Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
На це звернув увагу Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові у справі 640/16933/21.
Адвокат стверджував що пізно получив рішення ВКДКА, тому пропустив строки оскарження. Об’єктивність причин пояснював тим, що він є особою похилого віку, та відноситься до найбільш вразливих категорій осіб від короновірусної інфекції. В умовах карантинних заходів намагається якомога менше знаходитись у місцях великого скупчення людей. Тому, пошту отримує періодично з розумною обачливістю з урахуванням заходів особистої безпеки та безпеки людей.
Суд нагадав, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Також суд послався на постанову ВС від 17.09.2020 у справі №640/12324/19, де вказано, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, дійшов висновку Шостий ААС, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
З урахуванням наведеного скарга адвоката була залишена без задоволення.
25.01.2022