17 грудня 2013 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванся В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Шестака В.С., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 вересня 2013 року, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 27 вересня 2013 року надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 вересня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
ОСОБА_1 не згодний із прийнятим рішенням і в обґрунтування своєї позиції зазначає про неправильну оцінку фактів, викладених в його первинній заяві.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, вивчивши матеріали перевірки скарги, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3, інших учасників засідання, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Так, перевіркою матеріалів скарги ОСОБА_1 про порушення адвокатом ОСОБА_2 його права на захист персональної інформації про його особисте життя, з’ясовано наступне.
Адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1774 від 28.04.2009 р., видане Одеською обласною КДКА, та згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, місцезнаходженням організаційної форми адвокатської діяльності є Одеська область, що засвідчує належну компетенцію КДКА Одеської області у даному дисциплінарному провадженні
Терміни оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначені частиною першою статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушені.
Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області були дотримані вимоги статей 38-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведенні перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 Ця скарга надійшла до КДКА Одеської області для розгляду і прийняття рішення 09.08.2013 року з прокуратури Одеської області. Скаржник, який був позивачем у судовому цивільному провадженні, повідомляв, що адвокат ОСОБА_2, який був представником відповідача ОСОБА_1, зробив запит до адміністрації Державної прикордонної служби України про перетин ним кордону України за період з грудня 2006 р. по липень 2009 р. та отримав відповідь, яку надав до суду у даній справі, чим порушив, на його думку, статті 32, 41, 47 Конституції України, статтю 11 Закону України «Про інформацію, пункт четвертий частини першої статті 11 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частину першу статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», частини другу, третю, четверту статті 301 ЦК України, і має відповідати за частиною першою статті 182 КК України. Просить відкликати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1774 від 28.04.2009 року, видане Одеською обласною КДКА, тобто позбавити адвоката ОСОБА_2 права на заняття адвокатською діяльністю, при цьому зазначає, що, у зв’язку з тим, що виявлено обставини, про які він не міг знати (порушення його прав, завідомо неправдиві докази), він може відповідно до пунктів один, два . частини другої статті 361 ЦПК України звернутися до суду про перегляд справи.
Адвокатом надані пояснення, у яких він заперечує доводи скаржника, вважає їх надуманими, необґрунтованими та зазначає, що між ним та громадянином ОСОБА_1, який є сином скаржника, була укладена угода про надання останньому необхідної юридичної допомоги, пов’язаної з юридичним супроводом цивільної справи за позовом до нього ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди та визнання права власності на майно. Є також нотаріально посвідчена довіреність ОСОБА_1 на представництво адвокатом ОСОБА_2 його інтересів в судах та інших державних органах, з наданням відповідних повноважень. Після ознайомлення з документами, наданими ОСОБА_1, серед яких була ухвала суду про відкриття провадження та призначення судового засідання по даній цивільній справі, позовна заява ОСОБА_1 з додатками та копія паспорту, ним було з’ясовано, що до суду позивач звернувся майже через вісім років після укладання спірної угоди, пропуск строку позовної давності з поважної причини обґрунтовував тим, що з грудня 2006 року знаходився за кордоном, працюючи на судах іноземних судновласників, і на підтвердження цієї обставини ним до позовної заяви долучена довідка директора ЮРИДИЧНА ОСОБА_4, згідно якої позивач, за посередництвом даного товариства, працював у вказаний період на судах іноземних судновласників. В судовому засіданні ним були подані заперечення проти позову, також заява про сплив (закінчення) строку позовної давності. Крім того, з метою перевірки достовірності викладених в позовній заяві ОСОБА_1 даних щодо поважності пропуску строку позовної давності, 19.09.2012 р. був зроблений адвокатський запит за № 01/09 до Адміністрації ДПС України, в якому він, посилаючись на приписи частини другої статті 34 Конституції України, статті 3, 19, 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункт 9 Указу Президента України «Про деякі заходи відносно підвищення рівня роботи адвокатури» № 1240/99 від 30.09.1999 року, просив надати у письмовому вигляді інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 у період з грудня 2006 року по липень 2009 року. 05 жовтня 2012 року він отримав лист Адміністрації Держприкордонслужби за вих. № 0.254-12947/0/15-12 від 26.09.2012 року, з якого вбачалося, що ОСОБА_1 в період з грудня 2006 р. по липень 2009 року перетинав державний кордон України 8 разів (по чотири рази на в’їзд та виїзд). Оригінал цієї відповіді за клопотанням помічника адвоката був долучений до матеріалів справи. Зазначає, що він сумлінно виконував взяті на себе за угодою про надання юридичної допомоги зобов’язання перед ОСОБА_1 Надаючи клієнтові правову допомогу, він не порушував присягу адвоката України та Правила адвокатської етики, не розголошував адвокатську таємницю та не вчиняв дій, що призвели до її розголошення, взагалі не вчиняв жодного проступку, а лише належним чином користувався наданими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правами, що дозволило домогтись найбільш прийнятного для клієнта результату. