16 грудня 2013 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Стройванса В.Л., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Тарасової А.М., Шестака В.С., Яценка О.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 вересня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, скаргу ОСОБА_1 на дії членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області під час розгляду скарги на дії адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
16 жовтня 2013 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на дії членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області під час розгляду його скарги на дії адвоката ОСОБА_2 на засіданні 19 вересня 2013 року. На думку скаржника, дисциплінарна палата КДКА Київської області не мала повноважень в односторонньому порядку вирішувати питання про розгляд його скарги в закритому засіданні. Окрім того, скаржник вважає, що його скарга має загальновідомий зміст, не містить відомостей конфіденційного характеру, однак у мотивувальній частині рішення за результатами розгляду його скарги не наведені підстави для застосування закритої форми засідання.
16 жовтня 2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 вересня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 У скарзі на вказане рішення ОСОБА_1 зазначає, що дії членів дисциплінарної палати КДКА містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, мотивувальна частина рішення не відповідає дійсності, процес розгляду скарги не фіксувався технічними засобами. Окрім того, на думку скаржника, дисциплінарна палата КДКА Київської області незаконно обрала закриту форму засідання, а також в порушення конституційних і процесуальних прав скаржника не допустила двох його представників до участі в розгляді зазначеної скарги. Також скаржник вважає, що дисциплінарна палата КДКА Київської області не надала належної правової оцінки доводам його скарги в частині незаконності призначення судом адвоката ОСОБА_2 На переконання скаржника, адвокат була зобов’язана відмовитись від здійснення захисту, оскільки ОСОБА_1 є дієздатною, психічно здоровою особою. Натомість, адвокат приховала від суду наявність конфлікту з підзахисним стосовно обраного способу захисту. У своїй скарзі ОСОБА_1 стверджує, що адвокат ОСОБА_2 пасивно поводилась у судовому засіданні, не виконувала належним чином своїх професійних обов’язків. ОСОБА_1 просить скасувати рішення КДКА Київської області від 19 вересня 2013 року та притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2, застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не передбачений розгляд скарги на дії членів дисциплінарних палат під час розгляду дисциплінарних справ окремо від скарги на відповідне рішення дисциплінарної палати КДКА, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи. Натомість, скарга на дії членів дисциплінарної палати розглядається в одному провадженні із скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА, при прийнятті якого мали місце порушення.
Так, 13 листопада 2013 року на підставі протокольного рішення ВКДКА, розгляд вище зазначених скарг ОСОБА_1 був об’єднаний в одне провадження.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши у відкритому засіданні пояснення скаржника ОСОБА_1, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів перевірки встановлено, що обставини, викладені у скарзі ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, були предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА Київської області, за наслідками якого 05 вересня 2013 року було прийняте рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 Розгляд дисциплінарної справи був призначений на 19 вересня 2013 року, про що скаржник та адвокат були повідомлені з урахуванням вимог пункту другого статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, ОСОБА_1 заявив клопотання про необхідність присутності двох правозахисників під час розгляду його скарги дисциплінарною палатою КДКА Київської області. Клопотання ОСОБА_1 було розглянуто, дисциплінарною палатою КДКА Київської області у його задоволенні відмовлено.
Матеріалами перевірки підтверджено, що дисциплінарною палатою КДКА Київської області за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 було прийняте рішення про розгляд дисциплінарної справи в закритому засіданні на підставі частини третьої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Водночас, статтею 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктом 6.4.1. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону встановлено коло осіб, які можуть бути учасниками засідання КДКА під час розгляду дисциплінарної справи. У заявленому клопотанні ОСОБА_1 не наводить підстав для присутності правозахисників на засіданні дисциплінарної палати в якості учасників, а також не визначає їх статусу як своїх представників.
У відповідності до пункту третього статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обов’язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката. Адвокат зобов’язаний забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.
Пунктом третім статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених Законом підстав).
Відповідно до пункту четвертого статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі пред’явлення клієнтом вимог до адвоката у зв’язку з адвокатською діяльністю, адвокат звільняється від обов’язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому випадку суд, орган, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги клієнта до адвоката або яким стало відомо про пред’явлення таких вимог, зобов’язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до адвокатської таємниці та її розголошення.
З урахуванням викладеного, дії дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо розгляду скарги ОСОБА_1 в закритому засіданні 19 вересня 2013 року здійснювались в межах повноважень, та у спосіб визначений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не призвели та не могли привести до прийняття незаконного рішення, порушити права скаржника, оскільки останній визначив зазначених осіб, як спостерігачів, а не представників.
