27 вересня 2013 року м. Львів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Вагіної Н.А., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Шестака В.С., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 07.06.2013 року, яким було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 07 червня 2013 року, яким було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, в якій ОСОБА_1 (далі – скаржниця) просить про повернення сплаченого адвокату гонорару та про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
За твердженням скаржниці, у вересні 2012 року вона, разом зі своїм майбутнім чоловіком, звернулась до адвоката ОСОБА_2 (далі – адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4265, видане Донецькою обласною КДКА 21.03.2012 року) за правовою допомогою, яка полягала у складанні позовної заяви по трудовому спору, а саме (це вбачається з інших матеріалів справи, в заяві предмет позову не вказаний) – стягнення вихідної допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, внесення додаткових записів до трудової книжки, стягнення моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги.
Як вказує скаржниця, вона просила лише написати позовну заяву, адвокат сама запропонувала представляти її інтереси під час судового розгляду, вказала розмір гонорару – 1.600 грн.
Також скаржниця зазначає, що адвокат вказала, що треба сплатити судовий збір в розмірі 300 грн., ці кошти також дали адвокату, коли сама скаржниця дізналась в суді, що по трудовому спору судовий збір не сплачується, адвокат ці гроші повернула.
В скарзі стверджує, що, на її думку, адвокат ОСОБА_2 неактивно вела себе в судовому засіданні, не цікавилась документами опонуючої сторони, також, на її думку, саме через поведінку адвоката суддя не звертала увагу на документи і взагалі адвокат має невеликий стаж роботи в суді, і т.п.
На думку скаржниці, саме через дії адвоката суд виніс рішення, відповідно до якого не повернули оплату за послуги адвоката.
Адвокат ОСОБА_2 у своєму поясненні зазначила, що у вересні 2012 року до неї за наданням правової допомоги звернулась гр-ка ОСОБА_1 (на момент надання правової допомоги ОСОБА_3). Правова допомога полягала в складанні позовної заяви та представництві інтересів в Слов‘янському міськрайонному суді Донецької області за позовом про стягнення вихідної допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, внесення додаткових записів до трудової книжки, стягнення моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги.
Адвокат вказала, що справа неодноразово відкладалась через неявку відповідача, витребування судом документів тощо. Адвокат зазначила, що суд першої інстанції задовольнив позов. Стосовно отриманого гонорару адвокат пояснила, що нею була видана довідка про отримання грошових коштів, оскільки вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку третьої групи без ПДВ, веде книгу обліку готівкових доходів. Отже, надана нею довідка відповідала дійсним обставинам.
Після того, як судовим рішенням суду апеляційної інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за надання правової допомоги, пропонувала скаржниці написати касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, однак скаржниця відмовилась, посилаючись на прагнення якнайскоріше отримати кошти за рішення суду.
За рішенням суду, яке набрало законної сили, скаржниця отримала кошти, після чого стала звертатись з вимогою про повернення гонорару, з аналогічними вимогами звертався її чоловік.
З матеріалів перевірки скарги вбачається, що між адвокатом та скаржницею був укладений договір (згідно витягу від 12 вересня 2012 року) на представництво інтересів в Слов‘янському міськрайонному суді по справі про стягнення вихідної допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, внесення додаткових записів до трудової книжки, стягнення моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги.
На виконання вказаного договору адвокатом було складено позовну заяву, отримано кошти в сумі 1.600 грн. за складання позовної заяви та представництво інтересів в суді.
Відповідно до журналу судових засідань, адвокат брала активну участь в судових засіданнях; за результатами судового розгляду позов було задоволено частково, у тому числі було стягнуто витрати на надання правової допомоги.
Позивач рішення суду першої інстанції не оскаржувала.
За апеляційною скаргою відповідача рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів за надання правої допомоги було скасовано, в цій частині в позові відмовлено, в іншому рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Судове рішення виконане у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з відповіді старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов‘янського міськрайонного управління юстиції від 23.05.2013 року, станом на 07.05.2013 року заборгованість за виконавчим документом, виданим на виконання судового рішення за позовом скаржниці, стягнута у повному обсязі, перерахування коштів на поточний рахунок скаржниці почалось 04.03.2013 року, ще до подання скарги до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.
Скаржниця не укладала угоди з адвокатом на представництво її інтересів в Апеляційному суді Донецької області.
Касаційна скарга на судові рішення не подавалась.
За скаргою ОСОБА_1 дисциплінарною палатою КДКА Донецької області 07.06.2013 року було прийнято рішення, яким у відкритті дисциплінарного провадження проти адвоката ОСОБА_2 було відмовлено. Відповідно до резолютивної частини оскаржуваного рішення, в порушенні дисциплінарної справи у відношенні адвоката ОСОБА_2 по заяві ОСОБА_1 було відмовлено у зв‘язку з відсутністю достатніх підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Заслухавши думку доповідача, вивчивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що оскаржуване рішення є правильним, оскільки відсутні передбачені приписами чинного законодавства України підстави для порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2, а питання щодо повернення сплачених коштів не є компетенцією комісії.
Водночас Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що до вказаного рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 07 червня 2013 року, прийнятого стосовно адвоката ОСОБА_2, необхідно внести зміни редакційного характеру. А саме, вказати правильну дату видачі адвокату ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 21.03.2012 року замість наявної дати у рішенні – 21.03.2013 року.
Крім того, дисциплінарна палата КДКА Донецької області, ґрунтовно відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи, помилково послалася на підстави, які є значущими при розгляді дисциплінарної справи.
Так, приписами ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено виключний перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Такою стадією дисциплінарного провадження як перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, регламентованою ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що за її результатами член дисциплінарної палати складає довідку, яка має містити, зокрема, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Розглядаючи скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та матеріали перевірки, у відповідності до вимог ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата повинна прийняти рішення про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката у залежності від наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи. Таким чином, зібравши докази відсутності ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката ОСОБА_2 та приймаючи рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1, дисциплінарна палата повинна була послатися на відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи, а не на відсутність підстав для притягнення адвокат до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.5 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.6.2.2. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.3.6.5.(2) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА :
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 07 червня 2013 року задовольнити частково.
2. Змінити рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 07 червня 2013 року, а саме, внести наступні зміни до тексту рішення:
– у преамбулі рішення зазначити: «свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокату ОСОБА_2 видане Донецькою обласною КДКА 21.03.2012 року»;
– резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Відмовити у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4265, видане рішенням Донецької обласної КДКА № 60 від 21.03.2012 року) у зв‘язку з відсутністю підстав для порушення дисциплінарної справи».
3.Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали скарги повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
22.10.2013