27 вересня 2013 року м. Львів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури України у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуриЗагарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Вагіної Н.А., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Шестака В.С., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 26 березня 2013 року відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга гр. ОСОБА_1 в якій він просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 26.03.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2
В скарзі гр. ОСОБА_1 зазначено, що перевірка за його заявою була проведена без його участі, поверхнево та не об’єктивно, а прийняте рішення є незаконним.
На думку гр. ОСОБА_1, адвокатом ОСОБА_2 недобросовісно та неякісно виконувалися зобов’язання з представництва його інтересів по цивільній справі № 2010/2-253/2011, що знаходилася в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області.
Заслухавши доповідача – ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури вважає, що скарга гр. ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
20.01.2010 року між адвокатом ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 було укладено угоду № 1, на ведення цивільної справи про визнання права власності в порядку спадкування в Дергачівському районному суді Харківської області.
Згідно з матеріалами перевірки, за угодою сторін сума гонорару складає 3000 гривень, з яких гр. ОСОБА_3 сплачено лише 1000 гривень.
Разом з тим, адвокатом ОСОБА_2, на виконання умов укладеної угоди, була виконана наступна робота: надані юридичні консультації, проведена досудова підготовка матеріалів по справі, складені адвокатські запити, позовна заява, додаткова позовна заява, 2 заперечення на зустрічний позов, здійснена безпосередня участь адвоката в судових засіданнях, а також підготовлена апеляційна скарга. Тобто адвокатом виконана вся робота по веденню справи у суді першої інстанції, і навіть виходить за межі угоди № 1 від 20.01.2010 року, так як складена апеляційна скарга на рішення місцевого суду.
Відповідно до пояснення, наданого адвокатом ОСОБА_2, він роз’яснив гр. ОСОБА_1, що після складання апеляційної скарги на рішення Дергачівського районного суду Харківської області об’єм робіт по веденню цивільної справи в місцевому суді з його сторони виконано в повному обсязі, а для ведення справи в апеляційному суді Харківської області необхідно укладати нову угоду. Однак гр. ОСОБА_1 вважає, що він повинен здійснювати його представництво в апеляційному суді безкоштовно, про що неодноразово скаржився до КДКА Харківської області.
При таких обставинах адвокат ОСОБА_2 виконав всі свої зобов’язання перед клієнтом ОСОБА_3, відповідно до умов укладеної між ними угоди, в свою чергу відомостей про сплату на користь адвоката ОСОБА_2, передбаченого угодою повного розміру гонорару з боку гр. ОСОБА_1, немає.
Проведеною перевіркою обставини, викладені у скарзі гр. ОСОБА_1, такі як недобросовісне та неякісне виконання обов’язків з представництва його інтересів по цивільній справі з боку адвоката ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 67 Правил адвокатської етики, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення дисципліни органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення.
Таким чином, фактів винного порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, під час виконання ним професійних обов’язків, проведеною перевіркою не виявлено.
Оцінюючи в цілому скаргу гр. ОСОБА_1, Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури приходить до висновку про те, що викладені в скарзі обставини, відносно оскарження дій адвоката ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження та не являються підставою для задоволення скарги по суті.
На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатура, керуючись п.1 ч.5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісії адвокатури, п.3.6.5.(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу гр. ОСОБА_1 залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 26 березня 2013 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 – залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
04.10.2013