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01 листопада 2012 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В апеляційному порядку дане рішення оскаржено не було та набрало чинності. Суд, фактично погодившись з пропуском строку позовної давності, відмовив в позові через його безпідставність. Зазначене рішення, звичайно, не влаштовувало іншу сторону процесу, яка зараз і намагається ініціювати дисциплінарне провадження. Жодні підстави для порушення відносно нього дисциплінарної справи відсутні.
Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 29.08.2013 року була складена довідка за результатами перевірки скарги ОСОБА_1 із підсумковим висновком про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, оскільки адвокатський запит відповідав вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відповідь на запит не містила інформації з обмеженим доступом, поширення якої могло нанести шкоду інтересам заявника.
Матеріали перевірки скарги, разом із зазначеною довідкою, були розглянуті дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 03.09.2013 року. Приймаючи рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області дійшла правильного висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
При вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1, дисциплінарною палатою КДКА Одеської області були дотримані вимоги статтей 33, 34, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: заява (скарга) щодо поведінки адвоката була своєчасно зареєстрована; член дисциплінарної палати за дорученням голови дисциплінарної палати провів ретельну перевірку всіх без винятку відомостей, викладених у заяві; отримав від адвоката ОСОБА_2 письмові пояснення; зібрав та дослідив інші документи у порядку, передбаченому частиною другою статті38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; за результатами перевірки склав довідку з мотивованим висновком про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи. Скарга ОСОБА_1, довідка та всі матеріали перевірки були подані на розгляд дисциплінарної палати, яка на своєму засіданні 03.09.2013 року одноголосно прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи. Протокол засідання дисциплінарної палати від 03.09.2013 року наявний у матеріалах перевірки.
Доводи скарги ОСОБА_1, адресованої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не є новими і були предметом перевірки члена дисциплінарної палати, відтак їх доля була вирішена оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 03.09.2013 року.
Відповідно до приписів пунктів один, чотири, сім частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою. Таким чином, адвокатські запити є невід’ємною частиною адвокатської практики, сприяють наданню кваліфікованої юридичної допомоги клієнтам.
Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Пунктом 19 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 червня 2007 р. № 472, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 2007 р. за № 765/14032, на яке Держприкордонслужба посилається у своїй відповіді, встановлено: «Інформація, що зберігається в Базі даних осіб, є сукупністю відкритої адміністративної інформації та інформації про осіб і є власністю Державної прикордонної служби України та не належить до інформації з обмеженим доступом».
З огляду на наведене, доводи ОСОБА_1 є необґрунтованими і спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства.
Крім того, як встановлено частиною другою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Дисциплінарна палата дійшла до обґрунтованого висновку про відсутність дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_2
При перевірці доводів скарги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не встановлено жодних підстав для скасування вказаного рішення, яке є мотивованим та законним. Вирішення питання щодо притягнення адвоката до кримінальної відповідальності не відноситься до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом один частини п’ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 6.2.1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пунктом 3.6.5(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 вересня 2013 року відмовити.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 вересня 2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб..
- Матеріали скарги повернути до регіональної КДКА.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
15.01.2014