27 вересня 2013 року м. Львів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., Бєляєва О.А., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Вагіної Н.А., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Шестака В.С., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою прокурора Кілійського району Одеської області ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 21.05.2013 року відносно адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга прокурора Кілійського району Одеської області ОСОБА_1, в якій він просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 21.05.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 як необґрунтоване і незаконне та ухвалити нове рішення, яким припинити право ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у зв’язку з систематичним порушенням правил адвокатської етики.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА ОСОБА_3, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга прокурора Кілійського району Одеської області ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
16.04.2013 року до КДКА Одеської області звернувся прокурор Кілійського району Одеської області ОСОБА_1 з проханням про припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю. Посилаючись на порушення адвокатом ОСОБА_2 статті 10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст.ст. 4, 6, 11, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правил адвокатської етики, прокурор зазначив наступне. Наказом прокурора Одеської області №596-К від 04.05.2012 року ОСОБА_2 за вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури звільнено з посади слідчого прокуратури Кілійського району у зв’язку із порушенням присяги працівника прокуратури.
Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, які звільнились із посади, або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення забороняється представляти інтереси будь-якої особи в справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, в якому вони працювали.
ОСОБА_2, на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №VI-38/194 від 14.09.2012 року, отримавши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, на думку прокурора, порушив вказані вимоги закону і 04.04.2013 року, використовуючи повноваження адвоката, в Кілійському районному суді представляв інтереси підозрюваних по кримінальній справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в той час як іншою стороною,- яка підтримувала обвинувачення, був працівник прокуратури Кілійського району, де раніше працював ОСОБА_2 Аналогічні порушення, на думку прокурора, допущені адвокатом ОСОБА_2 при розгляді в суді скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_9, при розгляді в суді клопотання про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10
Як вбачається зі змісту скарги, прокурором в судовому засіданні заявлявся відвід захиснику ОСОБА_2 на підставі порушення ним вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», однак судом відмовлено в задоволенні відводу на підставі ст. 78 КПК України.
Ст. 78 КПК України передбачає обставини, при наявності яких адвокат не може бути захисником, а саме: захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач; якщо вона в цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулась з проханням про надання правової допомоги; в разі зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом; якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду. Крім того, в ч.3 ст. 9 КПК України зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватись закон, який суперечить цьому Кодексу. Із зазначеного вбачається, що вимоги Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» по кримінальному провадженню застосовуються лише в частині, що не суперечить КПК України, та не можуть застосовуватись як підстава для відводу захисника.
Слід також зазначити, що всі вказані в скарзі заявника порушення з боку адвоката ОСОБА_2 пов’язані з виконанням обов’язків захисника. У відповідності до ст. 45 КПК України, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.
В п. 5 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що захист – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. В той же час закон розмежовує поняття захисту та представництва. Пункт 9 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що представництво – це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, виконуючи обов’язки захисника в кримінальних провадженнях, адвокат ОСОБА_2 жодним чином не порушував вимог ст. 10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і тим самим в цих діях відсутні порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
В своїй скарзі прокурор зазначає, що адвокатська діяльність ОСОБА_2 суперечить вимогам п.2 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких, не може бути адвокатом особа, яка звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення – протягом 3 років з дня такого звільнення. Вимоги цієї статті не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю було отримане ОСОБА_2 за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На підставі викладеного Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись ст. 41, п.1 ч.5 ст.52, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.3.6.5.(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу прокурора Кілійського району Одеської області на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 21.05.2013 року залишити без задоволення, а рішення від 21.05.2013 року – без змін.
- Секретарю ВКДКА про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали скарги повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
04.10.2013