17 жовтня 2013 року м. Донецьк
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б. та членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Безеги Т.М., Борсука П.Й., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Стройванса В.Л., Шестака В.С., Яценка О.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 28.11.2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 28.11.2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та про поновлення строку на оскарження зазначеного рішення.
ОСОБА_1, в своїй скарзі до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вказав, що постановлене рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року є незаконним та підлягає скасуванню. Скаржник зазначив, що адвокат ОСОБА_2 був допитаним в якості свідка по кримінальній справі, по якій він проходить підсудним. Він посилається на ст. 69 Кримінального кодексу України в редакції 1960 року, відповідно до якої не можуть бути допитані свідками адвокати, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто з приводу того, що їм відомо або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості. Він також посилається на Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи від 25.10.2000 року про свободу здійснення професійних адвокатських обов’язків та на Правила адвокатської етики. Аналізуючи оскаржуване ним рішення він вважає, що діям адвоката ОСОБА_2 надана невірна та неповна оцінка на підставі його неправдивих пояснень. Скаржник вважає, що адвокат не знає законодавства. Крім того, йому стало відомо про відсутню державну реєстрацію як приватного підприємця та реєстрацію як платника податків адвокатом ОСОБА_2, що на його думку є порушенням встановленого законодавчого порядку адвокатської діяльності з часу видачі свідоцтва 13.05.1999 року по 30.06.2011 року – час допиту в суді. На теперішній час по кримінальній справі, що знаходиться у провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда, адвокат повторно буде викликаний у якості свідка. На його думку, спостерігати за порушеннями адвокатом ОСОБА_2 законодавства має можливість представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від Кіровоградської області. Він вважає, що є всі підстави для скасування оскаржуваного рішення, а також просить поновити строк на оскарження, оскільки він перебуває під вартою з 22.09.2008 року, що впливає на його вільне пересування, та має онкологічне захворювання, що підтверджується документами в матеріалах кримінальної справи.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що скарга та заява про поновлення строку на оскарження ОСОБА_1 не підлягають задоволенню із наступних підстав.
В матеріалах перевірки відсутні докази того, що адвокат ОСОБА_2 надавав Дементьєву В.Ф. юридичну допомогу та перебував з ним в будь-яких правових відносинах.
В скарзі ОСОБА_1, як до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 12.09.2011 року, так і до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не зазначено, яку саме інформацію було викладено у суді при допиті в якості свідка адвокатом ОСОБА_2, яка на думку ОСОБА_1 є конфіденційною або розцінена, як адвокатська таємниця.
Перевіркою не встановлено фактів порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог КПК України, Закону України «Про адвокатуру», та Правил адвокатської етики.
Письмових та документальних доказів на підтвердження своєї скарги ОСОБА_1 не надано. Таким чином, обставини, викладені у скарзі ОСОБА_1, не отримали свого підтвердження як на момент винесення рішення, так і на даний час.
Відповідно до вимог п. 34 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05 травня 1993 року №с 155/93, який діяв на час зазначених у скарзі обставин, тобто на 12.09.2011 року, дисциплінарне стягнення до адвоката, застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше як через місяць після його виявлення та не може бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку. Скаржником пропущено передбачений п. 26 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05 травня 1993 року №с 155/93, які діяли на час розгляду скарги та зазначених у скарзі обставин, тримісячний строк для подання скарги на рішення КДКА. Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який набрав законної сили 15.08.2012 року, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Таким чином, скаржником порушені вимоги ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, проаналізувавши зібрані по справі докази, керуючись п.33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, дійшов вірного висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку та відмовив в порушенні дисциплінарного провадження за відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відповідно до ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, тобто виконує роль другої інстанції, і до її повноважень не входить розгляд питань про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, віднесених згідно ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не підлягає скасуванню, а скарга та заява ОСОБА_1 задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.6.2.1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п. 3.6.5.(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 28.11.2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
14.11.2013