Новини

Print This Post

dopyt-poterpilogoВстановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутності складу дисциплінарного проступку в діях адвоката є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування, а саме – дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

На це звернув увагу Шостий апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні у справі № 826/8426/17, яка стосувалася позбавлення адвоката-провокатора права на здійснення адвокатської діяльності. Текст відповідної постанови 6ААС нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Нагадаємо, згідно з наявною інформацією, адвокат у 2010 році був причетний до шахрайства у кримінальній справі, після чого неодноразово залучався правоохоронцями до кримінальних справ в якості заявника чи потерпілого, у тому числі в рамках оперативного співробітництва. За цей час провокаційні дії вчинялися щодо близько десяти чиновників з метою їх викриття у вчиненні корупційних правопорушень. Такі обставини давали підстави для висновків про залежність адвоката від правоохоронних органів.

За заявою іншого адвоката дисциплінарна палата КДКА Житомирської області відкрила дисциплінарну справу та притягнула провокатора до відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Ці рішення підтвердила Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Але рішення ВКДКА було оскаржене до Окружного адміністративного суду м. Києва, який, втім погодився з позицію органів адвокатського самоврядування, зауваживши, що обставини, наведені представником ВКДКА та третіми особами на стороні відповідача, переконливо свідчать про те, що системність, тривалість та цілеспрямованість незаконних дій адвоката стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення свідоцтва.

В апеляції, куди справа потрапила за скаргою позивача, зокрема, послалися на положення статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та зауважили, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Проаналізувавши оскаржуване рішення ВКДКА, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що це рішення ВКДКА було прийнято з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин. Зокрема, колегія суддів зазначила, що при винесенні оскаржуваного рішення ВКДКА, було враховано наявність в діях адвоката складу вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, що згідно діючого законодавства є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, надано належну оцінку доводам, викладеним у первинній скарзі, а також матеріалам дисциплінарної справи.