У скарзі до КДКА Київської області ОСОБА_1 зазначає, що вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2010 року, постановлений по кримінальній справі №1-503/10, яким його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 377 КК України, був скасований Апеляційним судом м. Києва та направлений на новий розгляд. Відповідно до наданої ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року, підставою для скасування рішення було порушення права скаржника, передбаченого статтею 19 КПК України, а саме порушення права останнього користування рідною мовою. Оболонським районним судом м. Києва захисник був призначений в порядку статті 47 КПК України.
Доводи скаржника стосовно того, що адвокат ОСОБА_2 була зобов’язана відмовитись від здійснення його захисту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Правилами адвокатської етики (які діяли на час призначення захисника), схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р., здійснення захисту за призначенням розглядається як важливий професійний обов’язок адвоката; необґрунтована відмова від його здійснення вважається неприпустимою. Відповідно до статті 50 Правил адвокатської етики, здійснення захисту за призначенням органів попереднього слідства та суду у випадках, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, є важливим професійним обов’язком адвоката. Відмову слід вважати обґрунтованою тільки у випадках: 1) коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов’язки; 2) коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретній справі, що є особливо складною; 3) коли при прийнятті адвокатом на себе надання правової допомоги певній особі через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог цих Правил, які регламентують ситуацію суперечності інтересів, або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації; 4) коли прийняття захисту за призначенням через конкретні об’єктивні причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших клієнтів адвоката, з котрими адвокат пов’язаний раніше укладеними угодами про надання правової допомоги; 5) коли частина роботи, що виконується за призначенням, у загальному обсязі роботи адвоката стає вочевидь надмірною і ставить його в тяжке матеріальне становище.
Участь захисника за призначенням передбачена у випадках: коли його участь у процесі відповідно до статті 45 КПК є обов’язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника; коли відсутні кошти або наявні інші об’єктивні причини, через які підозрюваний, обвинувачений, підсудний не може запросити захисника, хоча і бажає цього.
Захисник може бути призначений особою, яка провадить дізнання, слідчим, судом. У цих випадках згідно з частиною третьою статті 47 КПК захисниками можуть виступати лише адвокати, оскільки призначення відбувається саме через адвокатське об’єднання, для керівника якого вимога про призначення захисника є обов’язковою. Адвокатським об’єднанням, до якого вправі звернутися щодо призначення захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд, є об’єднання двох і більше адвокатів, які об’єдналися з метою надання правової допомоги. Це можуть бути колегії, фірми, контори та інші об’єднання адвокатів, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України у відповідності до Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 302 від 27 квітня 1993 р., отримали свідоцтво про реєстрацію і внесені до Реєстру адвокатських об’єднань за відповідним номером.
Пленум Верховного Суду України в постанові «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 р. № 8 зазначив, що відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з’ясувати, чи не є вона вимушеною і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист – самостійно чи за допомогою іншого захисника. Встановивши вимушеність відмови, суд вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захисника у справі.
У відповідності до ст. 47 КПК України (1960 року) скаржник мав право запросити кількох адвокатів для здійснення захисту, однак не скористався цим правом.
У випадку, якщо участь захисника у справі відповідно до статті 45 КПК є обов’язковою, відмова від нього приймається за умови, якщо суд визнає її мотиви такими, які заслуговують на увагу.
Щодо бездіяльності адвоката ОСОБА_2, яка, на думку скаржника, полягає в її неучасті в розгляді справи Апеляційним судом м. Києва, ВКДКА зазначає наступне. Обов’язкова участь захисника в усіх випадках, зазначених в частині першій статті 45 КПК України, передбачена в суді першої інстанції. У суді апеляційної інстанції обов’язковою є участь захисника за умови, коли в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого. У такому разі суд першої інстанції зобов’язаний викликати до суду апеляційної інстанції захисників, участь яких є обов’язковою відповідно до вимог статей 45, 354 КПК України.
Передбачено, що коли в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого або суд визнає необхідним провести судове слідство, викликаються не тільки зазначені особи та їх законні представники, а й їх захисники, якщо їх участь у справі є обов’язковою відповідно до вимог статей 45, 358 КПК України.
Під час розгляду дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2, дисциплінарна палата КДКА Київської області надала оцінку доказам, повно та всебічно встановила всі обставини справи, дійшла законного висновку щодо відсутності у діях адвоката ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку, оскільки у разі призначення адвоката в порядку статті47 КПК України (1960 року), адвокат після допуску до захисту може відмовитись від його здійснення у випадках, передбачених статтею 48 КПК України (1960 року) з урахуванням статті 61 КПК України (1960 року).
Таким чином, обставини, викладені у скаргах ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області та на дії членів дисциплінарної палати під час його прийняття, спростовуються матеріалами перевірки в повному обсязі.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пунктом 3.6.5. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 на дії членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області під час прийняття рішення від 19 вересня 2013 року за результатами розгляду скарги на дії ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 вересня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 вересня 2013 року про закриття дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_2 – без змін.
2. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
3. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
27.12.2013