17 грудня 2013 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Шестака В.С., розглянувши у відкритому засіданні скаргу громадянки ОСОБА_1 на протокольне рішення дисциплінарної палати КДКА Херсонської області від 27.08.2013 року відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
3 жовтня 2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга гр-ки ОСОБА_1 (далі – скаржниця) на рішення дисциплінарної палати КДКА Херсонської області (далі – палата) від 28 серпня 2013 року відносно адвоката ОСОБА_2 (далі – адвокат).
Протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Херсонської області від 27 серпня 2013 року, було припинено розгляд скарги ОСОБА_1 на поведінку адвоката ОСОБА_2 У цій скарзі до дисциплінарної палати КДКА Херсонської області скаржник просив притягти адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з непрофесійними діями по відношенню до клієнта всупереч статті 21 частині другій Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, які проявились в тому, що адвокат наполягав на оскарженні мирової угоди, яка була укладена між скаржницею та її колишнім чоловіком у справі про поділ сумісного майна подружжя.
Так, в березні 2012 року скаржниця звернулася до Бериславського районного суду Херсонської області з цивільним позовом до ОСОБА_3 (надалі – Відповідач) про поділ спільного сумісного майна подружжя. Предметом спору була 51/100 частки житлового будинку. Це житло є спільною сумісною власністю скаржниці та її чоловіка, яке вони придбали під час шлюбу. Між Скаржницею та Відповідачем виник спір щодо реального поділу зазначеного будинку. У судовому засіданні сторони зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. За умовами мирової угоди відповідачу ОСОБА_3 переходить на праві особистої власності ½ частина від 51/100 частини спірного житлового будинку. Загальна вартість частини домоволодіння за висновком експерта складає 43500,00 грн., що по відношенню до всієї вартості домоволодіння складає ½ частини від 51/100 частин будинку. За умовами мирової угоди відповідач ОСОБА_3 сплачує позивачці ОСОБА_1 визначену сторонами вартість ½ частини від 51/100 частини спірного житлового будинку, який знаходиться за адресою: Херсонська обл, м. Берислав, вул. Херсонська, 99, в сумі 35000,00 грн. у встановлений сторонами термін до 01.10.2012 року.
Таке вирішення спору задовольняло обидві сторони. ОСОБА_3 почав виконувати свій обов’язок згідно із мировою угодою, сплатив ОСОБА_1 4000 грн., але потім припинив сплачувати кошти. Тоді скаржниця знову звернулася до адвоката ОСОБА_2 з проханням вирішити цю проблему через виконавчу службу м. Берислав. Вислухавши скаржницю, адвокат запропонувала розірвати мирову угоду, винесену суддею Бериславського районного суду ОСОБА_4, шляхом оскарження ухвали суду від 10.04.2012 року до апеляційного суду Херсонської області. ОСОБА_1 наполягла на тому, щоб мирова угода виконувалася через виконавчу службу. Всупереч волі скаржниці, адвокат ОСОБА_2 вирішила діяти відповідно до своїх професійних переконань, що призвело до вирішення справи не на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 23.10.2012 року від імені скаржниці склала апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду на ухвалу Бериславського районного суду від 10 квітня 2012 року. Апеляційна скарга була підписана адвокатом ОСОБА_2
19 грудня 2012 року Херсонський апеляційний суд задовольнив апеляційні вимоги, на яких наполягала ОСОБА_2 На розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 до Херсону не викликали. Апеляційний суд Херсонської області ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 10 квітня 2012 року скасував і передав питання про визнання мирової угоди недійсною на новий розгляд до суду першої інстанції.
