Топ-5 причин скасування рішень дисциплінарних палат КДКА регіонів

У разі недотримання регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури процедури розгляду скарг, ВКДКА відповідно до ст. 52 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має право скасувати рішення КДКА та ухвалити нове рішення або направити справу для нового розгляду до відповідної КДКА та зобов’язати її вчинити певні дії.

Нагадаємо, згідно із статистичними даними, з 343 винесених рішень, 7,6% (26 рішень) ВКДКА скасовувала рішення КДКА та ухвалила нове рішення, а 18,1% (62 рішення) – направила справу для нового розгляду до відповідної КДКА. Іншими словами, кожне четверте рішення регіональних КДКА виноситься з порушеннями процедури розгляду скарги.

У секретаріаті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в рамках підготовки звіту Голови ВКДКА Валентина Загарія на ІІІ З’їзді адвокатів України, який проходив у м. Мукачеве Закарпатської області, проаналізували рішення Комісії та виділили 5 основних процедурних порушень, яких припускаються регіональні КДКА під час розгляду скарг, що має наслідком скасування рішення ДП КДКА:

– поверховість перевірки членом ДП КДКА обставин, викладених у скарзі;

– суттєві недоліки у формуванні справи, які неможливо усунути шляхом витребування додаткових документів;

– порушення порядку прийняття рішення у справі (непоодинокими є випадки, коли голова дисциплінарної палати або голова КДКА одноособово відмовляють в порушенні дисциплінарної справи за відсутністю ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, однак Закон вимагає на цій стадії проведення засідання ДП, яка повинна прийняти відповідне рішення за результатами розгляду матеріалів перевірки);

– порушення принципу змагальності на стадії розгляду справи по суті (на засідання ДП не запрошуються сторони у справі);

– відсутність письмового пояснення адвоката по суті питань, порушених у скарзі, через ігнорування членом ДП КДКА вимоги Закону звернутися за такими поясненнями.

Наслідком порушень процедурних норм, як правило, стає і неправильне застосування норм матеріального права, Як правило, це:

– неправильна кваліфікація дій адвоката;

– застосування надто суворого дисциплінарного стягнення без достатніх для цього підстав;

– передчасний висновок про відсутність у діях адвоката складу дисциплінарного проступку.