Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ/3-44


 


  18 лютого 2011 року                                                                                           м.Київ           


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Головуючого Ізовітової Л.П., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Павлової М.А., Мультяна В.В., Верби М.І., Батченка А.Н., Прокопчука В.О., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Коваль К.П., Ромаданової Г.Г., Мельнікова О.А., Павлишина Б.Я., Антипченка В.К., Курганської О.В., Кравченка П.А., Липка Я.Ю., Костюка В.В., Божика В.І., Авраменка Г.М., Скотаря А.М., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою Семенової Марини Володимирівни на рішення атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року про відмову у видачі Семеновій Марині Володимирівні свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,


 


ВСТАНОВИЛА:


 


До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звернулась Семенова М.В. зі скаргою на рішення Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року про відмову у видачі їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.


Як вбачається зі змісту скарги, очевидно, скаржниця мала намір оскаржити рішення атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року про відмову у видачі їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки, таке рішення було винесено саме атестаційною палатою, а не Севастопольською міською Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.


Скаржниця не згідна з постановленим рішенням і в своїй скарзі посилається на те, що рішення атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є незаконним і необґрунтованим, а також допущені істотні порушення під час складання нею кваліфікаційного іспиту.


Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Божика В.І., перевіривши матеріали атестаційної справи Семенової М.В., Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга Семенової М.В. не підлягає  до задоволення з наступних підстав.


Так, рішенням атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Семеновій Марині Володимирівні.


Зазначене рішення мотивоване тим, що  палата, вважає незадовільними складені Семеновою М.В. правові документи, оскільки вони не відповідають вимогам, що пред’являться до таких документів процесуальним законодавством України, а також в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, що свідчить про невміння на практиці застосовувати положення діючого матеріального та процесуального права.


З матеріалів справи вбачається, що рішення атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року про відмову  у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Семеновій М.В. підписано 8 членами атестаційної палати: Бурчуладзе Т.А., Білоусовим О.І., Висоцьким В.І., Тарасовим А.Ф., Карпенко Г.А., Іщенко Г.М., Гонтарем В.І., Близнюк Е.А. Підписи вказаних 8-ми членів атестаційної палати наявні і в додатку до рішення атестаційної палати по результатах голосування як по підсумках усного, так і по підсумках письмово екзамену.


Згідно п.п.4.5  Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, при складанні кваліфікаційного іспиту передбачена наявність протоколу засідання атестаційної палати.


Протокол № 4 засідання атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року складено у відповідності до вимог, які ставляться до цього документу діючим Порядком, містить всі необхідні реквізити. До протоколу занесені всі запитання білету та усні відповіді скаржниці, а також зазначено, що після обговорення письмових відповідей Семенової М.В. і усних відповідей по результатах голосування членів палати  окремо по усному і письмовому іспиту, прийнято рішення відмовити Семеновій М.В. у видачі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Зазначене доводить, що членами палати перевірено роботи з письмового іспиту та оцінено за запропонованими критеріями.


            У відповідності з п.1.3 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 року № 6/2 (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) заявник повинен виявити добрі знання з усіх питань, включених до білету, скласти правові документи, вказані в білеті. При прийнятті кваліфікаційних іспитів атестаційна палата КДКА повинна виходити з того, що Заявник відразу ж після отримання Свідоцтва буде надавати правову допомогу фізичним та юридичним особам. Тому невміння Заявника практично застосовувати теоретичні знання, незнання ним теоретичних і практичних положень чинного законодавства, невміння складати правові документи повинні бути підставою для відмови у видачі Свідоцтва.


Зважаючи на ці положення, атестаційна палата Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обґрунтовано звернула увагу на те, що складені Семеновою М.В. правові документи, які входили до білету не відповідають вимогам  процесуального законодавства з неправильним застосуванням норм матеріального права, що вказує на невміння на практиці застосовувати положення діючого матеріального та процесуального права.


Зокрема, в якості проекту  позовної заяви, що випливає із майнових прав та обов’язків подружжя й інших членів сім’ї, заявник склала зустрічну позовну заяву про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку. В позовній заяві просить визнати право особистої приватної власності на земельну ділянку, використовуючи при обґрунтуванні позовних вимог норми Сімейного Кодексу України.


               Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних  відносин  з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.


               Згідно ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.


               За таких обставин, при обґрунтуванні позовних вимог слід використовувати норми Земельного кодексу України, оскільки, в якості майна право власності на яке позивач просить визнати вказано земельну ділянку.


               Крім цього, земельне законодавство України не передбачає особистої приватної власності на землю. Земля може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Необґрунтованим є і визначення вартості земельної ділянки 7660 грн.


Щодо проекту адміністративного позову про скасування рішення про відмову у внесенні в список виборців  Семеновою М.В. неправильно визначено підсудність.


Відповідно до ст. 173 Кодексу адміністративного судочинства України право звернутися з адміністративним позовом про  уточнення списку  виборців,  у  тому  числі  про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб,  має  кожен,  хто  має право голосу на відповідних виборах або референдумі.


Адміністративні  справи  щодо  уточнення  списку  виборців розглядає  місцевий  загальний  суд  як  адміністративний  суд  за місцезнаходженням відповідної комісії.


Виходячи із зазначених положень закону, звернення з такого роду позовом до окружного адміністративного суду є безпідставним.


Також містяться неточності та некоректні твердження і в запереченні на апеляцію та заяві про відкликання апеляції складені Семеновою М.В.


Необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, вказує на неналежний рівень володіння теоретичними та практичними знаннями Семенової М.В., які і стали підставою для відмови у видачі їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.


Крім того, дослідивши зміст скарги Семенової М.В. вбачається, що вона подана на рішення Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, однак, вказане рішення було винесено атестаційною палатою Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яке нею фактично не оскаржувалось.


Проведеною перевіркою було встановлено, що твердження в скарзі Семенової М.В. про присутність при складанні нею іспиту тільки семи членів атестаційної палати свого підтвердження не знайшло. На це вказують і підписи всіх присутніх членів палати  рішенні, і протокол засідання палати.


Не знайшли свого підтвердження також твердження скаржниці про упереджене ставлення під час складання іспиту з боку членів атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Висоцького В.І. та Тарасова А.Ф. Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Семеновій М.В. було прийнято відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати у відповідності до п.24 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.


Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру», п.п. 10, 10-1, 20, 21, 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, п.п. 2.1, 4.1-4.6 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури,


 


ВИРІШИЛА:


 



  1. Скаргу Семенової Марини Володимирівни – залишити без задоволення.

  2. Рішення атестаційної палати Севастопольської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2010 року про відмову у видачі Семеновій Марині Володимирівні свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю – залишити без змін.

  3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржницю.

  4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.

 


 


Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                          В.І. Висоцький