РІШЕННЯ № VIІ-015/2020
24 липня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука , Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 13.06.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийнятому рішенню та процедура розгляду скарги
- 13 травня 2019 року на адресу КДКА Полтавської області надійшла скарга Особа_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
- 13 червня 2019 року, за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким відмовила в задоволенні скарги Особа_1 та відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 у зв’язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 20.12.2019 року Особа_1 звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою, яка була їй повернута, у звꞌязку з тим, що не відповідала вимогам ст. 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, з наступними змінами.
- Після усунення недоліків, скарга повторно направлена до ВКДКА 18.02.2020 з клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення КДКА.
- Розглянувши доводи Скаржниці ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
- 13 березня 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- У своїй скарзі Скаржниця зазначає, що адвокат Особа_2 неналежним чином поставився до виконання своїх адвокатських обов’язків по представництву Особа_1 в цивільних справах №№Інформація_1 та №Інформація_2, не склав заяви до Європейського суду з прав людини, не повернув їй 3000 грн. сплаченого гонорару, який, як вона вважає, адвокат не відпрацював.
- Скаржниця вважає, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури неправомірно відмовила у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- Просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 13.06.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 та ухвалити нове рішення.
- Адвокат Особа_2 заперечень на скаргу Особа_1 до ВКДКА не надав.
Встановлені фактичні обставини
- Справу було розглянуто належною КДКА за робочою адресою адвоката Особа_2 згідно ЄРАУ, відсутні порушення процедури розгляду справи та прийняття рішення.
- Особа_1а була клієнткою адвоката Особа_2, який діяв в її інтересах під час розгляду цивільних справ № Інформація_1 Шевченківським районним судом м. Києва та №Інформація_2 Святошинським районним судом м. Києва.
- З 14.09.2016 р. адвокат Особа_2 складав у вказаних справах процесуальні документи – касаційну скаргу, доповнення до неї, уточнену позовну заяву, клопотання тощо.
- 24.11.2016 р., перед судовим засіданням Скаржниця з адвокатом Особа_2 уклала договір про надання правничої допомоги №58 від 17.10.2016 р. для представництва інтересів у цивільній справі №Інформація_2.
- На виконання даної угоди адвокат підготовував письмові пояснення до суду від 24.11.16 р., уточнену позовну заяву та двічі брав участь в судових засіданнях.
- За надання правничої допомоги адвокату сплачено обумовлений сторонами гонорар.
- 22.01.19 р. Скаржниця сплатила адвокату Особа_2 гонорар в сумі 3000 грн. за складання заяви до ЄСПЛ, підписала бланк заяви.
- Скаржниця зазначає, що адвокат обіцяв підготувати заяву до ЄСПЛ до 12-13.02.20 р., але ні у вказані дати, ні 28.02.20 р. цього не зробив.
- Вказує, що 13.03.20 р. адвокат повернув їй всі документи по справі, але заяву до ЄСПЛ адвокат не підготував.
- Адвокат Особа_2 надав пояснення до КДКА, де зазначає, що він провів в інтересах Особа_1 вказані справи, по одній з яких забезпечив стягнення на її користь з ПАТ КБ «Приватбанк» 2000000 грн. (91 000 дол. США).
- Зазначає, що за весь період співпраці Особа_1 сплатила йому гонорар в сумі 3000 грн.
- Щодо заяви до ЄСПЛ, про яку його просила Скаржниця, адвокат Особа_2 пояснює, що національні суди відмовили позивачці в стягненні з «Приватбанку» на її користь 1000000 грн. моральної шкоди, проте Скаржниця наполягала поставити це питання перед ЄСПЛ.
- Адвокат Особа_2 мотивовано роз’яснював їй безперпективність вказаної заяви, проте Скаржниця наполягала на цьому, нагадуючи адвокату Особа_2 про раніше сплачені йому 3000 грн. гонорару, які він повинен відпрацювати попри все та скласти заяву до ЄСПЛ.
- Оскільки вимоги Особа_1 були, на його думку, явно безперспективні та необгрунтовані, «без надії на успіх», він припинив подальше обговорення з клієнткою питання складання заяви до ЄСПЛ та повернув їй документи по справах.
- Вважає, що складанням процесуальних документів по вказаним справам він відпрацював гонорар, підстави для повернення гонорару відсутні, спір щодо повернення гонорару підпадає під судову, а не дисциплінарну юрисдикцію.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Кваліфікуючи дії адвоката Особа_2 КДКА Полтавської області встановлено, що ним дійсно надавалася правнича допомога Особа_1 у вищевказаних судових справах.
- До виконання ним своїх обов’язків як її представника Скаржниця претензій не мала.
- Від складання явно необгрунтованої та безперспективної заяви до ЄСПЛ він відмовився обгрунтовано та правомірно.
- Документи по справам він повернув клієнтці, що остання визнає.
- Питання повернення гонорару до компетенції КДКА не відноситься.
- З огляду на це, проведеною перевіркою не встановлено обставин, які свідчили б про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішення органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до абз. 1 статті 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, грунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності.
- Згідно абз. 2 статті 11 Правил адвокатської етики , адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- У відповідності до ст. 7 Положення та ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09.06.2017 р., зі змінами від 15.02.2019, Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Відповідно до вимог ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарній відповідальності, доки його вину не буде доведено у законному порядку. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності діє презумпція невинуватості.
- Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. _
Мотиви та висновки ВКДКА
- Надаючи оцінку аргументам, викладеним у скарзі, на предмет їх врахування чи спростування, об’єктивно оцінюючи висновки КДКА та доводи, аргументи, твердження учасників дисциплінарного провадження, обставини справи, докази, ВКДКА зазначає, що КДКА Полтавської області в вірно встановлено відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2.
- Разом з тим, резолютивна частина рішення КДКА Полтавської області від 13.06.20 р. містить помилковий висновок про відмову в задоволенні скарги Особа_1 (пункт 1 резолютивної частини).
- Пункт 1 резолютивної частини рішення: «У задоволенні скарги Особа_1 про притягнення адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація) – відмовити».
- Стаття 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, а не про задоволення чи відмову у задоволенні скарги скаржника.
- Таким чином, враховуючи все вищезазначене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що наявні підстави зміни оскаржуваного рішення.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення Полтавської області від 13.06.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – змінити, виключивши з його резолютивної частини пункт 1, а саме: «У задоволенні скарги Особа_1 про притягнення адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1) – відмовити». В іншій частині рішення залишити без змін.
Матеріали перевірки повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.
Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська