РІШЕННЯ № ІIІ-006/2023
31 березня 2023 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Котелевської К.В., Приходька О.І., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Соботника В.Й., Подольної Т.А., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 09.12.2022 року про відмову у допуску її до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 28 січня 2022 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами.
- 09 грудня 2022 року рішенням КДКА Київської області Особа_1 відмовлено в допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
- Рішення КДКА Київської області від 09 грудня 2022 року про відмову Особа_1 в допуску до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні отримано Скаржницею 31 грудня 2022 року.
- 24 січня 2023 року Особа_1 звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області від 09 грудня 2022 року про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
- Отже, строк на оскарження рішення, встановлений ч. 4 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею не пропущений.
- Листом за вих. №222 від 09 лютого 2023 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області матеріали особової справи Особа_1.
- 01 березня 2023 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна (особова) справа Особа_1.
- Листом від 02 березня 2023 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА
- Скаржниця не погоджується із рішенням КДКА Київської області, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
- На обґрунтування своїх вимог зазначає, що в оскаржуваному рішенні вказано, що відповідно до наданої копії трудової книжки не можна підтвердити чи має Скаржниця стаж роботи у галузі права після здобуття повної юридичної освіти. Особа_1 вважає, що це твердження є припущенням, оскільки з 11 лютого 2003 року вона працювала у Державній судовій адміністрації України на посаді заступника начальника управління у відділі суддівських кадрів, а з 08 серпня 2005 року – на посаді начальника відділу суддівських кадрів управління забезпечення апеляційних місцевих судів та державної судової адміністрації.
- Скаржниця вказує на те, що суб’єкт оскарження у рішенні не навів доказів, що така посада не потребує повної вищої юридичної освіти.
- Особа_1 також звертає увагу на наявні у неї документи, що підтверджують набуття повної вищої юридичної освіти.
- Разом з цим, Скаржниця зазначає, що її стаж роботи на посаді судді Назва_1 суду м. Києва за період з 26 липня 2007 року по 08 грудня 2020 року складає 13 років і мав бути врахований КДКА Київської області як стаж роботи в галузі права не менше, ніж два роки, що дає право для допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
- На думку Скаржниці, твердження КДКА Київської області щодо неможливості допуску до складення кваліфікаційного іспиту у зв’язку з порушенням присяги судді є необґрунтованими і незаконними.
- Також вказує на те, що КДКА Київської області у рішенні вказала підставою звільнення Скаржниці з посади судді п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України замість п. 3, що зазначено у копії трудової книжки.
- Скаржниця додає, що КДКА Київської області повідомила про необхідність документа, що підтверджує вивчення особою державної мови як навчального предмета (дисципліни) або державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови.
- Скаржниця повідомляє, що з початком повномасштабного вторгнення вона є ВПО, що підтверджено Довідкою №3222-7000339138 від 06 квітня 2022 року. Особа_1 вважає, що не могла надати КДКА Київської області державний сертифікат про рівень володіння державною мовою та копію рішення Вищої ради правосуддя про звільнення із посади судді через те, що Київ був територією можливих бойових дій.
- Просить ВКДКА визнати рішення КДКА Київської області від 09 грудня 2022 року необґрунтованим та незаконним, скасувати це рішення, поновити Особа_1 пропущений з поважних причин строк для подання до КДКА Київської області державного сертифіката про володіння державною мовою.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 09 грудня 2022 року Особа_1 відмовлено у допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
- КДКА Київської області зазначає, що відповідно до наданої копії трудової книжки не можна підтвердити наявність стажу роботи в галузі права після здобуття Особа_1 повної вищої юридичної освіти.
- КДКА регіону вказує, що Особа_1 відрахована зі штату суду Назва_1 суду м. Києва відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від Інформація_1 на підставі п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України. Відповідно до ч. 7 п. 4 розділу 2 Порядку №270, вищезазначене унеможливлює допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту.
- Згідно ч. 7 п. 4 розділу 2 Порядку №270, не може бути адвокатом та не може бути допущена до складення кваліфікаційного іспиту особа, яка звільнена з посади судді за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення, а з моменту звільнення з посади судді (08.12.2020 р.) Особа_1 не пройшло три роки, та заявник не надала рішення Вищої ради правосуддя від Інформація_1.
- Додатково, в порушення п. 8 ч. 2 розділу 2 Порядку №270, Особа_1 не надала копію документа про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови.
- Таким чином, Особа_1 не надала відповідних документів, тому поданий нею пакет документів на складення іспиту є неповним, та не відповідає вимогам Положення №270.
- Відповідно до вищевказаного, КДКА Київської області вирішила відмовити Особа_1 в допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 (в редакції на момент подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту).
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Розділом ІІ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
- Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
- Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі — Порядок № 270).
- Відповідно до п. 1 Розділу 2 Порядку №270, особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі – Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
- За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів КДКА приймає рішення про: 1) допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту.
- Відповідно до п. 5 Розділу 3 Порядку №270, вирішення питання про допуск або відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту приймається на засіданні КДКА без участі Заявника.
- Відповідно до п. 2 Розділу 2 Порядку №270, одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Заявник надає документи, що зазначені у підпунктах 1-8 цього пункту.
- У пп. 8 п. 2 Розділу 2 Порядку №270 передбачено, що особа разом із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту надає копію документа про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови.
- Скаржниця прямо вказує на те, що не додала до заяви необхідний документ, який передбачений у пп. 8 п. 2 Розділу 2 Порядку №270.
- Це твердження підкріплює наведений Особа_1 факт реєстрації для складення іспиту про володіння державною мовою 21.02.2022 р., коли заява про допуск до складення кваліфікаційного іспиту подана Скаржницею до КДКА регіону 28.01.2022 р.
- Тобто, Скаржниця не надала до КДКА регіону разом із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту необхідного документу, що передбачений пп. 8 п. 2 Розділу 2 Порядку №270.
- Заявник спочатку подав заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, а тільки через 24 дні після її подання зареєструвався для отримання необхідних документів.
- У скарзі до ВКДКА Скаржниця просить поновити їй пропущений з поважних причин строк для подання до КДКА Київської області державного сертифіката про володіння державною мовою.
- З даного приводу ВКДКА зазначає, що не наділена такими повноваженнями. Така процедура не передбачена нормативними актами, які регулюють порядок перегляду ВКДКА рішень КДКА регіону.
- Окрім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не може бути адвокатом особа, яка звільнена з посади судді за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.
- Також у пп. 4 п. 7 Розділу 2 Порядку №270 зазначено, що не може бути адвокатом та не може бути допущена до складення кваліфікаційного іспиту особа, яка звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, – протягом трьох років з дня такого звільнення.
- Згідно п. 7 Розділу 2 Порядку №270, відсутність вищевказаної обставини підтверджується щодо осіб, які обіймали посади судді, при відсутності достатніх даних у документах, що підтверджують трудовий стаж, причин (підстав) звільнення, – довідкою, копією наказу, або іншим документом з органу, де особа обіймала відповідну посаду, про причини (підстави) звільнення.
- В матеріалах особової справи відсутній документ зі Назва_1 суду м. Києва про причини (підстави) звільнення Особа_1.
- У трудовій книжці Особа_1 зазначено, що вона 08.12.2020 року відрахована зі штату суддів Назва_1 суду міста Києва відповідно до рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення Особа_1 з посади судді Назва_1 суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» від Інформація_1 № Інформація_2.
- Як вбачається з рішення Вищої ради правосуддя від Інформація_1 № Інформація_2, яке міститься на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя (https://Інформація_3), 23 жовтня 2020 року за вхідним № 10124/0/8-20 до Вищої ради правосуддя надійшло подання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення Особа_1 з посади судді Назва_1 суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від Інформація_4 № Інформація_5. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статті 115 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. З огляду на викладене, Вища рада правосуддя вирішила звільнити Особа_1 з посади судді Назва_1 суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
- В рішенні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Назва_1 суду міста Києва Особа_1» від Інформація_4 № Інформація_5, яке міститься на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя (https://Інформація_6), зазначено, що дії судді Особа_1 слід кваліфікувати як вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
- Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, передбачав, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції».
- Зазначена норма кореспондувалася зі ст. 126 Конституції України в редакції, яка діяла до 30.09.2016 року, якою передбачалося, що суддя звільнявся з посади у разі порушення присяги.
- 30 вересня 2016 року набрали чинності закони України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
- Пунктом 1 ч. 8 ст. 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що підставою для внесення подання про звільнення судді з посади є вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
- Зазначена норма кореспондується з пунктом 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України, яким передбачено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
- Стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту: “Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя”.
- Як вбачається з практики прийняття рішень Вищою радою правосуддя за результатами розгляду подання Вищої ради юстиції разом із доданими до нього матеріалами про звільнення особи з посади судді з підстав порушення присяги, які скеровуються Верховною Радою України, звільнення з посади судді за порушення присяги прирівняно до звільнення з посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявлено його невідповідність займаній посаді.
- Таким чином, КДКА Київської області правомірно відмовила Особа_1 в допуску до складення кваліфікаційного іспиту.
- Разом з тим, КДКА регіону у Рішенні від 09 грудня 2022 року допустила технічні описки, а саме: «Звільнена 25.07.20027р. в зв’язку з переведенням на посаду судді…», «…відрахована зі штату суду Назва_1 суду міста Києва відповідно до рішення Вищої ради правосуддя на підставі п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України…». Правильним написанням зазначеного є: «Звільнена 25.07.2007 р. у зв’язку з переведенням на посаду судді…», «…відрахована зі штату суду Назва_1 суду міста Києва відповідно до рішення Вищої ради правосуддя на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України…».
- Зазначені вище описки носять технічний характер та не впливають на правильність прийнятого по суті справи рішення.
- Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 09.12.2022 року про відмову у допуску Особа_1 до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – залишити без змін.
Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч.7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська