громадянки ОСОБА_1, та матеріалів, які додані до дисциплінарної справи за даною скаргою, то ВКДКА звертає увагу на наступне:
Ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачений перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У частині другій даної статті зазначено, що не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, зокрема, скасування або зміна судового рішення. Стаття 36 цього ж Закону забороняє зловживання правом на ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Як вбачається із змісту скарги громадянки ОСОБА_1, вона вважає однією із підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 те, що результатом розгляду Оболонським районним судом м. Києва його заяви про скасування заходів забезпечення позову стало постановлення ухвали про задоволення даної заяви, що відповідно до вищевказаної норми Закону не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Також заявниця вважає, що у своїй заяві адвокат ОСОБА_2 надав суду завідомо неправдиві відомості. Проте, адвокат ОСОБА_2 у своїй заяві про скасування заходів забезпечення позову зазначив лише ті правові підстави, які передбачені чинним ЦПК України, із чим погодився суд. Адреса його клієнтки ОСОБА_3, яка вказана у заяві адвоката, відповідає тій адресі, яка вказана в ухвалі Оболонського районного суду м. Києва від 03.02.2012 року, тому вважати, що адвокат якимось чином вводив суд в оману не можна.
Крім цього, не можна вважати порушенням Правил адвокатської етики чи інших вимог законодавства щодо здійснення адвокатської діяльності ту обставину, що адвокат ОСОБА_2 21.08.2012 року сповістив секретаря судового засідання, що прийшов з приводу судового засідання по зняттю арешту із квартири ОСОБА_3 Повідомлення секретарю судового засідання про явку відноситься до розумних дій учасника цивільного процесу, представником якої був адвокат ОСОБА_2
Посилання скаржниці на той факт, що адвокат, дії якого вона оскаржує, свідомо та умисно не поставив суд до відома про те, що його клієнтка на момент винесення постанови державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва жодного майнового об’єкту не мала у своїй власності, нічим не підтверджуються. Як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи і тексту самої скарги, повідомлення про ці обставини було направлено БТІ м. Києва на адресу прокуратури Оболонського району м. Києва, а не на адресу адвоката ОСОБА_2 Доказів того, що ця інформація якимось чином стала відома останньому до початку судового засідання скаржниця не надала.
Також не доведені твердження громадянки ОСОБА_1 про те, що адвокат ОСОБА_2 навмисно вводив суд в оману, стверджуючи, що його клієнтка згідна добровільно виконати рішення суду. Скаржниця не звернула увагу на те, що громадянка ОСОБА_3 говорила про своє небажання добровільно виконувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03.02.2012 року ще під час надання пояснень від 21.05.2012 року. В той же час, адвокат ОСОБА_2 зазначав про згоду своєї клієнтки виконати вищезазначене судове рішення у скарзі на ухвалу суду від 16.11.2012 року, і з боку його клієнтки заперечень з цього приводу не надходило.
Також необхідно звернути увагу на ту обставину, що подання адвокатом ОСОБА_2 заяв, скарг та клопотань на захист прав своєї клієнтки є саме тим видом надання правової допомоги, який від нього вимагається на виконання відповідного договору між ним та громадянкою ОСОБА_3 З боку державного виконавця, дії та бездіяльність якого оскаржував адвокат, на адресу КДКА Київської області скарг не надходило, а тому не можна вважати твердження скаржниці в цій частині такими, що доведені належним чином та порушують її права та інтереси.
Крім цього, враховуючи зміст прохальної частини скарги громадянки ОСОБА_1, необхідно відзначити, що ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регулює порядок та суб’єктний склад уповноважених осіб щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката. Відповідно до вказаних норм закону до повноважень ВКДКА не відноситься вирішення питання про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.4 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 6.1.2., п.6.4. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77, п. 6.2.4. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п. 3.6.5. (4) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 березня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, направити справу за скаргою ОСОБА_1 до дисциплінарної палати КДКА Київської області для нового розгляду у відповідності із вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламенту КДКА регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 року № 77.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
04.10.2013