Новини

Print This Post

kasatsiinii-adminsudАдвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і Правилами адвокатської етики, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.

Таку позицію Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підтримала колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 31 липня 2019 року у справі № 826/8426/17. ВКДКА протягом усього провадження представляла адвокат Марія Христова.

Нагадаємо, згідно з наявною інформацією, адвокат у 2010 році був причетний до шахрайства у кримінальній справі, після чого неодноразово залучався правоохоронцями до кримінальних справ в якості заявника чи потерпілого, у тому числі в рамках оперативного співробітництва. За цей час провокаційні дії вчинялися щодо близько десяти чиновників з метою їх викриття у вчиненні корупційних правопорушень. Такі обставини давали підстави для висновків про залежність адвоката від правоохоронних органів.

За заявою іншого адвоката дисциплінарна палата КДКА Житомирської області відкрила дисциплінарну справу та притягнула провокатора до відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Ці рішення підтвердила Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Але рішення ВКДКА було оскаржене до Окружного адміністративного суду м. Києва, який, втім погодився з позицію органів адвокатського самоврядування, зауваживши, що обставини, наведені представником ВКДКА та третіми особами на стороні відповідача, переконливо свідчать про те, що системність, тривалість та цілеспрямованість незаконних дій адвоката стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення свідоцтва.

Шостий апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні зазначив, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутності складу дисциплінарного проступку в діях адвоката є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування, а саме – дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Проаналізувавши оскаржуване рішення ВКДКА, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що це рішення ВКДКА було прийнято з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин. Зокрема, колегія суддів зазначила, що при винесенні оскаржуваного рішення ВКДКА, було враховано наявність в діях адвоката складу вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, що згідно діючого законодавства є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, надано належну оцінку доводам, викладеним у первинній скарзі, а також матеріалам дисциплінарної справи.

Касаційний адміністративний суд зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права. Оскільки підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення виявлено не було, касаційну скаргу екс-адвоката залишили без задоволення.