Публікації в ЗМІ

Print This Post
vkdka-propusk-strokiv

У РАЗІ ПРОПУСКУ СТРОКІВ ОСКАРЖЕННЯ СЛІД НАДАВАТИ ВКДКА ДОКАЗИ ПОВАЖНОСТІ ПРИЧИН

«Юридическая практика»

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури можливо вперше за свою практику відмовилася подовжувати строки оскарження рішень регіональних КДКА за клопотаннями учасників.

Про це свідчать принаймні три рішення (№ ІІІ-006/2019, № ІІІ-017/2019 та № ІІІ-019/2019) у справах, що розглядалися під час березневого засідання вищого дисциплінарного органу. Тексти днями були оприлюднені на сайті ВКДКА.

Аргументація в усіх випадках ґрунтувалася на нормах Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламенту ВКДКА. Згідно з ними до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня прийняття можуть бути оскаржені рішення регіональних КДКА:

– про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту або про його не складення (ч. 4 ст. 8, ч. 5. ст. 9);

– у дисциплінарній справі, зокрема, про порушення або про відмову в порушенні, про зупинення чи припинення права на заняття адвокатською діяльністю (ч. 3 ст. 31, ч. 3 ст. 32, ч. 3. ст. 39, ч. 1 ст. 42, ч. 8 ст. 50).

В рамках реалізації права заявляти клопотання (п. 3.12 Регламенту ВКДКА) учасники трьох справ, які прийшли на засідання, поставили питання про поновлення пропущених строків. Однак відповідно до п. 3.29. Регламенту порушення строку на оскарження без поважних причин є підставою для залишення скарги на рішення КДКА регіону без задоволення. Але Вища комісія це правило до останнього часу майже не використовувала.

Цього разу члени комісії перевіряли факт повідомлення учасника про винесене рішення, дату його направлення, причини можливого неотримання. Після констатації факту відсутності доказів поважності причин пропуску строків – відмовляли скаржнику у задоволенні клопотання про поновлення. У підсумку скарга залишалася без задоволення, а рішення регіональної КДКА – без змін.

У ВКДКА такі рішення пояснили «Юридичній практиці» необхідністю реалізації принципу правової визначеності, а також послались на практику Європейського суду з прав людини.

«Як квазісудовий орган комісія враховує норми Конвенції про захист прав людини а також повинна керуватися критеріями, виробленими практикою ЄСПЛ, – пояснив голова ВКДКА Сергій Вилков. –У Страсбурзі вважають, що право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції, не є абсолютним і може обмежуватися, адже доступ до суду вимагає регулювання. І одним з заходів забезпечення принципу правової визначеності є встановлені строки, що мають бути дотримані при подачі скарг. І такі обмеження фактично гарантують дотримання інтересів усіх учасників процесу».

Очільник ВКДКА нагадав, що один з останніх правових висновків, яким ЄСПЛ звернув увагу на особливості реалізації права на справедливий суд в контексті дотримання принципу правової визначеності, зокрема в частині необхідності дотримання строків оскарження, був викладений  у рішенні у справі «Кунерт проти Польщі». «Цим рішенням ЄСПЛ фактично засвідчив коректність нашого підходу, що в разі пропуску строків оскарження учасники провадження мають надавати докази поважності причин», – резюмував С.Вилков.