31.01.2013 року відбулося засідання Бериславського районного суду Херсонської області під головуванням судді ОСОБА_5 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя. В судовому засіданні скаржниця, розуміючи, що виділити в натурі ½ частки 51/100 частин житлового будинку № 99 по вул. Херсонській в місті Бериславі з технічної точки зору неможливо, просила суд стягнути з відповідача на свою користь компенсацію вартості 51/100 частин спірного будинку в сумі 43500,00 гривень та судові витрати. Суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково, а не в повному обсязі. Згідно рішенню суду, за скаржницею визнано право власності на 51/200 частин житлового будинку № 99 з господарчими і побутовими будівлями і спорудами по вулиці Херсонській в місті Бериславі Херсонської області. За відповідачем ОСОБА_3 визнано право власності на 51/200 частин житлового будинку № 99 з господарчими і побутовими будівлями і спорудами по вул. Херсонській в м. Бериславі Херсонської області. Понесені сторонами судові витрати залишено за сторонами. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Таке рішення скаржницю не влаштовує, оскільки, відповідно до останнього, вона, маючи ідеальну частку в спільній частковій власності, не має можливості там проживати, продати чи обміняти це житло. Таким чином, скаржниця за допомогою адвоката ОСОБА_2 здобула результат, якого не бажала. Вважає дії адвоката ОСОБА_2 такими, що суперечили її волі щодо кінцевого результату, призвели до того, що вона фактично залишилася без житла. Колишній чоловік скаржниці ОСОБА_3 мешкає на даний час в цьому житлі, а ОСОБА_1 разом із дитиною вимушена проживати у матері. Крім того, скаржниця вважає неприпустимими висловлювання адвоката ОСОБА_2, суть яких полягала у переконанні останньої щодо програшу справи ОСОБА_1
В скарзі до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаржниця зазначає, що відповідь ДП КДКА Херсонської області на скаргу вона отримала 24.09.2013 року. З цієї відповіді видно, що перевірки викладених в скарзі фактів не відбувалося. Адвокат ОСОБА_2, скаржниця, судді, які приймали рішення, свідок, зазначений у скарзі не опитувалися.
Із тексту відповіді дисциплінарної палати вбачається, що скарга ОСОБА_1, нібито, розглянута, але в кінці відповіді вказано, що: «скарга була розглянута на засіданні дисциплінарної палати КДКА Херсонської області 27.08.2013 року, де було прийняте рішення про припинення розгляду вашого звернення». Таким чином, скаржниця дійшла висновку, що провадження по її скарзі не відкривалося, а якщо воно не відкривалося, то й, відповідно, рішення не приймалось. Скаржниця вважає, що відповідь ДП КДКА Херсонської області не відповідає Положенню про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. ОСОБА_1 вважає, що в порушення пункту 24 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури відповідь дисциплінарної палати КДКА Херсонської області від 27.08.2013 року своєчасно на адресу скаржника не направлено. Вказану відповідь скаржниця отримала лише 24.09.2013 року.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що висновок дисциплінарної палати КДКА Херсонської області з цього приводу прийнятий незаконно і необґрунтовано, а факт неправомірної та неетичної поведінки адвоката, яка була її представником, скаржницею не доведено у зв’язку з чим дисциплінарна палата припинила розгляд її скарги.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, вивчивши матеріали перевірки скарги, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – ОСОБА_5, вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
До КДКА Херсонської області надійшла скарга гр-ки ОСОБА_1, яка була прийнята до розгляду у порядку дисциплінарного провадження. За результатами розгляду скарги було прийнято протокольне рішення щодо припинення розгляду звернення скаржниці.
В скарзі до дисциплінарної палати КДКА Херсонської області скаржниця просить притягти адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з порушенням статті 21 частини другої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що дисциплінарна палата КДКА Херсонської області скаргу ОСОБА_1 розглянула із недотриманням положень розділу VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». .У адресованому скаржниці листі дисциплінарна палата КДКА Херсонської області вказала на недоліки скарги, які перешкоджають дисциплінарному провадженню. В той же час ДП КДКА Херсонської області було використано процедуру дисциплінарного провадження, за результатами якого перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, в силу статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має своїм результатом не припинення розгляду скарги, а рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи за відсутності у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Враховуючи те, що скаржниця у скарзі зазначила суттєві факти про поведінку адвоката, які можуть бути підставою для вирішення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скаргу ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 необхідно розглядати з дотриманням положень розділу VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 8.1. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77, результатом вирішення питань, віднесених Законом до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури є рішення.
За таких обставин матеріали скарги ОСОБА_1 необхідно направити на новий розгляд до КДКА Херсонської області для належного розгляду відповідно до вимог розділу VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77. ДП КДКА Херсонської області належить з’ясувати чи є поведінка адвоката дисциплінарним проступком та, у залежності від з’ясованого, вирішити питання про відмову у порушенні дисциплінарної справи або про її порушення.
На підставі викладеного, в силу пункту четвертого частини п’ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 6.2.4. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пункту 3.6.5.(4) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Скасувати протокольне рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 27 серпня 2013 року про припинення розгляду скарги стосовно адвоката ОСОБА_2, направити скаргу та матеріали її перевірки до КДКА Херсонської області на новий розгляд згідно із вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали дисциплінарної справи повернути до регіональної КДКА.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
15.01.2014