18 жовтня 2013 року м. Донецьк
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б. та членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Шестака В.С., Яценка О.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 червня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
04.07.2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернулася ОСОБА_1 зі скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 червня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2
В своїй скарзі ОСОБА_1 вказала, що рішення дисциплінарної палати не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить належної оцінки її доводам стосовно того, що адвокат ОСОБА_2, при укладенні з нею договору про надання правової допомоги її чоловіку ОСОБА_3 по кримінальній справі, не вказав в договорі суми отриманої винагороди, порушив свої професійні обв’язки, некваліфіковано склавши апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, а тому вона була визнана такою, що не підлягає розгляду, допускав неявки в судові засідання без поважних причин. Скаржниця просить скасувати оскаржуване рішення, притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності із зобов’язанням повернути отриману ним винагороду.
Заслухавши доповідача, члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Дисциплінарна палата КДКА Київської області не знайшла підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, виходячи з того, що рішення суду, постановлені не на користь клієнта не можуть бути достатнім доказом наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; що скаржницею не наведено доказів того, що обсяг роботи адвоката був недостатнім для захисту прав та інтересів клієнта; що події, про які йдеться в скарзі, мали місце більше року до засідання палати.
Проте, матеріали перевірки скарги засвідчують передчасність висновку дисциплінарної палати КДКА Київської області про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
Так, із копії вироку Деснянського районного суду м. Києва від 01.06.2012 року убачається, що в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини в пред’явленому йому обвинуваченні не визнав (а.с.49-53), але був засуджений і йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі.
14.06.2012 року захисник засудженого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, вказуючи на необґрунтованість вироку суду та недоведеність вини підзахисного в інкримінованому йому діянні, просив змінити вирок суду лише в частині призначеного покарання, а саме про необхідність застосування ст. 75 КК України. Однак, як видно з копій постанов Деснянського районного суду м. Києва від 16.05.2013 року та від 03.07.2013 року, апеляція захисника була залишена без руху, з огляду на наявні у ній недоліки. Суд визначив строк для виправлення недоліків, а потім визнав апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
Про зазначені рішення суду адвокат не повідомив ні скаржницю, ні її чоловіка.
Після цього адвокат склав від імені засудженого ОСОБА_3, документ під назвою «Доповнення до апеляційної скарги захисника», який він передав у СІЗО через скаржницю. Постановою Деснянського районного суду від 28.08.2013 року апеляцію засудженого від 04.07.2013 року було визнано такою, що не підлягає розгляду через пропуск строку на апеляційне оскарження і відсутність клопотання про його відновлення.
Отже, наведений перебіг подій засвідчує, що засуджений втратив право на апеляційне оскарження вироку, з яким він не погоджувався.
У матеріалах перевірки скарги ОСОБА_1 наявна копія апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду від 03.07.2013 року про визнання апеляції захисника такою, що не підлягає розгляду (а.с.38-40), але про результати розгляду цієї апеляції жодних даних немає.
За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 потребує більш ретельної перевірки.
Враховуючи викладене, керуючись п.4 ч.5 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.6.2.4 Положення про Вищу Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.3.6.5.(4) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 червня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи задовольнити частково.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 червня 2013 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 – скасувати і направити справу на новий розгляд.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
11.11.2013